
- •Поняття і значення фінансів.
- •Функції фінансів.
- •Поняття фінансового контролю, його функції та принципи.
- •Фінансовий контроль і контрольна функція фінансів.
- •Фінансова діяльність держави і роль фінансового контролю в її здійсненні.
- •Становлення і розвиток терміну «фінанси» та «фінансовий контроль».
- •Соціальне управління як вид діяльності держави, його види, об’єкти і суб’єкти.
- •Поняття та види функцій управління.
- •Методи соціального управління.
- •Процес соціального управління, його стадії.
- •Контроль як функція управління та як заключна стадія управлінського процесу.
- •Управлінські відносини та їх види.
- •13. Фінансовий контроль як умова реалізації фінансової політики держави.
- •14. Поняття фінансового контролю як інституту фінансового права, його місце в системі права.
- •15. Види фінансового контролю.
- •16. Форми фінансового контролю.
- •17. Методи фінансового контролю.
- •18. Фінансово-контрольні правовідносини, їх зміст та особливості.
- •19. Особливості оптимізації системи органів фінансового контролю згідно Указів Президента «Про оптимізацію системи
- •20. Порядок ведення журналу реєстрації перевірок.
- •21. Координація проведення планових виїзних перевірок органів фінансового контролю.
- •22. Порядок здійснення внутрішнього аудиту в системі центрального органу виконавчої влади.
- •23. Поняття процесу фінансового контролю, його ознаки та стадії.
- •24. Основні стадії процесу фінансового контролю.
- •25. Додаткові стадії процесу фінансового контролю.
- •26. Взаємодія органів фінансового контролю та її форми.
- •27. Повноваження вру щодо здійснення фінансового контролю.
- •28. Конституційні повноваження Президента України.
- •29. Контрольні повноваження Кабінету Міністрів України.
- •30. Повноваження Комітетів вру щодо здійснення фінансового контролю.
- •31. Контрольні повноваження Верховної Ради арк.
- •32. Контрольні повноваження Ради Міністрів арк.
- •33. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти фінансового контролю.
- •34. Повноваження Пенсійного Фонду України щодо дотримання фінансової дисципліни.
- •35. Правовий статус та завдання Державної пробірної служби україни.
- •36. Правові основи та порядок здійснення перевірок органами державної пробірної служби україни.
- •37. Історія розвитку законодавства про Рахункову палату.
- •38. Правовий статус Рахункової палати як постійно діючого органу фінансового контролю.
- •39. Представництва Рахункової палати.
- •40. Завдання рахункової палати.
- •41. Функції Рахункової палати.
- •42. Об’єкти контрольних повноважень Рахункової палати.
- •43. Принципи організації і діяльності Рахункової палати.
- •44. Підготовка і проведення контрольних заходів Рахунковою палатою.
- •45. Правові форми оформлення результатів контрольних заходів Рахункової палати.
- •46. Реалізація матеріалів перевірок Рахунковою палатою.
- •47. Організація контролю Рахунковою палатою за усуненням виявлених в ході перевірок порушень.
- •48. Правовий статус Міністерства Фінансів України, його завдання.
- •49. Функції Міністерства Фінансів України, які передбаченні чинним законодавством.
- •50. Контрольні повноваження Міністерства Фінансів України на кожній стадії бюджетного процесу.
- •51. Державна Казначейська служба як спеціальний орган при Міністерстві фінансів, що здійснює фінансовий контроль, його завдання.
- •52. Функції державної казначейської служби.
- •53. Правовий статус органів Державної фінансової інспекції.
- •54. Завдання та методи контролю органів Державної фінансової інспекції.
- •55. Функції органів Державної фінансової інспекції
- •56. Права органів Державної фінансової інспекції у здійснені фінансового контролю.
- •57. Державний фінансовий аудит – як метод контролю органів Державної фінансової інспекції.
- •58. Оформлення результатів державного аудиту.
- •59. Порядок проведення інспектування органів Державної фінансової інспекції.
- •60. Зміст акта ревізії проведеної органів Державної фінансової інспекції
- •61. Реалізація результатів ревізії та державного аудиту.
- •62. Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів.
- •64.Права Державних податкових інспекцій під час реалізації контрольної функції.
- •65.Складання протоколу про адміністративне правопорушення.
