
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Модуль 2. Енергетичний обмін. Терморегуляція.
- •Навчальна мета
- •Зміст практичного заняття Контрольні питання для самостійної роботи
- •1.2. Розрахунок величини основного обміну за допомогою формул Харіса та Бенедикта
- •Завдання 2
- •2.1. Розрахунок величини основного обміну за даними поверхні тіла
- •2.2. Визначення відповідності основного обміну обстежуваного до середньостатистичного рівня основного обміну за гемодинамічними показниками
- •Завдання 3
- •3.1. Обчислення специфічної динамічної дії їжі
- •3.2. Обчислення величини загального обміну за добу
- •Завдання 4
- •4.1. Визначення енерговитрат методом неповного газового аналізу за спірограмами
- •Завдання 5
- •5.1. Фізіологічні основи харчування; складання добового раціону
- •Завдання 6
- •6.1. Вимірювання температури різних ділянок шкіри людини за допомогою електротермометра
- •Завдання 7
- •7.1. Дослідження адаптації температурних рецепторів шкіри до дії високої і низької температур
- •Ситуаційні завдання, приклади їх розв’язку Енергетичний обмін
- •Вікові особливості обміну речовин та енергії
- •Терморегуляція
- •Вікові особливості механізмів терморегуляції
- •Перелік практичних навичок з теми, ситуаційні завдання
- •Питання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань
- •Вікові особливості обміну речовин та енергії
- •Профільні питання для студентів стоматологічного факультету
- •Профільні питання для студентів фармацевтичного факультету
- •Теми рефератів
- •Тестові завдання Енергетичний обмін. Терморегуляція
- •Визначення основного обміну за площею поверхні тіла
- •Величини дихального коефіцієнту, теплопродукції та калоричного еквіваленту кисню при споживанні ліпідів та вуглеводів у різних співвідношеннях
- •Величини калорійності при спалюванні, фізіологічної калоричної цінності, кількості спожитого о2 та виділеного со2, теплоутворення і дихального коефіцієнта для поживних речовин
- •Енергетичні витрати при різних видах діяльності
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, в кДж (ккал)
- •Рекомендований середньодобовий набір продуктів для студентів
- •Токсини харчових продуктів та особливості їх дії на організм людини
- •Добова потреба дорослої людини у поживних речовинах, вітамінах, мікроелементах (за о.О. Покровським, 2001)
- •Показники фізіологічної та гігієнічної оцінки харчування людини
- •Хімічний склад харчових продуктів (і.М. Скурихін, м.Н. Волгарев, 1987 р.) а) Зерно та продукти його переробки
- •Продовження таблиці 11 (а)
- •Продовження таблиці 11 б) Молочні продукти
- •В) Овочі, фрукти, ягоди
- •Г) м’ясо та м’ясні продукти
- •Ж) Птиця та яйцепродукти
- •З) Риба, рибні та інші продукти моря
- •Дані про харчову та енергетичну цінність деяких готових страв та харчових продуктів
- •Природні анти канцерогени
- •Мікроелементи, що виконують конкретні фізіологічні функції (недостатність, вміст, рекомендації в потребі для дорослих)
- •Рекомендована література
Завдання 3
3.1. Обчислення специфічної динамічної дії їжі
Специфічна динамічна дія їжі (СДДЇ) – збільшення інтенсивності обміну речовин внаслідок споживання їжі. Це зумовлено витратами енергії на травлення їжі, всмоктування в кров та лімфу поживних речовин із шлунково-кишкового тракту, ресинтез білкових, ліпідних та ін. молекул; впливом на метаболізм біологічно активних речовин, що надійшли в організм у складі їжі, особливо білкової, та утворених у процесі травлення. Збільшення енерговитрат організму спостерігається орієнтовно через годину після споживання їжі, досягає максимуму через три години, що зумовлено розвитком у цей період високої інтенсивності процесів травлення. СДДЇ може тривати 12 – 18 год., найбільш виражена при споживанні білкової їжі, що збільшує інтенсивність обміну речовин до 30 %, та меншою мірою – при споживанні змішаної їжі, що збільшує інтенсивність обміну на 6 – 15 %.
Оснащення: ростомір, вага, таблиці 15 та 16 (додаток).
Хід роботи. За таблицями чи формулами Харіса та Бенедикта обчислюють величину належного основного обміну, приймаючи її за 100 %, вираховують від неї 15 %, що припадає на СДДЇ при споживанні змішаної їжі.
3.2. Обчислення величини загального обміну за добу
Добові витрати енергії у здорової людини значно перевищують величину основного обміну і складаються з наступних компонентів: основного обміну, робочої надбавки, тобто енерговитрат, пов'язаних з виконанням тієї чи іншої роботи, та специфічно-динамічної дії їжі. Робоча надбавка – це енергія, яку витрачає організм впродовж доби на фізичну і розумову активність і є тим більшою, чим інтенсивніша робота. М'язова робота суттєво змінює інтенсивність обміну (гранично допустима за важкістю робота для даної людини, постійно виконувана впродовж тривалого часу, не повинна перевищувати за енерговитратами рівень основного обміну більше, ніж у 3 рази).
Оснащення: ростомір, вага, таблиці 15 та 16 (додаток) для визначення належного основного обміну.
Хід роботи. За таблицями чи формулами Харіса та Бенедикта обчислюють величину належного основного обміну. Вираховують 15 % від отриманого значення, що припадає на СДДЇ. Загальний обмін обчислюють за формулою:
.
Робоча надбавка для студентів становить приблизно 998,57 ккал/добу.
Прізвище, ім’я, по-батькові |
Стать |
Вік (роки) |
Ріст (см) |
Маса тіла (кг) |
Основний обмін (ккал/добу) |
Відхилення основного обміну від норми (%) |
СДДЇ (ккал/добу) |
Робоча надбавка (ккал/добу) |
Загальний обмін |
|||
За таблицями Харіса та Бенедикта |
За формулами Харіса та Бенедикта |
За даними поверхні тіла |
у ккал/добу |
у кДж/добу |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оформлення протоколу.
Обчислити величину загального обміну за добу.
Порівняти дані, отримані при визначенні величини основного обміну різними способами. Отримані дані внести в таблицю.
Пояснити відмінності величин основного обміну у жінок та чоловіків.