МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ “АГРООСВІТА”

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ “ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ”

Укладачі:	Бойко Л.А., Семченко О.В., викладачі Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської ДАА
Рецензенти:	Зарівна Б.П., викладач ВП НУБіП України “Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого”; Ткаченко А.Л., викладач ВП НУБіП України “Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової”; Перепьолкіна Л.Є., викладач Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського ДАУ; Зубар К.І., викладач Сосницького сільськогосподар­ського технікуму бухгалтерського обліку; Ружицька А.А., викладач ВСП “Новокаховський коледж Таврійського ДАТУ”; Соботницька К.Н., викладач Житомирського агротехнічного коледжу;
	Муц М.Р., викладач Хорольського агропромислового коледжу Полтавської ДАА; Самчук Л.І., викладач Технікуму землевпорядкування Житомирського НАЕУ; Покутня Н.О., викладач Коледжу Сумського НАУ
Редактор	Світельська С.Ф.
Відповідальна за випуск	Кураченко Г.М.

1. Аналіз – це:

1. вивчення економічних явищ і процесів, які здійснюються на підприємстві

2. оцінка економічних результатів роботи

3. виявлення резервів виробництва

4. розподіл, розподілення об’єкта, що досліджується, на складові частини, елементи, які внутрішньо притаманні цьому об’єкту

2. Предметом економічного аналізу є:

1. оцінка ефективності управлінських рішень у бізнесі

2. фінансово-господарська діяльність підприємств, її ефективність, що відображається у системі плану, обліку, звітності і даних позаоблікової інформації

3. вивчення зовнішнього оточення підприємства, ринків збуту готової продукції, попиту і пропозиції

4. оцінка ефективності іноземних інвестицій в економіку підприємства

3. Об’єктом економічного аналізу є:

1. окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники

2. виробничі відносини підприємства з фінансовими, кредитними та іншими організаціями

3. планування та облік фінансових результатів

4. фактори і резерви виробництва

4. Які причини впливають на зміну посівних площ сільськогосподарських культур?

1. природні фактори, пошкодження шкідниками, зміна виробничих потреб, недостача засобів виробництва та робочої сили

2. природні фактори, агротехнічні фактори, організаційні фактори

3. забезпеченість насінням, засобами механізації, її технічний стан, дотримання ліміту затрат, виконання норм виробітку

4. всі відповіді вірні

5. Відносні показники характеризують:

1. роботу окремої галузі чи підрозділу

2. співвідношення між абсолютними показниками

3. розмір (величину, обсяг) аналізованого показника

4. наслідки здійснення процесу, господарської операції

6. Під терміном “фактор” розуміють:

1. показники, що характеризують результати діяльності

2. причину, яка впливає на певний результат

3. невикористані можливості росту та удосконалення виробництва

4. правильна відповідь відсутня

7. Резерви виробництва – це:

1. показники, що характеризують результати діяльності

2. невикористані можливості зростання та удосконалення виробництва

3. затрати, використані в процесі виробництва

4. причину, яка впливає на певний результат

8. Загальносистемний аналіз поділяється на:

1. соціально-екологічний, виробничо-технологічний, економіко-правовий, маркетинговий

2. внутрішній (управлінський) та зовнішній (фінансовий)

3. аграрний та промисловий

4. попередній, поточний і наступний

9. Аналіз, суть якого полягає у зіставленні явищ, процесів, показників у часі і просторі називається:

1. зовнішній

2. внутрішній

3. факторний

4. порівняльний

10. За допомогою яких величин досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних явищ, процесів, показників:

1. середніх

2. абсолютних

3. відносних

4. індексів

11. Прийом аналізу, який полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками називається:

1. побудова рядів динаміки

2. групування

3. порівняння

4. балансовий метод

12. Яка мета порівняння фактичних даних з плановими?

