1. Напис. В цій частині вказують назву, адресу і телефон лікувального закладу, в якому був виписаний рецепт. Відмічається вікова група хворого: дорослий, дитячий (непотрібне закреслити);

2. Дата видачі рецепта вказується повністю (число, місяць, рік);

3. Прізвище, ініціали хворого. В рецепті вказується прізвище, ініціали хворого, його вік;

4. Вказується прізвище, ініціали (розбірливо) лікаря;

5. Recipe - звернення лікаря до фармацевта;

6. Перелік лікарських речовин, з яких готують лікарський препарат.

7. Підпис. Вказується, яка лікарська форма повинна бути виготовлена, основні технологічні операції, які потрібно провести (змішай і т.д.), і в якій упаковці і тарі повинен бути відпущений лікарський препарат (в коробках, банках, флаконах із жовтогарячого скла), при виписуванні дозованих лікарських препаратів вказують кількість доз.

8. Сигнатура. Пишеться словами Signa або Signetur (познач, нехай буде позначено). В ній вказується, як слід використовувати лікарський препарат.

9. Особистий підпис лікаря та його печатка.

10. Строк дії рецепта. Форми рецептурних бланків.

Затверджені дві стандартні форми рецептурних бланків:

Рецептурний бланк форми № 1 призначений для виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення, що відпускаються за повну вартість, безоплатно, з оплатою 50 %, і таких, що підлягають предметно-кількісному обліку.

Спеціальний бланк рецепту форми № 3 призначений для виписування наркотичних, психотропних лікарських засобів в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами.

Правила виписування рецептів Наказ моз №360

• рецепт виписується латинською мовою, чітко, розбірливо, чорнилом, виправлення забороняються.

• дозволяються тільки прийняті правилами скорочення позначень. Tinct.- настойка; Sol.- розчин; Tab. - пігулки; Rp. - рецепт.

• тверді та сипучі речовини позначаються в грамах в десятковій системі вимірювання 1,0-1 грам; 0,1 — 1 деціграм;

0,01- 1 сантіграм;

0,001 – 1 міліграм; а рідкі - в мілілітрах та краплях.

• спосіб вживання пишеться державною мовою, не можна обмежуватись загальними вказівками (відомо, внутрішньо...) на одному рецептурному бланку можна виписати одну лікарську форму, що містить наркотичні, отруйні, одурманюючі речовини і не більше 3-х простих або сильнодіючих.

• назва наркотичних, отруйних речовин пишеться на початку рецепта, а потім перелічуються інші інгредієнти.

• наркотичні та прирівняні до них засоби виписуються на спеціальних рецептурних бланках лікарем власноруч і завіряються, крім особистої печатки лікаря його підписом, ще круглою печаткою лікувальної установи і підписом головного лікаря чи завідуючого відділенням.

• рецепти на ліки, до складу яких входять отруйні, сильнодіючі, снодійні, транквілізатори, клофелін, спирт етиловий, крім особистої печатки завіряються трикутною печаткою для рецептів, кількість виписаних на одному бланку лікарських речовин не має перевищувати встановленої кількості, за виключенням для онкохворих (кількість снодійних, наркотичних речовин може бути збільшена у 2 рази).

Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради П(Ц)К фармацевтичних дисциплін

Фондові лекції

Тема: Тверді лікарські форми

План

1. Класифікація твердих лікарських форм .

2. Порошки . Види порошків , правила виписування рецептів.

3. Види , характеристика та призначення капсул , виписування у рецептах.

4. Характеристика таблеток, драже та гранул . Правила їх виписування.

Класифікація твердих лікарських форм.

Тверді лікарські форми:

- порошки;

- капсули;

- таблетки;

- драже;

- гранули;

Порошки . Види порошків , правила виписування рецептів.

Порошки (Pulvis(-eris)) - тверда лікарська форма для внутрішнього та зовнішнього застосування , що володіє властивостями сипкості.

Бувають - прості;

- складні;

- дозовані;

- не дозовані;

1. Порошки для зовнішнього застосування

Виписуються не дозованими від 5,0 до 100,0 , бо призначені для нанесення на уражені ділянки шкіри у вигляді найдрібніших порошків .

а) Простий:

Rp : Streptocidi subtilissimi 10,0

D.S. Наносити на уражені ділянки шкіри .

б) Складний:

Rp: Streptocidi

Xeroformii ana 10,0 M.f.pulvis subtilissimus D.S. Присипка.

2.Порошки для внутрішнього застосування .

а)Прості:

- Простий не дозований порошок - застосовується, якщо точність дозування не має особливого значення .

Rp : Magnesii oxydi 10,0

D.S. По 1/2 чайної ложки через 1 час після їжі.

- Простий дозований порошок ,

Rp : Acidi ascorbinici 0,2.

D.t.d. № 20

S. По 1 порції 3 рази на день .

б)Складні:

Rp: Маgnеsii охуdі

Natrіі hydrocarbonatis ana 0,5

М.f. pulvis

D.t.d. № 20

S. По 1 порошку через 1 час після їжі.