Визначення економії від зняття переробки на технічній станції.
Економія визначається за формулою:
Тек= tек +чв+чл
Методика визначення параметрів для розрахунку ПФП викладається в „Інструктивні вказівки з організації вагонопотоків на залізницях України”
Для визначення tек використовується таблиця 10.2, 10.3, 10.4 інструкції.
Таблиця 10.2 для гірочних сортувальних станцій, 10.3 - для безгірочних сортувальних станцій, 10.4 - для дільничних та вантажних станцій.
Для визначення еквівалента чв у інструктивних вказівках надається табл. 5.14. Чв вибирається в залежності від схеми розташування парків та оснащення сортирувальної гілки. Норма еквіваленту чл визначається за допомогою таблиці 5.15 окремо для дільничних і сортувальних станцій.
Метод суміщених аналітичних зіставлень
Сущність методу полягає в послідовному відборі сполучень шляхом порівняння всіх можливих наскрізних призначень. Перевага цього методу-що розглядаються всі варіанти можливого прямування струй.
Послідовність розрахунків:
1. перевіряється на загальному достатню умову верхня струя із ступінчатого графіку руху. Якщо вона відповідає достатньо умові, то виділяеться в самостійне призначення і в подальшому розрахунку не враховуеться.
2. будуеться графік призначення, що являє собою схему всіх можливих призначень наскрізних поїздів. На графіку з ліваго боку вказана потужність вагонопотоку, з правого – сумарні вагоногодини економії по кожному призначенні;
3. призначення, що мають найбільш економію вагоногодин включаються в оптимальний планформування і в подальших розрахунках вагонопотоки, що складають дані призначенні участки не приймають;
4. після цього проводимо корегування графіку призначення. Вона полягає в новій його побудові без урахування раніше виділенних призначень;
5. у новому графіку призначень також виділені призначення з max економією вагоногодин;
6. вибір призначень проводиться до тих пір поки в черговому відкоректованому графіку не залишилось жодного призначення, що відповідає необхідній умові маршрутизації.
оптимальний варіант
План формування групових поїздів Різновідність групових поїздів
Груповими називаються поїзди, що складені з вагонів декільких призначень, кожне з яких підібрано в окрему групу.
Організація груп поїздів скорочує простій вагонів під накопиченням, не зменшуючи, в той же час, кількості призначень і не збільшуючи при цьому обсягів сортирувальних робот.
Вибір того чи іншого виду груп поїздів залежить від потужньості і кориспонденції вагонопотоків, що складають ядро (nя), відчипляєму групу(nв) та причепляєму групу(nп).
Розрізняють слідуючи групи поїздів:
- без постійної маси груп, не закріплені за певним розкладом;
- з постійною масою груп, не закріплені за певним розкладом;
- з постійною масою груп і закріплені за певним розкладом.
Найбільш розповсюдженими є поїзди перших двох видив. Особливо першого виду, поїзди другого виду доцільно формувати на напрямках де вагонопоток на шляху прямує зменьшеню, це стосується випадку коли на дилянках напрямку зменьшується маса поїзда.
Поїзди 3-го виду доцільно формувати на напрямках, що мають лінії , які перетинаються чи сходяться. Такі поїзди слід підводить до станції перечинки(обміну грузу) за певним розкладом, що передбачає, як правило, одночасне прибутя таких поїздів на ці станції.
Вагони, що причеплені та відчеплені на станції перезначення груп додатково простоюють в очикуванні поїзда, з яким вони повини відправитись та в процесі перечепки, тому доцільно формування груп поїздів визначаються за допомогою розрахунків.