Вікові особливості обміну речовин та енергії

12. Перелічіть особливості вуглеводного обміну у дітей.

Підвищена потреба вуглеводів і висока їх засвоюваність. Знижений рівень глюконеогенезу у зв’язку з підвищеною потребою організму дитини білків та жирів. Відкладання вуглеводів у депо обмежене внаслідок інтенсивного їх розпаду в організмі для отримання енергії та використання як пластичного матеріалу.

13. Перелічіть особливості білкового обміну організму, який росте. Яка величина білкового оптимуму для грудних дітей?

Підвищена потреба білків, позитивний азотистий баланс (ретенція азоту), що пов’язано з ростом організму. Оптимум 3 – 4 г на 1 кг маси на добу.

14. Перелічіть особливості обміну жирів у дітей.

Високий ступінь окиснення жирів, у зв’язку з цим підвищена їх потреба. Обмеження відкладання жиру в депо. Великий вміст бурого жиру, що є джерелом тепла.

15. В чому виявляється негативний вплив надлишкового надходження жирів в організм вагітної жінки чи в організм дитини перших років життя?

Можливе порушення жирового обміну у дитини (надлишкове утворення жирових клітин), що часто виявляється у дорослому віці у вигляді ожиріння.

16. Перелічіть особливості обміну мінеральних солей у дітей.

Спостерігається ретенція солей в організмі, особливо підвищена потреба кальцію, фосфору, заліза.

Терморегуляція

1. Як змінюється просвіт судин шкіри при зниженні і при підвищенні температури навколишнього середовища? У чому полягає біологічне значення цього явища?

При зниженні температури судини шкіри звужуються. При підвищенні температури навколишнього середовища судини шкіри розширюються. Біологічне значення полягає у тому, що зміна ширини просвіту судин, регулюючи тепловіддачу, сприяє підтриманню сталої температури тіла.

2. Як і чому зміниться теплопродукція і тепловіддача при сильному збудженні симпато-адреналової системи?

Теплопродукція збільшиться внаслідок стимуляції окиснювальних процесів, а тепловіддача зменшиться в результаті звуження судин шкіри. Стосовно потовиділення: в результаті емоційного чи психічного напруження виникає так зване психогенне потовиділення, не пов'язане з необхідністю охолодження організму і може виникати не тільки в спекотну, але і в холодну пору року. Майже всі симпатичні нейрони організму є адренергічними, однак ті, які іннервують мерокринні потові залози, є холінергічними (секреція поту посилюється під дією ацетилхоліну). Мерокринна система реагує також на стимуляцію циркулюючих у крові адреналіну і норадреналіну, незважаючи на те, що безпосередня адренергічна іннервація відсутня. Профузне потовиділення в області долонь і підошов у відповідь на стрес, відчуття страху і тривоги може слугувати підтвердженням того, що потові залози цих ділянок мають подвійну, холінергічну і адренергичну, іннервацію.

3. Яке значення для організму має сталість температури тіла? У яких органах найбільш інтенсивно відбувається процес теплотворення?

Забезпечує високий рівень життєдіяльності відносно незалежно від температури навколишнього середовища. У м'язах, легенях, печінці, нирках.

4. Перечисліть ділянки локалізації терморецепторів.

Шкіра, шкірні та підшкірні судини, внутрішні органи, ЦНС.

5. Чи завжди посилення потовиділення призводить до збільшення тепловіддачі?

Охолоджуючий ефект забезпечує не виділення поту, а саме його випаровування. Якщо піт виділяється інтенсивно, він стікає по шкірі, не встигаючи випаровуватись.

6. У людей, адаптованих до теплових впливів, у складі поту зростає вміст жирних кислот. В чому полягає пристосувальне значення таких змін?

Охолоджуюча дія поту пов’язана з його випаровуванням зі шкіри. Отже, чим більше поту встигає випаруватись за одиницю часу, тим ефективнішою є тепловіддача. Жирні кислоти знижують поверхневий натяг, завдяки цьому краплі поту краще розтікаються по шкірі і швидше випаровуються.

7. Чому при тій самій температурі повітря люди більше мерзнуть у сльоту, ніж у суху погоду?

Більш вологе повітря містить в надлишку водяні пари і завдяки цьому стає більш теплопровідним. Тому тепловіддача з поверхні тіла відбувається швидше, ніж у сухому повітрі і людина мерзне.

8. Чому жителі Середньої Азії влітку, коли дуже спекотно, одягають ватні халати?

На холоді нагріте тіло швидко віддає тепло. За цих умов ватний халат буде зменшувати тепловіддачу, затримуючи тепле повітря у просторі під халатом. У сильну спеку градієнт змінює напрямок і організм буде не віддавати тепло, а отримувати його від гарячого повітря. У такій ситуації ватний халат сприяє обмеженню теплового потоку, що надходить до тіла.

9. У яких відділах і структурах ЦНС знаходяться терморецептори?

У гіпоталамусі, ретикулярній формації середнього мозку, у спинному мозку.

10. У яких відділах ЦНС розташовані центри терморегуляції? Яка структура ЦНС є вищим центром терморегуляції?

У гіпоталамусі і спинному мозку. Гіпоталамус.

11. Як впливає температура навколишнього середовища на енерговитрати організму?

Зміна температури в інтервалі 15-30 ºС істотно не позначається на енерговитратах організму. При температурі нижчій за 15 ºС, а також вищій за 30 ºС енерговитрати збільшуються.