- •67.Субєкти,що здійснюють недержавний фінансовий контроль та законодавча база їх діяльності.
- •68.Порядок проведення недержавного аудиту.
- •69.Обовязкові випадки проведення ауд. Перевірок відповідно до зу Про ауд.Діяльність
- •70. Оранізіції і особи,що мають право проводити недержавні аудиторські перевірки.
- •71.Відповідальність при здійсненні недержавного аудиту.
- •72.Поняття і види санкцій, що застосовуються органами фінансового контролю.
- •73. Порядок застосування фінансових санкцій органами фінансового контролю.
- •2.Фін.Правові санкції:
- •3.Призупинення бюджетних асигнувань
- •74.Порядок застосування адміністративних стягнень органами фінансового контролю.
- •75. Порядок застосування санкцій органами фінансового контролю за бюджетні правопорушення
- •76. Причини і умови скоєння фінансових правопорушень, проблеми їх профілактики.
- •3) Правові умови.
- •77. Поняття і зміст юридичних санкцій.
- •78.Поняття законності при здійсненні фк.
- •79.Вимоги зміцнення законності.
- •80.Поняття та види гарантій зміцнення законності у фінансовому контролі.
- •81.Соціальні та правові засоби захисту прав посадових осіб органів фінансового контролю.
- •3.Відшкодування заподіяної шкоди.
- •82.Відповідальність посадових осіб органів державного фінансового контролю.
76. Причини і умови скоєння фінансових правопорушень, проблеми їх профілактики.
Фінансове правопорушення – це порушення врегульованогофінансово-правовою нормою порядку мобілізації, розподілу та використанняцентралізованих та децентралізованих фондів коштів, за якезаконодавством передбачено юридичну відповідальність.
До видів фінансових правопорушень належать такі, як:
- бюджетні правопорушення;
- правопорушення у сфері банківської діяльності;
- правопорушення у сфері валютного регулювання;
- податкові правопорушення;
- правопорушення у сфері грошового обігу, розрахунків
Профілактика правопорушень – обов’язкова діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, у тому числі громадських організацій, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, які сприяють учиненню правопорушень, а також виявлення осіб, схильних до вчинення правопорушень, та застосування заходів до їх виправлення. Загальна профілактика – заходи, спрямовані на виявлення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень на всій території України, у її окремому регіоні, галузі господарства, стосовно частини населення чи групи осіб, а також на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності.
До найбільш значних факторів, які сприяють активізації правопорушень у бюджетній сфері, належать:
1) відсутність ефективного контролю з боку держави за використанням і розпорядженням державною власністю, а також відсутності у більшості громадян навичок економічної поведінки в умовах ринкових відносин;
2) політичні умови. Політична нестабільність послаблює роль держави як гаранта економічних відносин. У зв’язку зі зміною керівництва, плином кадрів, корумпованістю державного апарату та керівної управлінської ланки, незадоволенням частини населення діяльністю місцевих, обласних і державних органів влади виникає загроза постійного контролю, не забезпечується авторитетом та силою держави правопорядок у багатьох сферах економічної діяльності;
3) Правові умови.
Проведення реформи в державі потягли легалізацію протиправно нажитих капіталів, відмивання грошей, привласнення власності державного значення. Законодавче забезпечення відстає від вимог часу. Деякі галузі права є кодифікованими, але мають значні прогалини, що надає можливість незаконної діяльності для особистого збагачення.Про слабкість законодавчого регулювання механізмів відповідальності в фінансово-бюджетній сфері свідчило довільне фінансування окремих видів видатків, недофінансування та одночасне фінансування видатків, не передбачених законами України про бюджет на відповідний рік. Лише з 1-го січня 2002 року набрав чинності Бюджетний кодекс України, яким передбачено перелік порушень у бюджетній сфері, хоча він є неповним.
Подібне запізнення законодавчого регулювання свідчить у правовому відношенні про недоліки, а в соціально-психологічному і економічному аспекті породжує негативні наслідки, і зниження авторитету правових
норм. На умови виникнення фінансово-правової відповідальності в її конкретних проявах впливає ряд чинників, серед яких на перше місце виходить така обставина, як специфіка того чи іншого фінансово-правового інституту, у даному випадку бюджетного права.