§ 2.2. Фундаменти «стаканного» типу збірних за.Гізобетонних колон

Монолітні залЬобетошіі фундаменти «ста­канного» типу складаються із підколонннка зі «ста­каном» дія забивання колон та одно-, дво- або трис- хідчастої плитної частини і призначені для прямокутних та двовіткових збірних залізобетонних колон (рис. 2.1, а, б. в).

Залежно віт, величини навантаження на колони, її перерізу та глибини закладання фундаментів застосо­вують кілька типорозмірів фундаментів.

Висота фундаментних блоків 1,5 і від 1,8 до 4,2 м з інтервалом 0,6 м; розміри підошви блоків у плані від 1,5x1,5 м до 7,2 х 6,6 м з модулем 0,3 м; розміри під- колонника в плані від 0.9x0.9 до 1,2x2*7*3 модулем І-Гів л ІО т £ .< А І

Рис. 2.1. Монолітні залізобетонні фундаменти «стаканного» типу: а - під одну колону; б - під спа­рені колони; в - із збільшеною банкетною частиною; г - з пеньком під металеві колони; 1 - плит­на частина (одно-, дво- або трисхідчаста); 2 -підколонник; 3 - «стакан»; 4 -анкерні болти.

900x900.: 1200*2500

1900*2500-. №0*5800

Рис. 2.2. Збірні залізобетонні фундаменти під колони: а - складений; б - ребристий; в - порож­нистий; г — з підколонником типу «пенька».

По 2-2

11950; Ю700; 10200

1 1 .... -		і і і
				\

ШШ

15

шо

Г&

| 2100 \

Рис. 2.3. Фундаментні балки: а - тип балок; б - спирання балок на стовпчики; в — теж, на випуск арматури: 1 - набетонка заввишки 120 мм; 2 - підливка із розчину завтовшки 20 мм; 3 - залізо­бетонний стовпчик; 4 - стінова панель; 5 - випуски арматури.

О

Рис. 2.4. Деталі фундаментів крайнього ряду колон: 1 — пісок; 2 - щебенева підготовка; 3 — ас­фальтове або бетонне покриття (вимощення); 4 - гідроізоляція; 5 - колона; 6 - шлак або крупно- зерннстнй пісок; 7 - залізобетонні стовпчики; 8 - фундаментна балка; 9 -фундаментний «стакан»; 10 —стінова панель

0,3 м. Глибина «стакана» становить 0,8; 0,9; 0,95; 1,25 м, а висота східців - 0,3 і 0,45 м. Глибина «ста­кана» повинна бути не менша за найбільший розмір поперечного перерізу колони. Товщина дна «стака­на» розраховується на продавлювання, але при всіх умовах повинна бути не менше 200 мм. Зазор між гранями колон і стінами «стакана» — зверху 75 мм, а знизу 50 мм, а між низом колони і дном «стакана» - 50 мм. Невеликий похил стінок «стакана» спрощує розпалубку, мінімальна товщина стінки «стакана» зверху 175 мм забезпечує його міцність при наванта­женні.

«Стакан» для двовіткових колон виконують спільним для обох віток. Клас бетону фундамен­тів - BIO; В15.

Після вивірки і встановлення колон зазори між колонами і внутрішніми стінками «стакана» замонолічують бетоном великої міцності з дріб­ним гравієм класу В 15 — В 25.

Під залізобетонні фундаменти роблять підго­товку завтовшки 100 мм із щебеню з приливан­ням цементним розчином або з бетону класу В 7,5. При міцних слабофільтруючих грунтах під­готовку не влаштовують.

Фундаменти під спарені колони в темпера­турних швах виконують спільними.

Обріз фундаменту розташовують на 15 см нижче від рівня чистої підлоги; це дозволяє за­вершити роботи по зведенню підземної частини до установки колон.

Таке положення верхнього обрізу фундамен­ту (рис. 2.1, в) досягається збільшеною висо­тою підколонника (банкета).

У безкранових будівлях фундаменти мають квадратну форму, а в будівлях з мостовими кра­нами - прямокутну. Довшою стороною прямо­кутні фундаменти направлені всередину будівлі.

Розміри фундаментів беруть за розрахунком.

Збірні залізобетонні фундаменти (рис. 2.2) виготовляють одноблочними (з під­колонника із «стаканом») або складеними (з підколонника й опорної фундаментної плити).

Елементи складеного фундаменту поміща­ють на розчин і закріплюють за допомогою зва­рювання закладних деталей. Для зменшення ма­си і зниження витрат сталі застосовують збірні ребристі або порожнисті фундаменти.