металевого жетону, нанесення фарбою або насічки. Нумерація вказується у всіх первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку.

Аналітичний облік основних засобів ведеться в розрізі окремих об'єктів за допомогою інвентарної картки. Вона застосовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці і які мають одне й те ж виробничо-господарське призначення, технічні характеристики і вартість.

Синтетичний облік необоротних активів при журнально-ордерній формі обліку ведеться в журналі-ордері № 13.

На підприємствах з нескладним господарським процесом виробництва та невеликою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму обліку. Такі підприємства можуть вести облік з використанням регістрів обліку майна підприємства. -Для обліку основних засобів використовується форма В-1 "Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу)".

При документальному оформленні господарських операцій та пов'язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією, регістрами синтетичного та аналітичного обліку і звітності (рис. 10.5).

Рис. 10.5. Документування операцій, пов 'язаних з рухом основних засобів

Пояснення схеми:

(1) Акт приймання-передачі основних засобів після затвердження передається до бухгалтерії, де зберігається протягом терміну експлуатації і одного місяця після

списання з балансу за умови, якщо за цей термін діяльності проведена документальна ревізія.

(2) Один примірник акту ОЗ-1 передають до бухгалтерії, де на його підставі здійснюється запис в інвентарній картці та інвентарному списку.

(3) Заповнені інвентарні картки реєструються в описі ОЗ-7.

(4) За даними інвентарних карток, а також за даними форм розрахунку амортизації в кінці місяця запониюються картки обліку основних засобів.

(5) Інвентарні картки, а іакож картки обліку руху основних засобів сумарно звіряються з даними синтетичного обліку.

(6) В кінці звітного року за даними карток обліку руху основних засобів та за даними синтетичного обліку заповнюються дані звітності по основних засобах.

(7) Після ліквідації основних засобів і складання актів на списання основних засобів перший примірник передається до бухгалтерії, де на його підставі робиться запис до інвентарного списку основних засобів, також вилучають відповідну інвентарну картку, що відображається в описі інвентарних карток з обліку основних засобів. Другий примірник акту залишається у МВО. Вилучена картка зберігається в бухгалтерії протягом встановленого періоду.

(8) Акт форми 03-2, підписаний МВО, яка приймає основні засоби, та представником відділу чи підприємства, де здійснювався ремонт, передається до бухгалтерії. В бухгалтерії на підставі акту здійснюється запис до форми 03-6 та вносяться зміни до форми 03-14 (ОЗ-15, 03-16) щодо збільшення балансової вартості основних засобів на суму витрат, пов'язаних із завершенням модерні: ^гії, реконструкції тощо.

На кожний первинний документ складається графік документообігу.

Графік документообігу для типового документу "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" за формою 03-1 наведений у таблиці 10.2.

Працівники підприємства зобов'язані розробити та надати первинні документи, які стосуються сфери їх відповідальності, в строки, які встановлені графіку документообігу. Для цього у кожного виконавця повинен бути витяг з графіка, в якому наводиться перелік документів, що стосуються функціональних обов'язків конкретного виконавця, строки їх передачі та підрозділи підприємства, до яких передаються ці документи.

10.1.4. Організація обліку надходження основних засобів

Процес поповнення підприємством своїх основних засобів з метою збільшення виробничих потужностей, заміни зношених об'єктів новими називається надходженням об'єктів основних засобів.

Порядок відображення в обліку надходження основних засобів залежить від того, яким чином вони були придбані.

Надходження об'єктів основних засобів на підприємство може відбуватися декількома шляхами (рис. 10.6).

Рис. 10.6. Шляхи надходження основних засобів на підприємство

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з наступних витрат (рис. 10.7).

До первісної вартості не включаються:

► витрати на сплату відсотків за користування кредитом при придбанні (створенні) основних засобів, повністю або частково за рахунок позикового капіталу;

► адміністративні та інші витрати, які не відносяться безпосередньо до придбання основного засобу або доведення його до стану, придатного до експлуатації.

На рис. 10.8 відображено залежність формування первісної вартості основних засобів, що оприбутковуються на баланс, від способів їх отримання.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Порядок оформлення первинної документації при надходженні основних засобів наведено на рис. 10.9.

