75. Порядок застосування санкцій органами фінансового контролю за бюджетні правопорушення

Глава 18 БКУ регулює порядок застосовування фінансових санкцій за бюджетні правопорушення. Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення приймається на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів. Фінансово-правова санкція – зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій по здійсненню платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається наказом Державного казначейства України “Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами” Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на термін до тридцяти днів, якщо інше не передбачено законом.

У разі прийняття уповноваженим органом розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, зупиненню підлягають всі операції з бюджетними коштами на рахунках розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, за винятком:

– сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), інших платежів до бюджетів і державних цільових фондів (у тому числі пені, фінансових санкцій);

– виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів.

Підставою для відновлення операцій за рахунками розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів є: розпорядження уповноваженого органу про відновлення операцій з бюджетними коштами за спеціальною формою; закінчення терміну, зазначеного в розпорядженні про зупинення операцій;

Розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами приймається уповноваженим органом, який прийняв розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, або установою вищого рівня на підставі доповідної записки посадової особи уповноваженого органу або інформації про усунення бюджетного правопорушення.

Призупинення бюджетних асигнувань означає припинення на конкретно визначений час повноважень, наданих розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою за загальним фондом бюджету в межах бюджетного періоду.

Бюджетний кодекс передбачає підстави для призупинення бюджетних асигнувань: несвоєчасне і неповне подання звітності про виконання бюджету; невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внут­рішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів; подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету; порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов’язань; нецільове використання бюджетних коштів.

Механізм застосування призупинення бюджетних асигнувань регулюється Порядком призупинення бюджетних асигнувань, що затверджений наказом Мін.фіну. Бюджетні асигнування призупиняються або відновлюються з 1-го числа місяця, наступного за датою прийняття розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань або про відновлення.

Розпорядник чи одержувач бюджетних коштів, якому призупинені бюджетні асигнування, зобов’язаний усунути правопорушення та в установлені розпорядженням терміни подає інформацію відповідному органу про усунення бюджетного правопорушення та копії документів, що її підтверджують.

Зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням (стаття 119 БКУ), застосовується за нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

Нецільове використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції. Кабінетом Міністрів України від 11.04.02 № 495 затверджений Порядок повернення бюджетних коштів, отриманих як субвенція, до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання. Відповідно до цього Порядку факт нецільового використання субвенції встановлюється в процесі проведення ревізії (перевірки) виконання бюджетів уповноваженим державним органом, що здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства, і оформляється актом ревізії або довідкою про перевірку.

У разі встановлення факту нецільового використання субвенції разом з актом ревізії (довідкою про перевірку) керівником уповноваженого державного органу, що проводив ревізію (перевірку), оформляється вимога про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції до відповідного бюджету.