Тема 7. Оцінка суттєвості помилок та ризику в аудиторській діяльності.

1. На якому етапі аудиторської діяльності аудитор оцінює ризик існування перекручень в фінансовій звітності підприємства.

А. На етапі планування та проведення аудиту.

Б. На етапі проведення та завершення аудиту.

В. На всіх етапах аудиторської діяльності.

2. Вкажіть визначення зловживання.

А. Викривлення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в додержанні повноти обліку.

Б. Неправильне відображення і подання даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підприємства. Полягає в маніпуляції обліковими запи­сами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, спеціа­льних змінах записів в обліку, які перекручують суттєвість фінансових і госпо­дарських операцій з метою порушення українського законодавства або прийня­тої на підприємстві обліковій політиці.

В. Варіанти А. і Б.

3. Вкажіть поняття суттєвості інформації:

А. Інформація вважається істотною, якщо її відсутність або викривлення може вплинути на зміст аудиторського висновку.

Б. Інформація вважається істотною, якщо її відсутність або викривлення може істотно вплинути на розмір загального аудиторського ризику.

В. Інформація вважається істотною, якщо її відсутність або викривлення може вплинути на економічні рішення користувачів, які приймаються на підставі да­них фінансової звітності підприємства.

4. Визначте, які види помилок можуть бути віднесені до якісних.

А. Невідповідний або неправильний опис облікової політики.

Б. Помилки, які впливають на кінцевий фінансовий результат діяльності під­приємства.

В. Помилки, які перекручують інформацію фінансової звітності.

5. Може лі одна і та ж помилка мати різні рівнів суттєвості.

А.НІ, не може, бо критерієм суттєвості виступає доля помилки в розмірі чисто­го прибутку підприємства.

Б. Так може, бо це залежить від того, які види звітності підприємства розгляда­ються аудитором.

6. Може лі відрізнятися оцінка суттєвості і ризику аудиторської перевірки на стадії планування і на стадії обробки результатів процедур аудитор­ської перевірки.

А. Ні не може.

Б. Так, може.

7. Визначте зміст загального ризику аудиту.

А Це ризик того, що аудитором буде не визначена ефективність функціонуван­ня системи внутрішнього контролю на підприємстві.

Б. Це ризик того, що сукупність власного ризику, ризику не виявлення і ризику системи внутрішнього контролю буде більшою, ніж граничне допустима межа, встановлена аудитором.

В. Це ризик того, що аудитор може висловити не адекватну думку в тих випад­ках, коли в документах фінансової звітності існують істотні викривлення.

8. Визначте фактори, які істотно впливають на розмір власного ризику.

А. Досвід керівництва; не ординарні зобов'язання керівництва підприємства; тенденція до збиткової діяльності.

Б. Складна організаційна структура підприємства; наявність або відсутність си­стеми внутрішнього контролю на підприємстві.

В. Варіанти А. і Б.

9. Можливо лі тільки на підставі результатів, отриманих по проведеним тестам оцінки системи внутрішнього контролю робити оцінку ризику системи внутрішнього контролю.

А. Ні.

Б. Так.

10.Метою тестування системи внутрішнього контролю є:

А. Одержання аудиторських доказів ефективності її роботи.

Б. Оцінка суттєвості можливих помилок та перекручень.

В. Оцінка ризику не виявлення.

11. В випадку якщо аудитор визнає, що високий ризик не виявлення відносно даних фінансової звітності не може бути зменшений до допустимого рі­вня, він:

А. Повинен дати негативний аудиторський висновок.

Б. Відмовитися від надання аудиторського висновку.

В. Повинен надати позитивний аудиторський висновок.

12.Визначить поняття помилка:

А. Викривлення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних

помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в додержанні повноти

обліку.

Б. Викривлення фінансової звітності шляхом використання фальсифікованих

первинних документів, невідповідного відображення операцій бухгалтерського

обліку в регістрах синтетичного і аналітичного обліку.

В. Варіанти А. і Б.

13. Визначте об'єкт відповідальності аудитора.

А. Аудитор несе відповідальність за правильність оцінки аудиторського ризику.

Б. Аудитор несе відповідальність за думку, висловлену в аудиторському висно­вку.

В. Аудитор несе відповідальність за правильність і відповідність використаних під час перевірки процедур і за думку, висловлену в аудиторському висновку, який складається по результатах аудиторської перевірки.

14. Вкажіть, що є критерієм суттєвості помилки.

А. Професійна думка аудитора.

Б. Суттєвість помилки залежить від розміру помилки, яка оцінена в конкретних

умовах; відсутністю або викривленням змісту інформації.

В. Варіанти А. і Б.

15. Суттєвість помилки визначається не тільки нарівні фінансової звітно­сті, але і відносно залишків порахунках, по окремим видам операцій.

А. Ні.

Б. Так.

16.Чи може аудитор регулювати розмір аудиторського ризику при проведен­ні перевірки.

А. Так може, шляхом використання відповідних процедур аудиторської переві­рки.

Б. Ні, не може, бо величина аудиторського ризику безпосередньо залежить від величини ризику ефективності функціонування системи внутрішнього контро­лю на підприємстві.

В. Регулювання аудиторського ризику залежить від конкретних умов перевірки і, різних ситуаціях або може регулюватися, або ні.

17.Вкажіть подальші дії аудитора при виявлені їм істотних помилок.

А. Припинення проведення аудиторської перевірки.

Б. Продовження процедур перевірки або висування додаткових умов керівниц­тву клієнта по виправленню фінансової звітності підприємства.

В. Відмова від видачі аудиторського висновку або надання негативного ауди­торського висновку.

18.Визначте складні елементи аудиторського ризику.

А. Власний ризик, ризик, зв'язаний з невідповідністю системи внутрішнього

контролю і ризик не виявлення помилок та перекручень.

Б. Власний ризик, істотна інформація, управлінський ризик.

В. Ризик внутрішнього контролю і ризик не виявлення помилок та перекручень.

19. Вкажіть обмеження, притаманні системі внутрішнього контролю.

А. Досвід керівництва; не ординарні зобов'язання керівництва підприємства; тенденція до збиткової діяльності.

Б. Більшість процедур внутрішнього контролю направлена на звичайні, а не на не ординарні операції; можливість зневаги принципами внутрішнього контро­лю особами, відповідальними за забезпечення внутрішнього контролю.

В. Варіанти А. і Б.

20.1нформація, яку одержує аудитор про систему внутрішнього контролю на підприємстві, впливає на:

А. Аудиторський висновок.

Б. План аудиту.

В. Загальний розмір аудиторського ризику.

21. Використовуються чи результати оцінки власного ризику і ризику невід­повідності системи внутрішнього контролю для зменшення аудиторсь­кого ризик)'.

А. Так.

Б. Ні.

22.Рішення і процедури в системах обліку і внутрішнього контролю, які не відносяться до фінансової інформації, також враховуються аудитором при оцінці ризику системи внутрішнього контролю.

А. Ні.

Б. Так.