19. Що вам відомо про розвиток писемності в період Київської Русі?

Розвиток писемності пов’язаний з утвердженням кириличної

системи письма, яка складалася із 43 літер, з них 24 грецькі і 19 ори-

гінальних слов’янських. З його запровадженням літературною мо-

вою на Русі стає церков-нослов’янська, яку створили приблизно за

100 років до прийняття християнства болгарські просвітителі Кирил

та Мефодій. Разом з писцями, священиками, перекладачами з південно-

слов’янських країн на Русь надходили так звані кирило-мефодіївські

переклади, написані старослов’янською мовою. У державній сфері та побуті продовжувала розвиватися писем-

ність києворуською мовою, що сформувалася задовго до введення

християнства. Основою києворуської мови була – київська говірка,

доповнена військовою, госпо-дарською, дипломатичною та юридич-

ною термінологією, а також церковнослов’янськоюПо суті, це була державна мова спілкування Київської

Русі. Графічною основою писемності була досконала кирилична

графіка, але відомим було й глаголичне письмо. Богослужбовікниги писалися урочистим великим уставом, що було необхідним у

зв’язку з читанням текстів у церквах. У державних документах вжи-

валася кирилична графіка. У такому тандемі – держава-церква розвивається школа. Ймовірно перші школи з’явились в час правління В. Великого

та Я. Мудрого. У школах, де здобували щось на зразок

вищої освіти, вивчали богослов’я, філософію, риторику, граматику,

співи та іноземні мови.

20. Проаналізуйте особливості книгонаписання доби Княжої Русі.

Поява книжкової писемності стала вищим рівнем розвитку

писемної культури. Від усього книжкового багатства до нашого часу

дійшли лічені екземпляри, що можна пояснити війнами, пожежами,

князівськими міжособицями. Найвідомішими є: «Реймське єван-

геліє», «Остромирове євангеліє», два «Ізборники» 1073 р. та 1076 р.

«Мстиславове євангеліє».

Найдавнішою книгою, що вийшла з київської майстерні при Софійсь-

кому соборі, є «Реймське євангеліє». Ця книга кишенькового формату при-

значена для особистого користування. Вона датується 1040-ми рр. і зберігається

в бібліотеці у Реймсі (Франція).

«Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі і свят.

Переписане в 1056–1057 рр. Рукопис скла-

дається з 294 аркушів пергаменту доброї якості, але не вищої.

«Ізборник» 1073 р. і 1076 р. – це давньоукраїнські збірки енцикло-

педичного характеру, що містять близько 380 статей релігійного та морального

характеру.

Протографом «Ізборника» 1073 р. була книга, замовлена болгарським царем

Симеоном на початку X ст. У збірнику містяться твори релігійного змісту 25 ав-

торів. Книга великого формату на 266 сторінок, написана на пергаменті гарним

уставним письмом у два стовпці. Текст прикрашено кольоровими заставками –

фронтисписами і малюнками на берегах.рактеру.

«Ізборник» 1076 р. – невеликого формату на 276 аркуш, частину творів,

що увійшли до нього, перекладено безпосередньо з грецької мови, але деякі

уривки були взяті з раніших київських перекладів,