
- •Токар а.В., Киприч в.В. Аналітична хімія
- •Тема 1 теоретичні основи аналітичної хімії Рівноваги у розчинах слабких електролітів
- •Сильні електроліти
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Гідроліз солей
- •Розчини комплексних сполук
- •Рівноваги у гетерогенних системах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 1 Рівновага у гомогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Розрахунковий практикум 2 Рівновага у гетерогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 2 Якісний хімічний аналіз
- •Аналітична реакція
- •Хімічні реактиви
- •Системи якісного аналізу катіонів
- •Аналітична класифікація аніонів
- •Дробний та систематичний аналіз
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3 Кількісний хімічний аналіз. Гравіметрія
- •Проба, її добір та підготовка до аналізу
- •Гравіметричний аналіз
- •Основні операції гравіметричного аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 3 обчислення у гравіметричному аналізі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 4 титриметричний аналіз
- •Класифікація методів титриметричного аналізу
- •Способи вираження концентрацій розчинів
- •Розчини в титриметричному аналізі
- •Розрахунки в титриметрії
- •Запитання для самоконтролю
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 5 Кислотно-основне титрування
- •Індикатори в кислотно-основному титруванні
- •Характеристики кислотно-основних індикаторів
- •Випадки кислотно-основного титрування
- •Використання методу нейтралізації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6 Окисно-відновне титрування
- •Класифікація методів оксидиметрії
- •Індикатори в окисно-відновному титруванні
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Дихроматометрія
- •Переваги методів окисно-відновного титрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7 Методи комплексонометрії
- •Індикатори хелатометричного титрування
- •Методи хелатометричного титрування
- •Використання комплексонометрії
- •Інші методи
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8 Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Оптичні методи
- •Хроматографія
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаної літератури
Хімічні реактиви
Речовини, які використовують у практиці аналітичної хімії з метою хімічних перетворень, називаються хімічними реактивами. Розрізняють хімічні реактиви різного ступеня чистоти: технічні («т.», вміст домішок залежить від природи речовини), очищені («о.», 5–15% домішок), чисті («ч.», 1%), чисті для аналізу («ч.д.а.», 0,4%), хімічно чисті («х.ч.», 0,05%), особливо чисті («ос.ч.», 10–4–10–9 %), високо чисті («в.ч.», 10–9–10–12 %), спектрально чисті («с.ч.», 1 атом домішок на 10 млрд. атомів основного компонента). В якісному аналізі найчастіше використовують реактиви марки «ч.», «ч.д.а.», рідше – «х.ч.». Поряд з неорганічними реактивами використовують і органічні – слабкі електроліти, що здатні утворювати стійкі інтенсивно забарвлені сполуки, малорозчинні у воді.
Системи якісного аналізу катіонів
В основі класифікації катіонів за аналітичними групами лежить розчинність гідроксидів, сульфідів, хлоридів, сульфатів та фосфатів, які вони утворюють. При цьому найбільше практичне використання мають:
1) сірководнева (сульфідна) класифікація – в її основі лежить відношення катіонів до іонів S2–, CO32– та Cl–;
2) кислотно-лужна класифікація – ґрунтується на відношенні катіонів до кислот (HCl та H2SO4), розчинів лугів (KOH або NaOH) та амоніаку;
3) амоніачно-фосфатна класифікація – ґрунтується на різній розчинності фосфатів у воді, кислотах (сильних та слабких), лугах та у водному розчині амоніаку.
За кислотно-лужною системою (табл. 2.1) всі катіони поділяють на шість аналітичних груп: до першої відносять катіони, які не мають групового реактиву; до другої – катіони, які осаджуються у вигляді малорозчинних хлоридів; третя група включає катіони, що осаджуються у вигляді малорозчинних сульфатів; четверту групу утворюють катіони, які взаємодією з надлишком лугу утворюють розчинні сполуки типу алюмінату; п’ята група об’єднує катіони, які осаджуються водним розчином амоніаку у вигляді гідроксидів, нерозчинних у надлишку реактиву; до шостої групи відносяться катіони, які утворюють з груповим реактивом розчинні у воді комплексні сполуки – амоніакати.
Таблиця 2.1. Кислотно-лужна система якісного аналізу катіонів
Номер групи |
Катіони |
Груповий реактив |
|
Na+, К+, NH4+ |
– |
|
Ag+, Hg22+ , Pb2+ |
HCl |
|
Ca2+, Sr2+, Ba2+ |
H2SO4 |
V |
Al3+, Cr3+, Zn2+, As(V), As(III), Sn(IV), Sn2+ |
KOH або NaOH (надлишок) |
V |
Fe2+, Fe3+, Mg2+, Mn2+, Bi3+, Sb(V), Sb(III) |
NH3H2O |
VI |
Сu2+, Co2+,Cd2+, Hg2+, Ni2+ |
NH3H2O (надлишок) |
В цілому, кислотно-лужна система якісного аналізу катіонів свідчить, що аналітичні групи катіонів за своєю більшістю відповідають групам періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва і лише частково є групами катіонів, елементи яких відносяться до різних груп періодичної таблиці.