
- •Поняття і значення фінансів.
- •Функції фінансів.
- •Поняття фінансового контролю, його функції та принципи.
- •Фінансовий контроль і контрольна функція фінансів.
- •Фінансова діяльність держави і роль фінансового контролю в її здійсненні.
- •Становлення і розвиток терміну «фінанси» та «фінансовий контроль».
- •Соціальне управління як вид діяльності держави, його види, об’єкти і суб’єкти.
- •Поняття та види функцій управління.
- •Методи соціального управління.
- •Процес соціального управління, його стадії.
- •Контроль як функція управління та як заключна стадія управлінського процесу.
- •Управлінські відносини та їх види.
- •13. Фінансовий контроль як умова реалізації фінансової політики держави.
- •14. Поняття фінансового контролю як інституту фінансового права, його місце в системі права.
- •15. Види фінансового контролю.
- •16. Форми фінансового контролю.
- •17. Методи фінансового контролю.
- •18. Фінансово-контрольні правовідносини, їх зміст та особливості.
- •19. Особливості оптимізації системи органів фінансового контролю згідно Указів Президента «Про оптимізацію системи
- •20. Порядок ведення журналу реєстрації перевірок.
- •21. Координація проведення планових виїзних перевірок органів фінансового контролю.
- •22. Порядок здійснення внутрішнього аудиту в системі центрального органу виконавчої влади.
- •23. Поняття процесу фінансового контролю, його ознаки та стадії.
- •24. Основні стадії процесу фінансового контролю.
- •25. Додаткові стадії процесу фінансового контролю.
- •26. Взаємодія органів фінансового контролю та її форми.
- •27. Повноваження вру щодо здійснення фінансового контролю.
- •28. Конституційні повноваження Президента України.
- •29. Контрольні повноваження Кабінету Міністрів України.
- •30. Повноваження Комітетів вру щодо здійснення фінансового контролю.
- •31. Контрольні повноваження Верховної Ради арк.
- •32. Контрольні повноваження Ради Міністрів арк.
- •33. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти фінансового контролю.
- •34. Повноваження Пенсійного Фонду України щодо дотримання фінансової дисципліни.
- •35. Правовий статус та завдання Державної пробірної служби україни.
- •36. Правові основи та порядок здійснення перевірок органами державної пробірної служби україни.
- •37. Історія розвитку законодавства про Рахункову палату.
- •38. Правовий статус Рахункової палати як постійно діючого органу фінансового контролю.
- •39. Представництва Рахункової палати.
- •40. Завдання рахункової палати.
- •41. Функції Рахункової палати.
- •42. Об’єкти контрольних повноважень Рахункової палати.
- •43. Принципи організації і діяльності Рахункової палати.
- •44. Підготовка і проведення контрольних заходів Рахунковою палатою.
- •45. Правові форми оформлення результатів контрольних заходів Рахункової палати.
- •46. Реалізація матеріалів перевірок Рахунковою палатою.
- •47. Організація контролю Рахунковою палатою за усуненням виявлених в ході перевірок порушень.
- •48. Правовий статус Міністерства Фінансів України, його завдання.
- •49. Функції Міністерства Фінансів України, які передбаченні чинним законодавством.
- •50. Контрольні повноваження Міністерства Фінансів України на кожній стадії бюджетного процесу.
- •51. Державна Казначейська служба як спеціальний орган при Міністерстві фінансів, що здійснює фінансовий контроль, його завдання.
- •52. Функції державної казначейської служби.
- •53. Правовий статус органів Державної фінансової інспекції.
- •54. Завдання та методи контролю органів Державної фінансової інспекції.
- •55. Функції органів Державної фінансової інспекції
- •56. Права органів Державної фінансової інспекції у здійснені фінансового контролю.
- •57. Державний фінансовий аудит – як метод контролю органів Державної фінансової інспекції.
- •58. Оформлення результатів державного аудиту.
- •59. Порядок проведення інспектування органів Державної фінансової інспекції.
- •60. Зміст акта ревізії проведеної органів Державної фінансової інспекції
- •61. Реалізація результатів ревізії та державного аудиту.
- •62. Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів.
- •64.Права Державних податкових інспекцій під час реалізації контрольної функції.
- •65.Складання протоколу про адміністративне правопорушення.
- •67.Субєкти,що здійснюють недержавний фінансовий контроль та законодавча база їх діяльності.
- •68.Порядок проведення недержавного аудиту.
- •69.Обовязкові випадки проведення ауд. Перевірок відповідно до зу Про ауд.Діяльність
- •70. Оранізіції і особи,що мають право проводити недержавні аудиторські перевірки.
- •71.Відповідальність при здійсненні недержавного аудиту.
- •72.Поняття і види санкцій, що застосовуються органами фінансового контролю.
