- •Поняття про лікарські речовини, лікарські засоби, лікарські форми.
- •Галенові, новогаленові препарати.
- •Державна фармакопея України.
- •Рецепт, його структура. Форми рецептурних бланків.
- •Структура рецепта.
- •Особистий підпис лікаря та його печатка.
- •Строк дії рецепта. Форми рецептурних бланків.
- •Правила виписування рецептів Наказ моз №360
- •Види, характеристика та призначення капсул , виписування у рецептах.
- •Характеристика таблеток, драже і гранул . Правила виписування.
- •Загальна характеристика мазей . Мазеві основи , їх роль у прояві фармакологічного ефекту, форми прописування.
- •Пасти. Особливості застосування , практичне значення паст . Правила їх виписування.
- •Супозиторії, їх види та призначення. Способи виписування амбулаторним хворим .
- •Емульсії, їх види . Загальне уявлення про приготування , їх застосування , виписування рецептів .
- •Загальна характеристика суспензій, виписування у рецептах.
- •Загальна характеристика настоїв та відварів , різниця у приготуванні. Форми прописування у рецептах .
- •Настойки , їх характеристика , дозування . Відмінність від настоїв , правила виписування .
- •Екстракти , їх форми . Використання в різних лікарських формах . Виписування у рецептах .
- •Новогаленові препарати. Дозування .Правила виписування.
- •Визначення понять фармакокінетика та фармакодинаміка лікарських засобів.
- •Шляхи введення лікарських речовин в організм та їх значення для швидкості, сили та характеру фармакологічних ефектів.
- •Фармакокінетика лікарських речовин. Розподіл лікарських речовин в організмі.
- •Перетворення лікарських речовин.
- •Виведення лікарських речовин.
- •Характеристика видів дії лікарських речовин.
- •Види терапії.
- •Негативні види дії лікарських засобів.
- •Умови, які визначають дію лікарських, речовин на організм.
- •Характеристика терапевтичних доз лікарських засобів. Поняття про широту терапевтичної дії.
- •Особливості дії лікарських речовин при повторному введенні. Поняття про звикання. Лікарську залежність, сенсибілізацію, кумуляцію.
- •Комбінована дія лікарських речовин. Поняття про синергізм і антагонізм. Використання цих явищ в медичній практиці.
- •Загальна характеристика протимікробних засобів. Бактеріостатична та бактерицидна дія препаратів. Уявлення про антисептичні та дезінфікуючі засоби.
- •Антисептичні і дезінфікуючі засоби.
- •Хлорне вапно (Саlcaria chlorata).
- •Розчин йоду спиртовий (Solutio Iodi spirituosa)
- •Антисептики ароматичного ряду. Фенол або кислота карболова.
- •Окисники.
- •Препарати важких металів.
- •Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради п(ц)к фармацевтичних дисциплін
- •Хіміотерапевтичні засоби. Основні принципи хіміотерапії інфекційних захворювань.
- •Класифікація антимікробних засобів по походженню, механізму, спектру антимікробної дії.
- •Натрієва сіль бензілпеніциліну
- •Новокаїнова сіль бензилпеніциліну
- •Оксацилін натрію
- •Цефалоспорини
- •Препарати групи тетрацикліну.
- •Тетрациклін
- •Препарати групи левоміцетину.
- •Аміноглікозиди та глікопептиди. Препарати групи стрептоміцину - аміноглікозіди
- •Маколіди та азаліди.
- •Еритироміцин (Erythromycinum)
- •Макротусін
- •Азаліди
- •Можливі ускладнення антибіотиками. Їх попередження та лікування.
- •2. Важко всмоктуючі сап.
- •Похідні 8-оксихіноліну
- •Похідні нафтиридину
- •Фторхіналони
- •Протиглистні лікарські засоби
- •Класифікація протиглисних лікарських засобів
- •Для лікування кишкових нематодів:
- •Для лікування цестодів:
- •Гангліоблокуючії засоби. Механізм дії. Особливості впливу на системи організму.
- •Класифікація. Показники до застосування. Побічні ефекти.
