28. Глобальні екологічні проблеми

Забруднення оточуючого середовища має давню історію. Ще жителі античної Греції та давнього Риму висловлювали стурбованість з приводу забруднення територій, на яких вони мешкали. А в Середні віки з’явилися перші закони з охорони довкілля.

Активна зміна природи людиною призводить до порушення рівноваги в протіканні природних процесів у географічній оболонці. Це у свою чергу спричиняє виникнення глобальних екологічних проблем. Серед них найбільш загрозливих масштабів набувають такі проблеми, як: парниковий ефект (постійне потепління клімату) та підвищення рівня океану; забруднення повітря і пов'язані з цим кислотні дощі; забруднення океану та зменшення його ресурсів; опустелювання; руйнування озонового шару тощо.

Забруднення водної оболонки відбувається в результаті скидання в річки, озера та моря промислових сільськогосподарських та побутових відходів. Найбільш забрудненими річками є Рейн, Дунай, Сена, Темза, Дніпро, Волга, Тибр, Ніл, Ґанг. Серед морів найбільш забрудненими є внутрішні та окраїнні. Середземне море, наприклад, є однією із головних зон світового судноплавства: в ньому одночасно перебуває до 10 тис. суден, щорічно тут перевозиться до 400 млн тонн нафти. Через це у 60-70 роках ХХ ст. забруднення моря сягнуло критичного рівня. Пізніше було здійснено низку природоохоронних заходів, які дещо поліпшили ситуацію.

Акваторії Світового океану найбільше потерпають від нафтового забруднення, а також від захоронення у водах радіоактивних та токсичних відходів.

Забруднення атмосфери відбувається в результаті роботи промисловості та транспорту, які щорічно викидають у повітря мільярди тонн твердих та газоподібних часток різних шкідливих сполук. Найбільше від цієї проблеми страждають великі міста, втім кислотні дощі, що випадають за межами міст, завдають значної шкоди урожаєві, знищують життя в прісних водоймах, ліси та іншу рослинність.

До того ж серйозної шкоди «зеленим легеням планети» завдає і безконтрольне промислове вирубування лісів. Наслідками цього є зменшення кисню в повітрі, ерозія ґрунтів, опустелювання територій тощо.

Велику небезпеку для людства становлять техногенні катастрофи. Аварії на атомних електростанціях, хімічних підприємствах, нафтових танкерах можуть мати важкі наслідки: загибель людей, зміна навколишніх ландшафтів, вилучення з господарського обігу великих територій тощо. Сумним прикладом цього є аварія на Чорнобильській АЕС.

29.Екологічні проблеми України.

Небезпечне екологічне становище склалось і в Україні – Чорнобильська трагедія, проблеми Чорного та Азовського морів, загибель тисяч річок, катастрофічний стан атмосфери. Природні ландшафти Донбасу, Придніпров’я, Криворіжжя та Прикарпаття перетворені у промислові комплекси зі шкідливими для здоров’я людини відходами. В останній час річний видобуток мінеральної сировини досяг 1 млрд. т, а відходів гірської породи при цьому – 3 млрд. т. Загальний об’єм промислових та комунально-побутових відходів в Україні складає 25 млрд. т, з них 4,7 млрд. т токсічних. Щорічно в Україні накопичується більше 40 млн. м3 твердих побутових відходів. Тільки незначна їх частина утілізується промисловим методом; дуже швидко збільшується кількість несанкціонованих звалищ. Внаслідок цього за 1950-1990 рр. площа сільськогосподарських угідь в Україні зменшилась на 3 млн. га, а орних земель на 1,8 млн. га. Крім того, в Україні 12 млн. га земель пошкоджено водною ерозією, і 19,2 млн. га – повітряною ерозією. Щорічно ерозія забирає 600 млн. т родючого грунту. Внаслідок нерозумної системи природокористування вміст гумусу в грунтах зменшився з 6-9% до 3-5%, що призвело до перетворення найродючіших чорноземів у звичайні малогумусні грунти. В Україні зіпсовано 60% чорноземів. Тільки аварія на ЧАЕС назавжди вилучила із землекористування 3,7 млн. га землі. Залишкова кількість пестицидів у продуктах зросла тільки за 80-ті роки у 9 разів. Розвиток продуктивних сил України супроводжувався прискореними темпами розвитку водопостачання. Це призвело до нестачі води не тільки у Криму, а й у Донбасі, західних та північних областях. З географічної карти через варварське господарювання щезло 20 тис. малих річок. Щорічно в річки скидається 18-19 км3 відпрацьованої води, з яких 4-5 км3 зовсім не очищені.  Розвиток промисловості супроводжується інтенсивним забрудненням повітря. В середньому за рік воно становить 20 млн. т шкідливих викидів. В Донбасі, Прикарпатті, Придністров’ї концентрація шкідливих речовин перевищує гранично допустимі норми в 5-10, а в деяких районах, зокрема, в 21 місті, забруднення повітря перевищує допустимі норми в 15-20 разів.  В цілому на Україні склалась катастрофічна екологічна ситуація, яка призвела до погіршення здоров’я населення і збільшення його смертності. З 1991 р. смертність перевищує народжуваність, внаслідок чого абсолютне зменшення населення України за 6 років склало 1,2 млн.

