1. Поняття і значення фінансів.

Існує думка, що авторство терміна фінанси пов’язують з фран­цузь­ким вченим Ж. Боденом. Тому вважають, що поняття “фінанси” похо­дить від французького finance – сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів. Вважається, що фінанси з’явилися одночасно з появою держави при поділі суспільства на класи.

Фінанси – це завжди грошові відносини. Але в той же час не всі грошові відносини є фінансами. До змісту фінансів вклю­ча­ються лише такі грошові відносини, які мають специфічну фор­му руху вартості, пов’язану з формуванням певних фондів коштів, розподілом грошових доходів і накопичень, а також з їх вико­ристанням.

Фінансами є ті грошові відно­сини, які характеризуються наступними особливостями:

По-перше, це імперативні відносини, і обов’язковим суб’єктом цих відносин виступає держава;

по-друге, це відносини, що спрямовані на утворення, розподіл і використанням грошових ресурсів з метою виконання завдань і функцій держави;

по-третє, фінанси є безеквівалентними, оскільки рух грошей не супроводжується зустрічним рухом товарів або послуг.

Під фінансами розуміють – систему економічних відносин, що виникають з приводу формування, розподілу і використання фондів, необхідних державі для виконання своїх функцій.

Значення фінансів:

• фінансові відносини уможливлюють формування цільових грошових фондів у руках уряду, що призначені для виконання суспільних послуг, соціально-економічних і інших функцій;

• за допомогою фінансів державою регулюються основні пропорції в розвитку суспільного виробництва: між виробництвом, між фондом накопичення і споживання, між сферами суспільної діяльності й економіки;

• через фінансові відносини здійснюється вплив на розвиток фінансів у низових структурах суспільства і зміцнення фінансового стану підприємств;

• фінанси являють собою сферу реалізації державної соціальної програми, соціального захисту й економічної підтримки населення;

• фінансові відносини є економічним базисом у розвитку міжнародних, соціальних і трудових відносин, у розвитку міжнародних ринків капіталу, праці і робочої сили.

2. Функції фінансів.

В літературі виділяють різні класифікації функцій фінансів, але більшість авторів переконані, що основними є дві функцій: розподільча і контрольна. Розглянемо наступні функції фінансів:

Розподільча – дана функція проявляється при розподілі суспільно необхідного продукту, прибутку підприємств, його фондів, державного бюджету та ін. У результаті функціонування фінансів ство­рюються, розподіляються і використовуються фонди коштів, які забезпечують виконання завдань і функцій держави. Розподільча функція фінансів сприяє організації збалансованого і ефективного ви­роб­ництва, розвитку всіх його галузей, створенню ринкових структур економіки з метою повного задоволення потреб населення, підвищення матеріального рівня його життя, завдяки пропорційному забезпеченню матеріальними ресурсами всіх сфер.

Стабілізуюча - забезпечення стабільного функціонування економіки, що дозво­лить створити для всіх господарюючих суб’єктів і громадян ста­більні умови у розвитку економічних і соціальних відносин. Зміст стабілі­зуючої функції фінансів саме і полягає в тому, щоб забезпечити ці умови за допомогою належної нормативної бази, реальних податкових ставок та іншого.

Регулююча – полягає в тому, що через податки, неподат­кові платежі, державний кредит, державні видатки та інше, держава здійснює вплив на забезпечення належного і своєчасного виконання своїх завдань і функцій, оскільки ця функція пов’язана з втручанням її через фінанси у процес відтворення. Держава за допомогою пільг та інших механізмів регулює процес накопичення фондів.

Контрольна – дана функція проявляється в контролі за розподілом між відпо­від­ними фондами валового внутрішнього продукту і їх ефективним, цільо­вим витрачанням.