- •Курареподібні засоби. Класифікація. Особливості дії. Показники до застосування. Можливі ускладнення.
Аміноглікозиди та глікопептиди. Препарати групи стрептоміцину - аміноглікозіди
Це антибіотики широкого спектру дії. До них відносяться: Стрептоміцин
Канаміцин Мономіцин Неоміцин Гентаміцин Амікацину сульфат Сизоміцин Глікопептиди – ванкоміцин (анти ш.с.д., в/в по 1,0 2р.на день, продукується актиноміцетами (Streptomyces)
Застосування:
При гнійносептичних захворюваннях (перитоніті, менінгіті, кишкових Інфекціях)
Головне застосування - як протитуберкульозний препарат (в сучасній практиці застосовуються ефективні та менш токсичні протитуберкульозні засоби).
Per os не застосовується - погано всмоктується з ШКТ.
Вводять внутрішньом’язово 1-2 рази в день або безпосередньо в порожнини тіла.
Побічні явища:
алергічні реакції;
дисбактеріоз - діарея;
викликає ураження восьмої пари черепно-мозкових нервів, що призводить до розладу вестибулярного апарату, або більш серйозному ускладненню — зниженню слуху, глухоті (ототоксична дія). Для профілактики одночасно призначається кальцію пантотенат;
гематотоксична дія;
нейротоксична дія;
нефротоксична дія;
можливість виникнення контактних дерматитів, тому при роботі з препаратом треба уникати його потрапляння на поверхню шкіри.
Форма випуску:. Флакони, стерильний порошок по 0,25, 0,5, 1,0 г.
В.р.д.=1,0 В.д.д.=2,0
Препарат розводять у 2-5 мл води для ін’єкції, 0,9% розчині хлориду нагрію
0,25% – 0,5% розчині новокаїну.
Маколіди та азаліди.
Антибіотики цієї групи в основі своєї молекули містять макроциклічне лактонне кільце. Вони мають широкий спектр протимікробної дії:
стрептококи;
стафілококи;
гонококи;
ентеробактерії тощо.
Фармакологічний ефект - бактеріостатичний. Курс лікування складає сім діб, тому що до них швидко розвивається резистентність.
До антибіотиків групи макролідів належать препарати природного походження, зокрема:
Еритроміцин; Олеандоміцин; Спіраміцин, (Роваміцин)
та напівсинтетичні:
Рокситроміцин, (Рулід);
Кларитроміцин, (Клацид);
Азитроміцин, (Сумамед)
Комбіновані препарати макролідів та тетрациклінів:
"Олететрин
"Ерициклін"
Призначають макроліди при:
інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів;
ЛОР інфекціях;
гінекологічних інфекціях;
інфекційних захворюваннях шкіри та м'яких тканин;
мікоплазменній пневмонії в дітей, при хламідний пневмонії новонароджених.
Макроліди є одними із найменш токсичних антибіотиків.
Особливості:
гепатотоксичність;
дисбактеріоз (особливо при вживанні всередину);
Макроліди й азоліди виявляють антогонізм з пеніцилінами, цефалоспоринами, лінкозамідами.
Еритироміцин (Erythromycinum)
Макролідний антибіотик, який впливає на гр. (+) та частково на гр. (-) мікрофлору.
Застосовується при захворюваннях середньої важкості, а також на стадії доліковування, після курсу терапії іншими антибіотиками:
при гнійно-септичних інфекціях;
пневмонії;
інфекціях дихальних шляхів, ЛОР інфекціях;
гонореї, сифілісі;
інфекції сечових шляхів;
захворюваннях очей;
гнійничкових ураженнях шкіри, інфікованих ранах, пролежнях.
Не можна призначати препарат годуючим груддю жінкам, оскільки препарат інтенсивно накопичується в грудному молоці
Форма випуску: таблетки 0,1 і 0,25, мазь 1%.
Оліандоміцину сульфат За спектром протимікробної дії близький до еритроміцину, але менш активний.
Макропен (діюча речовина: мідекаміцин) Застосування: інфекції респіраторного та сечостатевого тракту.
