
2) Інсоляція жител та територій.
Інсоляція – опромінення прямими сонячними променями.
Мікрокліматична оцінка території міста повинна провадитися за трьома напрямами: забезпечення сприятливих умов території забудови за комплексом кліматичних факторів (температура зовнішнього повітря, вітер, сонячна радіація); забезпечення достатньої інсоляції території і приміщень інсольованих будинків; забезпечення мінімізації тепловтрат будинків і формування раціонального теплового режиму.
Розміщення та орієнтація житлових і громадських будинків (за винятком дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів) повинні забезпечувати тривалість інсоляції житлових приміщень, визначених нормами, і територій не менше 2,5 год. за день на період з 22 березня по 22 вересня.
Розміщення та орієнтація будинків дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, установ охорони здоров'я і відпочинку повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції у приміщеннях, передбачених санітарними нормами і правилами забезпечення інсоляції житлових і громадських будинків і територій житлової забудови.
Примітка. В умовах забудови 9-поверховими будинками і більше допускається одноразова переривчастість інсоляції житлових приміщень за умови збільшення сумарної тривалості інсоляції протягом дня на 0,5 год. відповідно до кожної зони.
У житлових будинках меридіонального типу, де інсолюються усі кімнати квартири, а також при реконструкції житлової забудови або при розміщенні нового будівництва в особливо складних містобудівних умовах (історично цінне міське середовище, дорога підготовка території, зона загальноміського і районного центру) допускається скорочення тривалості інсоляції приміщень на 0,5 год.
У III-IV кліматичних зонах потрібен захист будинків і територій від перегрівання шляхом застосування вільної, яка добре аерується, забудови, озеленення, обводнення, використання сонцезахисних засобів. Потрібно забезпечити зв'язок житлової забудови з прилеглими сприятливими у природному відношення ландшафтами, рівномірний розподіл забудованих і відкритих озеленено-обводнених територій.
Заходи щодо регулювання вітрового режиму повинні бути спрямовані на пом'якшення мікроклімату, у першу чергу, на ділянках дитячих дошкільних установ і шкіл, у зонах відпочинку і на основних пішохідних шляхах.
Найбільш ефективні прийоми вітрозахисту - багаторазове застосування вітрозахисних екранів по глибині забудови, створення аеродинамічних груп.
Короткий словник основних термінів
Баланс міської території – площа міських земель з розподілом її за характером використання. Поділяється на сельбищну територію; територію в межах міста. Виражається в абсолютних (га) і відносних (%) величинах.
Забудова квартальна – забудова, поділена на квартали, обмежені з усіх боків вулицями загального користування.
Забудова вільна – забудова, що складається з окремих вільно розташованих будинків чи груп, з урахуванням рельєфу території і сприятливої орієнтації.
Місто – велике поселення, що володіє різноманіттям соціально-економічних функцій, з високою щільністю населення, зайнятого в неаграрних сферах діяльності.
Міська транспортна система - мережа вулиць і доріг, призначена для руху різних видів транспорту і пішоходів у напрямках, порядку і складі, що визначається системою регулювання.
Перегін міської вулиці - ділянка вулиці з однаковими планувальними і технічними характеристиками.
Перехрестя - перехрещення міських вулиць і доріг в одному рівні.
Поздовжній профіль вулиці - масштабне зображення розрізу міської вулиці або дороги, виконане уздовж осі проїзної частини і призначене для надання уявлення про висотне положення вулиці.
Пропускна здатність смуги - максимальна кількість автомобілів, що може пройти через її поперечний переріз за одиницю часу (авт/год).
Пропускна здатність дороги - сумарна пропускна здатність проїзної частини в двох напрямках (авт/год; авт/добу; авт/рік).
Рівень автомобілізації - розрахункова кількість транспортних засобів, що приходиться на тисячу жителів.
Середня швидкість руху - швидкість транспортного потоку з урахуванням усіх затримок на маршруті руху.
Сельбищна територія – зона розміщення житлової забудови, громадських центрів і зон відпочинку населення.
Система зелених насаджень – організоване розміщення зелених насаджень різного призначення в плані міста і приміській зони, узгоджене із загальною структурою міста і системою культурно-побутового обслуговування населення.
Територія забудована – територія, зайнята будівлями чи намічувана під забудову за генеральним планом, включаючи вуличну мережу, озеленені й відкриті простори, безпосередньо пов'язані з забудовою.
Транспортне планування міста - відображення вулично-магістральної мережі, призначене для містобудівної оцінки її транспортних характеристик.
Транспортна розв'язка - перехрещення вулиць і доріг у різних рівнях
Функціональне зонування території – розподіл території на функціональні зони, при якому за кожною виділеною зоною закріплюється певний режим містобудівного освоєння і переважний напрямок господарського використання на далеку перспективу.
Центр міський – частина міста, де зосереджені громадські, адміністративні, господарські, культурні та інші будинки і споруди загальноміського і державного значення, а також відбуваються демонстрації, мітинги, народні свята і масові видовища.
Центр громадський – комплекс установ і будинків громадського обслуговування населення в місті або сельбищному, житловому і промисловому районах.
Щільність вулично-магістральної мережі - сумарна довжина вулиць, що припадає на 1 км2 території міста.