
- •Варистори
- •Терморезистори
- •Тензорезистори
- •Хід роботи
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 2
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Транзисторні ключі.
- •Робота біполярного транзистора в ключовому режимі
- •Режим насичення транзистора
- •Режим відсічки
- •Перехідні процеси в транзисторному ключі
- •Підвищення швидкодії транзисторних ключів
- •Вибір транзистора для роботи в ключовому режимі
- •Лабораторна робота № 6
- •Випрямлячі
- •Лабораторна робота № 7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Основні параметри стабілізаторів.
- •Компенсаційний стабілізатор напруги (ксн)
- •Струму та можливістю регулювати вихідну напругу.
- •Хід роботи
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 8
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 7
- •Загальні відомості про цифрові сигнали
- •Основні операції та елементи алгебри логіки.
- •Серії цифрових мікросхем
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10
- •Лабораторна робота № 11
- •Очікувальний мультивібратор
- •Мультивібратор на мікросхемах.
- •Мультивібратор на операційному підсилювачі
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 12
Струму та можливістю регулювати вихідну напругу.
В цій схемі в якості РЕ використовується транзистор VT1, а в якості підсилювач постійного струму – VT2. Потенціал емітера VT2 фіксується ДОН зібраний на R2, VD1 на рівні UСТ, а потенціал бази через подільник R3 – R5 пов'язаний із вихідною напругою коефіцієнтом ділення подільника kПОД. Для кремнієвого транзистора ΔU = 0,6 В. В разі коли вихідна напруга збільшується або зменшується, відповідно збільшується або зменшується ΔU, що призводить до збільшення чи зменшення струму колектора транзистора VT2, що в свою чергу змінює потенціал бази VT1 таким чином, щоб мінімізувати відхилення вихідної напруги.
Змінюючи положення регулятора резистора R4, можна регулювати вихідну напругу:
UСТ = φЕ; UБЕ = ΔU = 0,6 В; φБ = UВИХ × kПОД,
тоді: UВИХ = (UСТ + ΔU)/ kПОД.
Таким чином змінюючи kПОД можна змінювати вихідну напругу стабілізатора.
Коефіцієнт стабілізації такого КСН може перевищувати 1000.
В сучасній радіоелектронній апаратурі широко застосовуються інтегральні стабілізатори напруги (ІСН) потужністю до 100 Вт. Окрім високоякісної стабілізації напруги ІМС стабілізаторів в своєму складі мають додаткові сервісні вузли, які забезпечують захист ІМС від короткого замикання напруги, від перегріву кристала, схеми запуску ІМС та ін. Випускаються ІМС стабілізаторів як з фіксованим так із регульованим значенням вихідної напруги за допомогою зовнішнього подільника. Інтегральні стабілізатори по всім основним параметрам перевищують аналоги на дискретних елементах для струмів навантаження в діапазоні від десятків міліампер до десятків ампер.
Структурна схема та типономінал ІМС стабілізаторів серії LM7800 наведені на рис. 5.
Основні схемні застосування ІМС стабілізаторів серії LM7800 наведені на рис. 6.
Рис. 5.Структурна схема та типономінал ІМС стабілізаторів серії LM7800.
|
|
Стабілізатор з фіксованою вихідною напругою |
Стабілізатор струму навантаження |
|
Стабілізатор із вихідною напругою більшою ніж напруга стабілізатора. |
|
Стабілізатор із зовнішнім транзистором для збільшення струму стабілізації та захистом від короткого замикання в навантаженні |
Рис. 6. Застосування ІМС стабілізаторів серії LM7800. |
Хід роботи
Зберіть схему для дослідження ІМС стабілізатора із регульованою вихідною напругою.
1.2. Виміряйте напругу на вході ІМС стабілізатора між клемами XS1, XS4. Перемкніть щуп тестера в гніздо клеми XS2 та виміряйте напругу на виході стабілізатора. Змінюючи значення опору резистора R2 фіксуйте значення вхідної та вихідної напруги ІМС від мінімальної до максимальної. Отримані дані занесіть до таблиці 1.
Таблиця 1
R2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
UXS1 |
|
|||||||||
UXS2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1. Замкніть тумблер SB2 макету та зберіть схему для дослідження ІМС стабілізатора з фіксованою вихідною напругою.
2.2. Встановіть перемикач навантаження в положення R3 та змінюючи Uж від мінімального до максимального значення зміміть залежність Uвих = f(Uж ). Uвих контролюйте в гнізді клеми XS2, а Uж в гнізді клеми XS3. Дані занесіть до таблиці 2.
Таблиця 2
Uж |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Uвих |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3. Встановіть Uж = 10 В та виміряйте вихідну напругу стабілізатора Uвих при різному значенні навантаження ІМС - R3, R4, R5, R6, R7. Дані занесіть у таблицю 3.
Таблиця 3
Rн |
R3 |
R4 |
R5 |
R6 |
R7 |
Uвих |
|
|
|
|
|
ІН |
|
|
|
|
|
Uж |
|
2.4. За формулою ІН = Uвих / Rн розрахуйте та внесіть до таблиці 3 значення струму навантаження ІМС, для кожного значення Rн.
3.1. Користуючись даними таблиці 1 побудуйте графік залежності UXS2 = f(R2), використовуючи Майстер діаграм MS EXCEL.
3.2. Користуючись даними таблиці 2 побудуйте графік залежності Uвих = f(Uж), використовуючи Майстер діаграм MS EXCEL.
3.3. Користуючись даними таблиці 3 побудуйте навантажувальну характеристику Uвих = f(ІН), використовуючи Майстер діаграм MS EXCEL.
4. Використовуючи експериментальні графіки залежностей виконайте дії, згідно із завданням до лабораторної роботи.