- •73. Порядок застосування фінансових санкцій органами фінансового контролю.
- •2.Фін.Правові санкції:
- •3.Призупинення бюджетних асигнувань
- •74.Порядок застосування адміністративних стягнень органами фінансового контролю.
- •75. Порядок застосування санкцій органами фінансового контролю за бюджетні правопорушення
- •76. Причини і умови скоєння фінансових правопорушень, проблеми їх профілактики.
- •3) Правові умови.
- •77. Поняття і зміст юридичних санкцій.
- •78.Поняття законності при здійсненні фк.
- •79.Вимоги зміцнення законності.
- •80.Поняття та види гарантій зміцнення законності у фінансовому контролі.
- •81.Соціальні та правові засоби захисту прав посадових осіб органів фінансового контролю.
- •3.Відшкодування заподіяної шкоди.
- •82.Відповідальність посадових осіб органів державного фінансового контролю.
35. Правовий статус та завдання Державної пробірної служби україни.
Державна пробірна служба України (Пробірна служба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).
Пробірна служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю.
Державна пробірна служба здійснює свою діяльність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання утворення Державної пробірної служби та казенних підприємств пробірного контролю» від 28.04.2000 р. Державна пробірна служба є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну та йому підпорядковується.
Основними завданнями Пробірної служби України є реалізація державної політики у сфері державного пробірного контролю та внесення пропозицій щодо її формування.
Державна пробірна служба:
- бере участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали, і за здійсненням операцій із зазначеними цінностями;
- здійснює в установленому порядку управління сферою державного пробірного контролю, зокрема в межах, визначених Мінфіном, управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінфіну;
- виконує контрольно-наглядові функції у сфері державного пробірного контролю, а також регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних та юридичних осіб.
36. Правові основи та порядок здійснення перевірок органами державної пробірної служби україни.
Перевірки Державною пробірною службою здійснюються на основі: Указа ПУ Про Положення про Державну пробірну службу України ; ІНСТРУКЦІЯ про порядок проведення перевірок щодо додержання законодавства України при здійсненні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням
Контроль за дотриманням законодавства України при здійсненні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням здійснюється шляхом проведення: - планових та позапланових перевірок; - планових обстежень.
Перевіряються та обстежуються суб'єкти відповідно до річних та квартальних планів перевірок та обстежень, затверджених головою Державної пробірної служби або його заступником.
Для проведення кожної перевірки Державною пробірною службою видається наказ, який містить найменування суб'єкта, що підлягає перевірці, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється письмове посвідчення на проведення перевірки та за підписом голови Державної пробірної служби або його заступника.
За потреби можуть додатково оформлюватися інші документи для проведення перевірки, передбачені чинним законодавством.
Тривалість кожної планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів. Тривалість кожної позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Проведення планових перевірок здійснюється за умови письмового повідомлення суб'єкта про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення перевірки.
Перевірка проводиться в присутності керівника суб'єкта, або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта.
Після прибуття на місце перевірки контролер зобов'язаний:1) Пред'явити керівнику суб'єкта або уповноваженій особі суб'єкта письмове посвідчення на проведення перевірки та службове посвідчення, що засвідчує особу контролера, і надати копію посвідчення на проведення перевірки; 2) Ознайомити керівника суб'єкта, або його заступника, або уповноважену особу суб'єкта з основними завданнями перевірки, указаними в посвідченні на проведення перевірки, та планом перевірки; 3)При проведенні позапланової перевірки ознайомити керівника суб'єкта, або його заступника, або уповноважену особу суб'єкта з підставою для проведення позапланової перевірки та надати копію відповідного документа; 4)Запропонувати керівнику суб'єкта, або його заступнику,
або уповноваженій особі суб'єкта за необхідності прийняти відповідний розпорядчий документ про проведення перевірки; 5)Зробити відповідний запис у журналі реєстрації перевірок (за його наявності).
Якщо при перевірці виявлено порушення, яке може бути приховане, або за виявленими фактами порушень необхідно вжити термінових заходів для їх усунення, то контролер зобов'язаний, до закінчення перевірки, скласти проміжний акт і отримати письмові пояснення від посадових осіб суб'єкта. Проміжний акт складається у трьох примірниках спільно з відповідними посадовими особами суб'єкта. У проміжному акті відображаються порушення на відповідному виробничому структурному підрозділі. Один примірник проміжного акта передається керівнику суб'єкта для вжиття відповідних заходів. Виявлені порушення включаються до загального акта перевірки.У разі потреби проміжний акт передається голові Державної пробірної служби для прийняття рішення про передачу його до правоохоронних органів.
За результатами проведеної перевірки суб'єкта щодо додержання законодавства України при здійсненні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням контролер складає Акт. Якщо під час перевірки порушень не виявлено, про це робиться запис в акті.