Рис. 10.9. Документування оформлення надходження основних засобів

Акт приймання-передачі основних засобів складається комісією в

одному примірнику, проте, при передачі основних засобів іншому

підприємству акт складається у двох примірниках.

При організації бухгалтерського обліку надходження та руху основних

засобів необхідно визначити перелік облікових номенклатур, які

відображаються в регістрах обліку (табл. 10.3).

10.1.5. Організація обліку капітальних інвестицій

Більшість основних засобів надходить на підприємство в порядку капітальних інвестицій, які є витратами підприємства на ряд заходів, що наведені на рис. 10.10.

Рис. 10.10. Напрямки використання капітальних інвестицій

Об'єкти основних засобів до визначення первісної вартості і до моменту введення їх в експлуатацію та витрати на придбання або виготовлення основних засобів, які є капітальними інвестиціями, і групуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" за видами об'єктів.

10.1.6. Організація обліку амортизації основних засобів

Нарахування амортизації здійснюється щомісячно на всі об'єкти основних засобів (крім землі) протягом терміну корисного використання (експлуатації) та призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, доналагодження та консервації.

Для організації обліку амортизації основних засобів дуже важливо встановити об'єктивний строк корисного використання основних засобів, що є періодом, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт або кількість одиниць устаткування продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.

Строк корисного використання об'єкту основних засобів визначається підприємством самостійно та зазначається в наказі про облікову політику.

Якщо строк корисного використання основного засобу відсутній в технічній документації або не встановлений в централізованому порядку, то він визначається виходячи з:

► очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкту;

► очікуваного фізичного зносу;

► морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);

► правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою або законодавством, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).

Строк корисного використання активу може змінюватися у випадках:

► технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виготовляється за допомогою цього активу;

► капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни строку корисного використання об'єкта впливають на величину амортизації об'єкта в поточному та майбутньому періодах, а накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.

Згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" метод амортизації має враховувати форму, в якій економічна вигода від активу отримується підприємством. Тому вибір методів амортизації основних засобів підприємство здійснює самостійно, застосовуючи до кожного об'єкта основних засобів відповідний метод нарахування амортизації.

Важливе значення для організації бухгалтерського обліку основних засобів має метод нарахування амортизації, який впливає на величину витрат підприємства. Обрані методи амортизації основних засобів є елементами облікової політики підприємства.

У П(С)БО 7 передбачено нарахування амортизації основних засобів із застосуванням методів, наведених нарис. 10.12.

Рис. 10.12. Методи амортизації основних засобів

Схема організації синтетичного обліку амортизації необоротних активів наведено нижче (рис. 10.13).

Рис. 10.13. Організація синтетичного обліку амортизації (зносу) необоротних активів

10.1.7. Організація обліку ремонту основних засобів

З метою підтримання основних засобів в робочому стані на підприємствах виконують ремонтні роботи основних засобів згідно з затвердженими планами та графіками.

Облік ремонту і модернізації основних засобів потрібно організувати так, щоб облік забезпечив виявлення усіх витрат та правильне включення їх до собівартості виконаних робіт.

В залежності від складності, обсягу робіт, характеру і періодичності проведення розрізняють наступні види ремонту (рис. 10.14).

Облік витрат на ремонт основних засобів здійснюється з врахуванням вимог, зазначених на рис. 10.15.

Рис. 10.15. Відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів

Прийняття завершених робіт з добудування і дообладнання об'єкта, що проводиться у порядку капітальних інвестицій, здійснюється за наступною схемою (рис. 10.16).

Рис. 10.16. Порядок приймання робіт з добудови та дообладнання об'єктів основних засобів

При здійсненні ремонту основних засобів господарським способом акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (03-2) складається в одному примірнику.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію здійснює стороннє підприємство, то акт складається у двох примірниках (для двох підприємств).

10.1.8. Організація обліку вибуття основних засобів

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Ліквідація основних засобів може здійснюватись з наступних причин: І) у зв'язку з вимушеною заміною; 2) з ініціативи керівника або власника.

Рішення про ліквідацію, безоплатну передачу основних засобів має бути прийняте постійно діючою комісією на підприємстві.

Ліквідація основних засобів з власної ініціативи керівника або власника здійснюється за наступною схемою рис. 10.17.