30.Екологічна криза: визначення, причини, прояви.

Екологічна криза — термін для позначення важкого перехідного стану екологічних систем і біосфери в цілому. Стан екологічної кризи означає наявність значних структурних змін навколишнього середовища. Традиційно виділяються екологічні кризи природного та антропогенного походження.

При цьому екологічна криза істотним чином відрізняється від екологічної катастрофи, адже остання означає повне руйнування екологічної системи. У випадку ж екологічної кризи зберігається можливість відновлення порушеного стану.(Вікіпедія).

Основные причины кризиса:

• Абиотические: качество окружающей среды деградирует по сравнению с потребностями вида после изменения абиотических экологических факторов (например, увеличение температуры или уменьшение количества дождей).

• Биотические: окружающая среда становится сложной для выживания вида (или популяции) из-за увеличенного давления со стороны хищников или из-за перенаселения.

Кризис может быть:

• глобальным;

• локальным.

Абиотические факторы

Изменение климата начинает сильно влиять на экосистемы. В связи с глобальным потеплением, наблюдается уменьшение снегопадов и поднимается уровень моря. Экосистемам придется измениться, чтобы сосуществовать с выросшей температурой. Как следствие, много видов могут покинуть свои среды обитания.

В опасности находятся полярные медведи. Им требуется лед для охоты на их основную пищу — морских котиков. В то же время, ледяные шапки тают, с каждым годом делая охотничий сезон короче. В результате, они не набирают достаточно жира для зимовки; и поэтому не могут размножаться в количестве необходимом для сохранения популяции.

Пресноводная и болотная экосистемы также сильно подвержены влиянию увеличения температуры. Изменения климата могут быть смертельны для некоторых видов рыб (лосось, форель и др.).

Многие виды смогут приспособиться, переместив свои области обитания ближе к полюсам, другим же повезет меньше. Например, некуда будет двигаться полярным медведям или лососю.

Исчезновение многообразия видов

Исчезает огромное количество видов. Каждый год от 17 до 100 тысяч видов исчезает. Скорость, с которой виды становятся исчезающими, необыкновенно выросла за последние годы.

Исчезновение видов из экосистемы рано или поздно коснется каждого. В США и Канаде, было зафиксировано необыкновенное сокращение популяции акул вдоль восточного побережья. Одновременно с этим было зафиксировано увеличение популяции скатов, которые в свою очередь, на порядок сократили количество ракообразных в том же регионе. Сокращение количества ракообразных привело к ухудшению качества воды и к сокращению подводных полей. Разнообразие видов сокращается с огромной скоростью. Семь миллионов квадратных километров тропического леса исчезли за последние 50 лет. Два миллиона из них были впоследствии использованы под сельское хозяйство, остальные же пять для этого не подходят. Чтобы вернуть на них лес требуется примерно пять миллиардов тонн углерода из атмосферы каждый год в течение 10-20 лет. Лесонасаждение тем не менее, принесет огромную пользу разнообразию видов..

Перенаселение

В дикой природе проблема перенаселения решается с помощью хищников. Хищники отлично замечают следы болезни в своих жертвах и поедают в основном старых и больных. Побочным действием является выживание самых сильных и ограничение роста популяции .

В отсутствие хищников, виды ограничиваются ресурсами, которые они могут найти на территории обитания, но это не всегда сдерживает перенаселение. Фактически, изобилие ресурсов может вызвать бум рождаемости который выльется в то, что в регионе окажется больше потребителей, чем он может прокормить. В этом случае, голод и жесточайшая конкуренция за оскудевшие ресурсы приведет популяцию к краху, причем очень быстро. Лемминги и некоторые другие грызуны, известны такими периодами быстрого роста и следующего за ними падения.

В идеале, вместе с ростом популяции, растет и популяция хищников, ей питающихся. Животные, слабые генетически, или имеющие врожденные дефекты, также вскоре умирают, будучи неспособными соревноваться за выживание со здоровыми.

В реальности же, животные, появившиеся в регионе извне имеют преимущество перед местными, например они могут быть «несъедобными» для местных хищников. В отсутствие контроля, такие животные могут мгновенно вырасти в количестве и практически уничтожить экосистему.

Примеры перенаселения, вызванного привнесенными в экосистему видами.

• В Аргентине (Патагонии), чужеродные виды, такие как форель и овца завезенные из Европы, оказались страшнее чумы, вытеснив местные виды рыбы и жвачных.

• В Австралии, когда европейские иммигранты завезли туда кроликов, те расплодились так, что вышли из-под контроля и начали поедать растения, необходимые местным видам для выживания. Фермеры устроили настоящую охоту на кроликов, чтобы защитить свои фермы. Они также привезли кошек для защиты от крыс. Кошки оказались еще одной проблемой, так как начали поедать местных животных.