
- •Суть соціології як науки.
- •Понятійний (категоріальний) апарат соціології.
- •Функції соціології (пізнавальна, управлінська, прогностична та освітньо-інформаційна функції).
- •Завдання соціології.
- •Рівні соціологічного аналізу (Дж. Рітцер). Мікро- та макрорівень соціологічного аналізу.
- •Структура соціологічного знання. Три складові структури соціологічного знання: теоретична, галузева та емпірична соціології. Теорії середнього рівня (р. Мертон).
- •Історичні етапи становлення соціології як науки.
- •Протосоціологія.
- •Виникнення соціології як науки (концепція о. Конта).
- •Натуралізм о.Конта.
- •Органіцизм г.Спенсера.
- •Німецька формальна соціологія (г.Зіммель, ф.Тьонніс).
- •Соціологізм е.Дюркгайма.
- •Соціологічні погляди в.Парето.
- •Новітній, або сучасний, етап розвитку соціології (із 60–70-х років хх ст. І донині).
- •Сучасні соціологічні теорії. Структурний функціоналізм т. Парсонса. Феноменологія. Етнометодологія. Постмодернізм.
- •Етапи становлення української соціології.
- •Особистість у соціології.
- •Структура особистості.
- •Теорії особистості.
- •Соціалізація особистості.
- •Група з погляду соціології.
- •Класифікація соціальних груп
- •Структурні складові соціальної групи.
- •Сучасні концепції стратифікації.
- •Соціальна мобільність у сучасному суспільстві.
- •Основні етапи соціологічного дослідження та їхня змістовна характеристика.
- •Програма соціологічного дослідження та її основні функції. Складові методологічної та методичної частини програми дослідження. Робочий план наукового дослідження та його структура.
- •Кількісна та якісна парадигми наукового дослідження.
- •Особливості застосування спостереження та експерименту в соціології.
- •Методи вивчення внутрішньогрупових процесів. Метод фокус-групи. Метод соціометрії.
- •Методи вивчення особистості. Метод інтроспекції. Метод самозвіту. Метод анамнезу. Порівняльний метод. Біографічний метод. Метод тестів. Метод групового оцінювання особистості.
- •Вимірювання та шкалювання в соціології. Типи шкал. Основні індекси соціального вимірювання.
Питання на іспит
«Соціологія»
Суть соціології як науки.
Соціологія – наука, що вивчає суспільство. Деякі науковці вважають, що поняття суспільства формується зі здатністю людей відокремлювати себе від природи. По мірі дорослішання людина стає індивідом, а взаємодія індивідів – це соціум. В широкому розумінні соціум є суспільство “тут і тепер”, і чим більше соціумів, тим складніше між ними відносини. Будь-яка група, хоч як вона організована, виконує свої функції та переслідує якісь конкретні цілі. Специфіка соціології серед інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає суспільство під особливим кутом зору – крізь призму соціальних процесів та відносин, які становлять основний зміст соціальної реальності. Суспільство – дуже складне й багатогранне в структурному плані явище. Соціологія вивчає соціальну сферу життя суспільства – область соціальних відносин як відносин між більш чи менш широкими спільнотами людей та самим людьми, що є частинами тих спільнот. У центрі соціального життя – взаємодія людей, а індивід і група – сукупність соціальних зв’язків, що породжують складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство, культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина тощо. Поняття “соціальний” має кілька значень:від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв’язку. Соціальний зв’язок – те, що змушує людей гуртуватися, незважаючи на нерівність тощо. Тож соціологія вивчає в суспільстві лише соціальне. Отже, соціологія — це наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства як соціальної системи. Вона вивчає соціальні факти, процеси, відносини, діяльність індивідів, груп, їх ролі, статуси, поведінку, інституційні форми їх організації.
Понятійний (категоріальний) апарат соціології.
