§ 3.10. Ста.Іеві кроквяні і підкроквяні ферми

Сталеві кроквяні ферми бувають різні за формою і обрисом. Тип ферми вибирають за­лежно від призначення та об'ємно-плануваль­ного вирішення промислової будівлі. В будів­ництві найчастіше застосовують сталеві кроквяні ферми трьох типів: з паралельними по­ясами. полігональні і трикутні (рис. 3.16, а).

Ферми з паралельними поясами застосову­ють для будівель із плоскою покрівлею, а також для влаштування підкроквяних конструкцій. Проліт цих ферм може бути 18; 24; ЗО; 36 м.

Полігональні ферми влаштовують у покрит­тях з рулонною покрівлею і прольотами до 36-и. Трикутні ферми дають можливість вико­нати покриття з крутими покрівлями із азбес­тоцементних або сталевих листів, тому висота ферми всередині прольоту має значні розміри, а це, в свою чергу, обмежує розміри прольотів до 48 м.

У рулонних покрівлях застосовують перші два види ферм з похилом верхнього пояса відпо­відно 1,5 % і до 1:8, а в покрівлях із азбестоце­ментних і металевих листів — трикутні з похи­лом 1:3,5.

Сталеві ферми можуть застосовувати для пе­рекриття будь яких прольотів. Уніфіковані фер­ми мають прольоти 18, 24, ЗО, 36 м: застосову­ють їх із кроком 6, 12 м і більше. Номінальна довжина ферм з паралельними поясами і поліго­нальних прийнята на 400 мм менше від прольо­ту за рахунок скорочення крайніх панелей на 200 мм. Висота на опорі ферм з паралельними поясами 2550—3750 мм, полігональних — 2200 мм, трикутних — 450 мм. Розміри панелей верхнього поясу ферм — 3 м. В трикутних фер­мах довжина панелей верхнього поясу — 1,5 м.

Пояси і решітку ферм конструюють із кутиків і з'єднують між собою зварюванням за допомо­гою фасонок із листової сталі. Спряження ферм з колонами найчастіше роблять шарнірне за до­помогою надопорної стійки двотаврового пере­різу. Стійки закріплюють до сталевих і залізобе­тонних колон анкерними болтами, а пояси ферм до стійок - чорними болтами (рис. 3.16, б, в). Трикутні ферми закріплюють до колон аналогіч­но до залізобетонних (рис.3.16, г).

Підкроквяні сталеві ферми з паралель­ними поясами виготовлять завдовжки 12. 18, 24 м (рис. 3.17). Висота цих ферм 3130 мм. Сконструйовані вони за типом кроквяних ферм. Приклади з'єднання підкроквяних ферм з коло­нами і кроквяних ферм з підкроквяними показа­ні на (рис. 3.17).

§3.11. Забезпечення просторової жорсткості ста.Іевого каркаса

Для забезпечення просторової жорсткості сталевого каркаса влаштовують зв'язки між кроквяними фермами і колонами. В покритті го­ризонтальні і вертикальні зв'язки мають різні конструктивні влаштування.

На рівні верхнього пояса ферм (рис.3.18,а) закріплюють горизонтальні хрестові зв'язки і розпірки. Горизонтальні зв'язки, що об'єднують пояси суміжних ферм, утворюють зв'язкову ферму. Поперечні зв'язкові ферми влаштовують у торцях будівлі і на межі температурних блоків (біля температурних швів). Якщо довжина бло­ка більша 120 м, то через 60 м ставлять про­міжні зв'язкові ферми.

У каркасах, що мають покриття із великороз­мірних залізобетонних плит, зв'язки (крім зв'яз­кових ферм) на рівні верхнього пояса не влаш­товують.

У каркасах, де покриття з прогонів, додатко­ві зв'язки (крім зв'язкових ферм) на рівні вер­хнього пояса не передбачають. Тут функцію го­ризонтальних зв'язків виконують прогони. Вони забезпечують стійкість кроквяних конструкцій (на ділянках між поперечними зв'язковими фермами).

Розпірки (із сталевих кутиків) ставлять на ділянках покриття під ліхтарями і в гребеневих вузлах ферм.

На рівні нижнього пояса ферм (рис. 3.18,6) закріплюють поперечні і поздовжні зв'язкові ферми і ставлять розтяжки із кутиків. Попереч­ні зв'язкові ферми по нижніх і верхніх поясах кроквяних конструкцій суміщають у плані. Поз­довжні зв'язкові ферми розташовують по краю покриття, а в багатопролітних будівлях - упо­довж середніх рядів колон (через ряд).

Сталеві розтяжки зв'язують нижні пояси кроквяних конструкцій (на ділянках між попе­речними зв'язковими фермами).

жиж

18000-.. 36000 (ЧЄРЄЗ 6м)

2<е000~ 36000 (через 6 м)

18000- 36000 (через 6м)

18000-.. 36000 (через 6м)

Рис. 3.16. Сталеві кроквяні ферми: а — основні типи ферм; б — вузол спирання на колону ферми з паралельними поясами при «нульовій» прив'язці; в - те ж, полігональної при прив'язці 250 і 500 мм; г — те ж. трикутної при «нульовій» прив'язці; 1 — надопорна стійка, 2 — колона, ригель фахверка

Рис. 3.17. Сталеві підкроквяні ферми: а — схема ферм; б - спирання підкроквяної ферми на коло­ну; в - спирання кроквяної ферми на підкроквяну; 1 - стінка надопорної стійки; 2 - підкроквяна ферма;3 - кроквяна ферма

З

[6000

до Ц Д Д П_ Я Д Д Я Я ЯП ЦЕ1 о

4- +

10 * 6000 = 60000

Рис. 3.18. Установлення зв'язків в покритті сталевого каркаса: а — на рівні верхнього пояса кроквя­них ферм; б - на рівні нижнього пояса кроквяних ферм; в - поздовжній розріз покриття в гребені; г - поздовжній розріз покриття по опорах кроквяних ферм; 1 - ферми; 2 - горизонтальні зв'язки; З — вертикальні зв'язки у вигляді ферми з паралельними поясами; 4 — розпірка (в гребеневому вуз­лі ферми); 5 — поперечна зв'язкова ферма (посередині температурного блока); 6 — поздовжня зв'язкова ферма; 7 — розтяжка (на рівні нижнього пояса ферми)

Між кроквяними фермами (рис. 3.18, в, г) закріплюють вертикальні хрсстові зв'язки або ферми з паралельними поясами. їх розташову­ють між опорами форм і в «жорстких» панелях поперечних зв'язкових ферм (по краях і в сере­дині прольоту, а також під стійками ліхтаря).

Вертикальні зв'язки між колонами (рис. 3.19) ставлять у кожному поздовжньому ряду (всередині температурного блока). При довжині блока більше 120 м влаштовують дві системи вертикальних зв'язків на відстані 40—50 м. Хрестові зв'язки ставлять між коло­нами з кроком б м, портальні — при кроці колон 12 м.

Вертик&хьні зв'язки в надкрановій части­ні колон (рис. 3.19. а, б) розташовують на межі температурного блока і в місцях розташування вертикальних зв'язків між фермами покриття.

Всі типи зв'язків виготовляють із прокатного профілю металу і закріплюють болтами та зва­рюванням до елементів каркаса. Конструктивне вирішення зв'язків, їх місцезнаходження в кар­касі визначають розрахунком.