Рис. 10.17. Порядок відображення в обліку ліквідації основних засобів з ініціативи керівника

До умов ліквідації об'єктів основних засобів у зв'язку з вимушеною заміною відносяться: зруйнування, знесення, розкрадання, псування, форс-мажорні обставини.

При ліквідації основних засобів у зв'язку з вимушеною заміною особливу увагу необхідно звернути на оформлення документів, що підтверджують необхідність вимушеної заміни об'єктів основних засобів.

Документальне забезпечення факту вимушеної ліквідації основних засобів відображено на рис. 10.18.

Рис. 10.18. Документальне забезпечення фактів вимушеної заміни основних засобів

10.1.9. Організація обліку орендних та лізингових операцій

В ринкових умовах функціонування підприємства досить часто в своїй діяльності беруть об'єкти основних засобів у тимчасове користування оренду (лізинг). Види та форми оренди та лізингу зображено на рис. 10.19.

В таблиці 10.4 наведено стислу порівняльну характеристику оренди та лізингових операцій.

Таблиця 10.4. Порівняльна характеристика оренди та лізингу

Регулювання взаємовідносин між орендодавцем (лізингодавцем) та орендарем (лізингоодержувачем) здійснюється на підставі договору оренди (лізингу), при укладанні якого особливу увагу необхідно звернути на наступні умови:

1) орендодавець повинен бути суб'єктом підприємницької діяльності;

2) наявність договору оренди та акту приймания-передачі орендованих об'єктів;

3) договір оренди обов'язково укладається на платній основі;

4) об'єкти, що орендуються відносяться до виробничого призначення.

У договорі передбачається форма розрахунків між орендодавцем та орендарем. Орендна плата може бути виплачена через касу орендаря або в безготівковій формі через банківську установу.

Одночасно з підписанням договорів оренди (лізингу) проводиться передача об'єктів оренди (лізингу) і на кожний об'єкт, що передається в оренду (лізинг), складаються акти приймання-передачі основних засобів за типовою формою 03-1 (табл. 10.5).

Таблиця 10.5. Перелік первинних документів, які повинні бути складені при передачі об'єкту в оренду

В орендодавця об'єкт, переданий в оренду, обліковується на балансі, але якщо це окремий інвентарний об'єкт, який можна перемістити з одного місця на інше. Документом, що підтверджує обґрунтованість відсутності такого об'єкта, є оформлений акт приймання-передачі (ф. ОЗ-І).

В орендаря об'єкт, отриманий в операційну оренду, не обліковується на балансі, а відображається на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи" на підставі акту приймання-передачі (рис. 10.20).

Рис. 10.20. Порядок документального оформлення операцій з оренди основних засобів

Регістром аналітичного обліку орендованих необоротних активів є копія інвентарної картки об'єкту або витягу з інвентарної книги. Ці документи повинні додаватися орендодавцем до акту приймання-передачі об'єктів, що орендуються. Зазначені документи зберігаються в бухгалтерії орендаря окремо. Об'єкти, прийняті в операційну оренду як необоротні активи, обліковуються в орендаря за інвентарними номерами орендодавця.

На підставі документів, які свідчать про повернення об'єкта орендодавцю, бухгалтерія орендаря списує його з позабалансового рахунку 01, і вилучає з картотеки відповідну інвентарну картку та зберігає її разом з актом приймання-передачі.

При поверненні орендарем об'єктів по закінченні строку оренди орендодавець повинен відобразити в обліку вартість добудови об'єкта і витрати орендаря на їх модернізацію (якщо вони мали місце) за мінусом зносу, які він згідно договору оренди повинен відшкодовувати орендареві, оскільки проведені поліпшення не відокремлюються від основних засобів.

Акти приймання наданих орендних послуг складаються в терміни, передбачені договором оренди, але не менше одного разу на квартал.

Розмір орендної плати є одним з суттєвих пунктів договору оренди. Розмір річної орендної плати у випадку оренди окремого індивідуального майна (крім нерухомого майна) встановлюється за згодою сторін. Орендодавець може здійснювати також експертну оцінку майна.

При розрахунку розміру орендної плати необхідно скласти калькуляцію. Розрахунок можна оформити у вигляді таблиці (табл. 10.6).