Щодо понятійного апарату соціології, то аналіз багаточислених підручників і робіт з соціології дає можливість, при врахуванні змін соціального життя, виділити три основних типи понять, які використовуються в цій науці: загальнофілософські, загальносоціологічні, конкретно-соціологічні. До першого типу понять відносять такі поняття, як: суспільство, суспільні відносини, соціальні і моральні норми, культура і культурні цінності, особистість, соціальне середовище тощо. До другого типу понять — соціальна дія, соціальна взаємодія, соціальний контроль, соціальний інститут, соціальний процес. До третього типу понять — думки людей стосовно до кого-небудь, рівень доходу певних соціальних груп тощо. Кожне із зазначених вище понять відображає якості, характеристики суб'єктів, явищ та процесів, які мають місце в соціальній дійсності.
Суспільство - це специфічна організація життєдіяльності людей, певний соціальний організм, система відносин, що зв'язує людей в єдине ціле.
Суспільні відносини — різноманітні зв'язки і стосунки, що виникають між соціальними суб'єктами, а також і всередині них у процесі їх економічного, соціального, політичного, культурного життя і діяльності.
Соціальні норми — зразки, стандарти діяльності, що склалися історично або усталилися як певні правила поведінки, виконання яких окремою людиною чи групою людей є необхідною умовою підпорядкування особистої діяльності суспільним вимогам.
Моральні норми — одна з найпростіших форм моральної вимоги, необхідний елемент моральних відносин і моральної свідомості. Дозволяють людині оцінювати свої та чужі вчинки, співвідносити їх з еталоном, спрямовувати й регулювати відносини з іншими людьми.
Культура — сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, вироблених людством протягом усієї історії, а також сам процес творення та розподілу матеріальних і духовних цінностей.
Соціальна дія — будь-яка дія, орієнтована на мотиви інших людей. Соціальною є та дія, яка усвідомлена самим суб'єктом, тобто спрямована на чітку ціль і використовує засоби, що відповідають меті.
Соціальна взаємодія — двосторонній процес обміну діями між двома або більшим числом індивідів. Соціальна взаємодія складаєтрься із окремих соціальних дій, включаючи статуси, коло прав і обов’яків, соціальні ролі, соціальні відносини, символи і значення.
Соціальний контроль — спосіб саморегулювання певної спільності, який за допомогою прийнятих соціальних норм забезпечує упорядковане функціонування всіх її компонентів.
Соціальний інститут — це закріплена у певній формі спеціалізована діяльність групи людей, що констатується у закладах та установах, наділених відповідними функціями залежно від конкретно-історичного типу суспільної діяльності.
Соціальний процес — послідовна зміна станів суспільства або його окремих частин, що виступає як рух у часі ряду соціальних подій або явищ певної спрямованості.
Основні поняття
Соціальне - властивість, яка внутрішньо притаманна особистості та спільностям, що формуються внаслідок процесів соціалізації та інтеграції індивіда в суспільство, в систему суспільних відносин;
— відображає зміст і характер взаємодії міх суб'єктами як результат виконання людиною певних соціальних ролей, які вона бере на себе, коли стає членом спільноти;.
— продукт взаємодії суб'єктів, який знаходить відображення в культурі, оцінках, способі життя людей;
Соціологія — наука про загальні і специфічні соціальні закони та закономірності розвитку і функціонування конкретно історичних, соціальних систем, механізми дії і форми вияву цих законів та закономірностей в діяльності особистості, соціальних груп та соціальних спільностей.
Соціальна реальність — соціальний світ, який створюється в процесі соціальних взаємодій суб'єктів, результат їх свідомості та життєдіяльності у визначеному територіальному і часовому просторі. Вона фіксується і в поведінці людей, і в характері їх ціннісних орієнтацій, і у формах організації життя, і у рольовій поведінці.
Суспільство — специфічна організація життєдіяльності людей, соціальний організм, система відносин, що пов'язує людей в єдине ціле.