1. Виявлення резервів виробництва

2. виявлення тенденцій розвитку економічних процесів

3. встановлення ступеня виконання плану

4. виявлення впливу факторів

13. Для аналізу показників, які характеризують явища як певні моменти, застосовують величину:

1. середню арифметичну просту

2. середню арифметичну зважену

3. середню хронологічну

4. середню квадратичну

14. Для відображення розвитку аналізованого показника у часі застосовують:

1. середні величини

2. побудову рядів динаміки

3. групування

4. балансовий метод аналізу

15. Для відображення результатів аналізу використовують такі таблиці:

1. аналітичні

2. оперативні

3. накопичувально-групувальні

4. не використовуються

16. Елімінування означає виключити вплив на величину результатив­ного показника:

1. одного фактора

2. всіх факторів

3. всіх, крім одного

4. двох і більше факторів

17. При використанні методу повних ланцюгових підстановок, в першу чергу, розраховують вплив факторів:

1. кількісних

2. якісних

3. основних

4. додаткових

18. Застосування прийому абсолютних різниць дозволяє:

1. визначити ступінь виконання плану

2. оцінити обсяг продукції в умовно-натуральному вимірі

3. оцінити тенденцію зміни економічних показників

4. визначити вплив окремих факторів на зміну результативного показника

19. Метод абсолютних різниць дозволяє знайти:

1. кількісний зв’язок між факторами

2. величину результативного показника

3. кількісний вплив факторів на результативний показник

4. зміну результативного показника в динаміці

20. Метод ланцюгових підстановок дозволяє знайти:

1. кількісний зв’язок між факторами

2. величину результативного показника

3. кількісний вплив факторів на результативний показник

4. зміну результативного показника в динаміці

21. Яку модель можна застосувати для розрахунку впливу кількісного фактора на результативний показник (при застосуванні способу абсолютних різниць), якщо:

А₁ – фактичний кількісний показник

А₀ – плановий кількісний показник

Б₁ – фактичний якісний показник

Б₀ – плановий якісний показник

1. (А₁ – А₀) × Б₀

2. (А₁ – А₀) × Б₁

3. (Б₁ – Б₀) × А₀

4. (Б₁ – Б₀) × А₁

22. Яку модель можна застосувати для розрахунку впливу якісного фактора на результативний показник (при застосуванні способу абсолютних різниць), якщо:

А₁ – фактичний кількісний показник

А₀ – плановий кількісний показник

Б₁ – фактичний якісний показник

Б₀ – плановий якісний показник

1. (А₁ – А₀) х Б₀

2. (А₁ – А₀) х Б₁

3. (Б₁ – Б₀) х А₀

4. (Б₁ – Б₀) х А₁

23. Якщо різницю між фактичним і плановим значенням кількісного фактора помножити на значення планового якісного показника, то можна виявити:

1. вплив якісного фактора на результативний показник

2. вплив кількісного фактора на результативний показник

3. вплив якісного фактора на кількісний показник

4. вплив кількісного фактора на якісний показник

24. Якщо різницю між фактичним і плановим значенням якісного фактора помножити на значення фактичного кількісного показника, то можна виявити:

1. вплив якісного фактора на результативний показник

2. вплив кількісного фактора на результативний показник

3. вплив якісного фактора на кількісний показник

4. вплив кількісного фактора на якісний показник

25. На якому етапі аналітичної роботи приймаються обґрунтовані рішення?

1. планування аналітичної роботи

2. інформаційне та методичне забезпечення економічного аналізу

3. аналітична обробка даних про процес і результати господарювання

4. оформлення результатів аналізу

26. До джерел внутрішніх облікових даних належать:

1. бухгалтерський, статистичний та оперативний облік і звітність

2. постачальники, замовники, конкуренти

3. наукові публікації, аналітичні журнали, довідники та списки

4. інформаційна індустрія

27. За способом фіксації інформація поділяється на:

1. зовнішню і внутрішню

2. усну і письмову

3. постійну і змінну

4. усі відповіді вірні

28. Які виконавці аналізу відносяться до внутрішніх?