Таблиця 10.6. Калькуляція на надання орендних послуг за договором №____

Калькуляційна одиниця____________________

Лізингова угода може містити в собі нарівні з переважаючими елементами договору оренди також і елементи договорів купівлі-продажу, поставки, кредиту, підряду з додатковим наданням

кваліфікованого обслуговування сервісних послуг, про навчання кадрів тощо.

Здійснювати лізингові операції можуть лише суб'єкти підприємницької діяльності, у яких лізинг в статутних документах передбачений одним з видів діяльності. Органи державного управління, бюджетні і неприбуткові організації, а також громадяни не можуть бути суб'єктами лізингових операцій, оскільки не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Об'єктом лізингу є будь-яке рухоме і нерухоме майно, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Операції лізингу здійснюються за договором, який укладається в письмовій формі багатосторонньої угоди (лізингодавець -лізингоодержувач -продавець) або двостороннього договору, укладеного між лізингодавцем та лізингоодержувачем (якщо лізингодавець передає в лізинг власне майно).

Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі. Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, може бути нерівномірною і встановлюватись за договором лізингу, в якому обов'язково повинні обумовлюватись:

► розмір лізингових платежів;

► склад лізингових платежів;

► графік сплати або строки внесення лізингових платежів;

► спосіб внесення лізингових платежів;

► форма внесення лізингових платежів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та розкриття у фінансовій звітності визначено П(С)БО 14 "Оренда".

10.1.10. Організація бухгалтерського контролю за використанням основних засобів

Оперативний бухгалтерський контроль за використанням основних засобів повинен забезпечити безперервне одержання інформації про резерви фондовіддачі, а саме:

а) питому вагу встановленого і не встановленого, діючого і недіючого обладнання;

б) час роботи і простій тих чи інших видів обладнання, в тому числі причини ремонтів;

в) обсяги робіт, що виконані обладнанням і механізмами відповідного виду за одиницю часу;

г) навантаження на одиницю виробничої площі.

Програма організації обліку засобів праці та оперативного бухгалтерського контролю за їх використанням можна подати у вигляді листа, що є складовою частиною проекту організації обліку засобів підприємства (табл. 10.7).

Таблиця 10.7. Програма організації обліку основних засобів та оперативного бухгалтерського контролю за їх використанням

Оперативний і найбільш дієвий контроль здійснюється за даними первинних документів, регістрів аналітичного обліку і звітності. Щоб контроль за використанням основних засобів був дієвим і допомагав виявляти і використовувати резерви фондовіддачі, його необхідно проводити систематично. Для цього розробляють план оперативного аналітичного контролю, по кожному виду основних засобів, обговорюють його на інструктивній нараді виконавців і затверджують наказом керівника підприємства. Відхилення від норми використання праці часто є причиною порушення режиму використання основних засобів. В таких випадках потрібно складати два рапорти, або доповнювати рапорт відомостями про

втрати робочого часу, а також обсяг виконаних робіт внаслідок порушення режиму використання основних засобів.

Важливим моментом в організації бухгалтерського контролю за використанням основних засобів є інвентаризація.

Інвентаризація основних засобів вимагає великої попередньої роботи.

Як правило, за 2-3 місяці до дати, станом на яку проводиться інвентаризація, перевіряють наявність і стан технічних паспортів або іншу технічну документацію за інвентарними об'єктами. За відсутності документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення.

При виявленні розбіжностей і неточностей в бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно до цих документів внести відповідні виправлення та уточнення.

Оцінка виявлених інвентаризацією неврахованих об'єктів повинна бути проведена з врахуванням ринкових цін, а знос визначений за дійсним технічним станом об'єктів з оформленням відомостей про оцінку та знос відповідними актами. v

Методику відображення в обліку нестач основних засобів можна представити наступним чином:

► за даними порівняльної відомості аналізуються причини нестачі;

► пропозиції з регулювання виявлених при інвентаризації розходжень фактично наявних основних засобів і даних бухгалтерського обліку надаються керівнику підприємства;

► керівник приймає кінцеве рішення.

Отже, облікова політика підприємства в частині основних засобів полягає у виборі і реалізації оптимального варіанту їх терміну корисної експлуатації, оцінки та методу амортизації.