
- •Токар а.В., Киприч в.В. Аналітична хімія
- •Тема 1 теоретичні основи аналітичної хімії Рівноваги у розчинах слабких електролітів
- •Сильні електроліти
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Гідроліз солей
- •Розчини комплексних сполук
- •Рівноваги у гетерогенних системах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 1 Рівновага у гомогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Розрахунковий практикум 2 Рівновага у гетерогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 2 Якісний хімічний аналіз
- •Аналітична реакція
- •Хімічні реактиви
- •Системи якісного аналізу катіонів
- •Аналітична класифікація аніонів
- •Дробний та систематичний аналіз
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3 Кількісний хімічний аналіз. Гравіметрія
- •Проба, її добір та підготовка до аналізу
- •Гравіметричний аналіз
- •Основні операції гравіметричного аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 3 обчислення у гравіметричному аналізі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 4 титриметричний аналіз
- •Класифікація методів титриметричного аналізу
- •Способи вираження концентрацій розчинів
- •Розчини в титриметричному аналізі
- •Розрахунки в титриметрії
- •Запитання для самоконтролю
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 5 Кислотно-основне титрування
- •Індикатори в кислотно-основному титруванні
- •Характеристики кислотно-основних індикаторів
- •Випадки кислотно-основного титрування
- •Використання методу нейтралізації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6 Окисно-відновне титрування
- •Класифікація методів оксидиметрії
- •Індикатори в окисно-відновному титруванні
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Дихроматометрія
- •Переваги методів окисно-відновного титрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7 Методи комплексонометрії
- •Індикатори хелатометричного титрування
- •Методи хелатометричного титрування
- •Використання комплексонометрії
- •Інші методи
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8 Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Оптичні методи
- •Хроматографія
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаної літератури
Розрахунковий практикум 2 Рівновага у гетерогенних системах
Задача 2.1. Розчинність кальцій карбонату (СаСО3) при 180С дорівнює 1,310–4 моль/л. Розрахувати добуток розчинності цієї солі (ДРСаСО3).
Розв’язування
1) Складаємо рівняння, що відображає динамічну рівновагу між осадом та насиченим водним розчином кальцій карбонату:
СаСО3 (ос.) Са2+(р.) + СО32–(р.)
2) Записуємо математичний вираз для ДРСаСО3, позначивши за S розчинність цієї солі у воді при 180С:
ДРСаСО3 = [Са2+]×[СО32–] = S2
3) Розраховуємо добуток розчинності кальцій карбонату:
ДРСаСО3 = (1,310–4)2 = 1,710–8
Відповідь: 1,710–8.
Задача 2.2. Скільки (у г) плюмбум (ІІ) сульфату (PbSO4) можна розчинити за кімнатної температури у 1 л води, якщо ДРPbSO4 = 2,310–8 ?
Розв’язування
1) Складаємо рівняння дисоціації малорозчинного плюмбум (ІІ) сульфату у насиченому водному розчині:
PbSO4 Pb2+ + SO42–
2) Визначаємо концентрацію S розчиненої речовини, виходячи з даних про добуток розчинності:
S2 = ДРPbSO4 = [Pb2+]×[SO42–]
S = (ДРPbSO4)1/2 = (2,310–8)1/2 = 1,510–4 (моль/л)
3) Розраховуємо масу m(PbSO4), яка розчиняється у 1 л води з утворенням насиченого розчину за кімнатної температури:
m(PbSO4) = М(PbSO4)×S×VH2O
m(PbSO4) = 303×1,510–4×1 = 4,510–2 (г)
Відповідь: 4,510–2 г.
Задача 2.3. Чи утвориться осад, якщо до 0,01 М розчину барій хлориду (BaCl2) додати рівний об’єм 0,01 М розчину натрій карбонату (Na2CO3) ? ДРBaСО3 = 1,910–9.
Розв’язування
1) Складаємо рівняння реакції, що відображає взаємодію речовин при зливанні розчинів, у повному та скороченому іонному вигляді:
BaCl2 + Na2CO3 = BaCO3 + 2NaCl
Ba2+ + CO32– = ВаСО3
2) Визначаємо концентрації іонів [Ba2+] та [CO32–] в утвореному розчині, беручи до уваги його подвійне розбавляння:
[Ba2+] = [CO32–] = 0,01×1/2 = 510–3 (моль/л)
3) Розраховуємо добуток концентрацій іонів у розчині та порівнюємо отримані результати з величиною ДРBaСО3:
[Ba2+]×[CO32–] = (510–3)2 = 2,510–5
[Ba2+]×[CO32–] > ДРBaСО3 = 1,910–9
4) Робимо висновок про можливість утворення осаду барій карбонату.
Відповідь: осад утворюється.
Задачі для самостійного розв’язку
1. Добуток розчинності кальцій карбонату ДРСаСО3 = 1,710–8. Скільки (у г) СаСО3 міститься в 1 л насиченого розчину ? (Відповідь: 1,310–2 г).
2. Скільки (у г) арґентуму у вигляді іонів Ag+ міститься в 1 л насиченого водного розчину арґентум (І) броміду, якщо ДРAgBr = 3,610–13 ? (Відповідь: 6,510–5 г).
3. Скільки води знадобиться для розчинення за кімнатної температури 1 г барій карбонату (ВаСО3), якщо його добуток розчинності становить 1,910–9 ? (Відповідь: 116,5 л).
4. Добуток розчинності аргентум (І) сульфату ДРAg2SO4 складає 710–5. Чи утворюється осад, якщо до 0,02 н розчину аргентум (І) нітрату (AgNO3) додати рівний об’єм 1 н розчину сульфатної кислоти? (Відповідь: осад не утворюється).
5. Добуток розчинності плюмбум (ІІ) хлориду ДРPbCl2 складає 2,310–4. Чи утворюється осад, якщо до 0,1 н розчину плюмбум (ІІ) нітрату Pb(NO3)2 додати рівний об’єм 0,4 н розчину натрій хлориду? (Відповідь: осад утворюється).