1. банківські установи

2. головні економісти

3. аудиторські фірми

4. статистичні органи

29. Інформація про елементи витрат на основне виробництво міститься в:

1. формі № 1 “Баланс”

2. формі № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”

3. формі № 2 “Звіт про фінансові результати”

4. формі № 50 “Основні економічні показники роботи сільськогосподар­ських підприємств”

30. Рівень розораності земель визначається як відношення:

1. площі с.-г. угідь до загальної земельної площі

2. площі посіву до площі ріллі

3. площі ріллі до площі с.-г. угідь

4. площі ріллі до загальної земельної площі

31. Рівень освоєння земель визначається як відношення:

1. площі с.-г. угідь до загальної земельної площі

2. площі посіву до площі ріллі

3. площі ріллі до площі с.-г. угідь

4. площі ріллі до загальної земельної площі

32. Фондовіддача – це:

1. відношення вартості валової продукції до вартості основних фондів

2. відношення вартості основних фондів до вартості земельних угідь

3. відношення вартості основних засобів до середньої кількості працюючих

4. відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції

33. Фондомісткість – це:

1. відношення вартості валової продукції до вартості основних фондів

2. відношення вартості основних фондів до вартості земельних угідь

3. відношення вартості основних засобів до середньої кількості працюючих

4. відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції

34. Середньорічна вартість основних виробничих фондів з розрахунку на одиницю земельної площі характеризує:

1. фондомісткість

2. фондовіддачу

3. фондозабезпеченість

4. фондоозброєність

35. Середньорічна вартість основних виробничих фондів з розрахунку на середньорічного працівника характеризує:

1. фондомісткість

2. фондовіддачу

3. фондоозброєність

4. фондозабезпеченість

36. Коефіцієнт оновлення основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, введених у звітному році, до:

1. середньорічної вартості основних засобів

2. вартості засобів на початок року

3. вартості засобів на кінець року

4. вартості основних засобів, що вибули

37. Коефіцієнт вибуття основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, що вибули у звітному році, до:

1. середньорічної вартості основних засобів

2. вартості засобів на початок року

3. вартості засобів на кінець року

4. вартості основних засобів, що вибули

38. Для аналізу технічного стану основних фондів використовують коефіцієнти:

1. оновлення

2. змінності

3. вибуття

4. придатності

39. Трудові ресурси – це:

1. сукупність постійних і тимчасових працівників, які отримали необхідну професійну підготовку

2. люди, які вже працюють або будуть працювати в майбутньому

3. явкова чисельність працівників

4. облікова чисельність працівників

40. Продуктивність праці – це:

1. кількість затраченого часу на вироблену продукцію

2. кількість виробленої продукції за одиницю часу

3. кількість виробленої продукції за звітний період

4. кількість витраченої сировини на одиницю продукції

41. Трудомісткість виробництва – це:

1. кількість затраченого часу на виробництво одиниці продукції

2. кількість виробленої продукції за одиницю часу

3. кількість виробленої продукції за звітний період

4. кількість витраченої сировини на одиницю продукції

42. На трудомісткість вирощування продукції рослинництва впливають такі фактори:

1. урожайність і валовий збір продукції

2. затрати праці на 1 га та урожайність

3. затрати праці на 1 га на фондозабезпеченість

4. грошові витрати на 1 га та урожайність культур

43. На трудомісткість вирощування м’яса ВРХ впливають такі фактори:

1. продуктивність і валовий вихід продукції

2. затрати праці на одну голову та продуктивність однієї голови

3. затрати праці на одну голову та фондозабезпеченість

4. порода, вік і продуктивність тварини

44. Економічно обґрунтованим є співвідношення темпів зростання продуктивності праці до середньої заробітної плати (І_сп):

1. І_сп < 1

2. І_сп = 0

3. І_сп = 1

4. І_сп > 1

45. Сума всіх капітальних інвестицій за будь-який період називається:

1. питомими капітальними інвестиціями

2. сукупними капітальними вкладеннями

3. короткостроковими кредитами

4. довгостроковими кредитами

46. На суму капітальних вкладень під час формування основного стада впливають такі основні фактори:

1. жива маса однієї голови та вартість 1 ц живої маси

2. кількість поголів’я і середня ціна однієї голови

3. продуктивність однієї голови та ціна одиниці продукції

4. вік тварин, їхня продуктивність та жива маса

47. Загальна ефективність освоєння капітальних вкладень визначається як:

1. відношення ефекту до суми капітальних вкладень, які його зумовили

2. відношення суми капітальних вкладень до ефекту, який вони зумовили

3. відношення строку окупності капітальних вкладень до річного приросту прибутку

4. відношення суми капітальних інвестицій до вартості основних засобів

48. Термін окупності капітальних інвестицій визначається як відношення:

1. річного приросту прибутку до обсягу капітальних інвестицій

2. обсягу капітальних інвестицій до річного приросту прибутку

3. економічної ефективності до обсягу капітальних інвестицій

4. обсягу капітальних інвестицій до економічної ефективності капітальних вкладень

49. Рівень товарності – це:

1. відношення кількості виробленої продукції до реалізованої

2. відношення кількості реалізованої продукції до виробленої

3. відношення кількості продукції, яка є на підприємстві до кількості реалізованої продукції

4. правильна відповідь відсутня

50. Відсоток продукції, що використовується на внутрішньо­господарські потреби розраховується як:

1. відношення кількості виробленої продукції до реалізованої і помноженої на 100

2. відношення кількості реалізованої продукції до виробленої і помноженої на 100

3. відношення кількості продукції, яка є на підприємстві до кількості реалізованої продукції і помноженої на 100

4. відношення кількості виробленої продукції за мінусом товарної продукції до виробленої і помноженої на 100

51. Які фактори впливають на зміну товарності с.-г. продукції?

1. кількість виробленої продукції, її якість, строки реалізації, рівень собівартості 1 ц та канали реалізації

2. кількість реалізованої продукції, її якість і середня реалізаційна ціна

3. зміна обсягу валової продукції та внутрігосподарського споживання

4. правильна відповідь відсутня

52. На суму виручки від реалізації продукції впливають такі основні фактори:

1. попит на продукцію і ціна

2. собівартість і ціна

3. собівартість і кількість реалізованої продукції

4. кількість реалізованої продукції і ціна

53. Як визначити вплив зміни кількості реалізованої продукції на суму грошової виручки?

1. різницю між фактичною і плановою ціною помножити на планову кількість продукції

2. різницю між фактичною і плановою кількістю реалізованої продукції перемножити на планову ціну реалізації

3. різницю між фактичною і плановою кількістю продукції перемножити на фактичну ціну реалізації

4. різницю між фактичною і плановою ціною помножити на фактичну кількість продукції

54. Реалізаційна ціна продукції впливає на суму виручки:

1. прямо пропорційно

2. обернено пропорційно

3. у різних випадках по різному

4. не впливає

55. Які причини впливають на зміну ціни реалізації?

1. кількість реалізованої продукції, її якість, строки і канали реалізації

2. зміна обсягу валової продукції і внутрігосподарського споживання

3. якість продукції, строки і канали реалізації та рівень собівартості продукції

4. асортимент продукції

56. Цінова конкурентоспроможність – це:

1. ступінь можливого зниження собівартості продукції

2. ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на власний товар порівняно з ринковою ціною

3. ступінь можливого підвищення товаровиробником ціни на власний товар порівняно з ринковою ціною

4. ступінь можливого підвищення прибутку

57. Валовий дохід підприємства визначається як:

1. різниця між матеріальними витратами і виручкою

2. різниця між виручкою та матеріальними витратами

3. різниця між чистим прибутком і собівартістю

4. різниця між виручкою і прибутком

58. Як визначити вплив зміни посівної площі на валовий збір с.-г. культур?

1. різницю між фактичною і плановою площею помножити на планову урожайність культур

2. різницю між фактичною і плановою урожайністю помножити на фактичну площу

3. різницю між площами під культурами звітного року і минулого помножити на урожайність

4. різницю між плановою і фактичною площею помножити на фактичну урожайність

59. Як визначити вплив зміни урожайності на валовий збір с.-г. культур?

1. різницю між фактичною і плановою площею помножити на планову урожайність культур

2. різницю між фактичною і плановою урожайністю помножити на фактичну площу

3. різницю між площами під культурами звітного року і минулого помножити на урожайність звітного року, фактичну

4. правильна відповідь відсутня

60. Як визначити вплив зміни посівної площі на відхилення валового збору?

1. від умовного показника валового збору, визначеного множенням фактичної площі на планову урожайність відняти плановий валовий збір

2. від умовного показника валового збору, визначеного множенням фактичної урожайності на планову площу, відняти фактичний валовий збір

3. від фактичного валового збору відняти умовний валовий збір, визначеного множенням планової площі на фактичну урожайність

4. від фактичного валового збору відняти умовний валовий збір, визначеного множенням фактичної площі на планову урожайність