
- •Токар а.В., Киприч в.В. Аналітична хімія
- •Тема 1 теоретичні основи аналітичної хімії Рівноваги у розчинах слабких електролітів
- •Сильні електроліти
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Гідроліз солей
- •Розчини комплексних сполук
- •Рівноваги у гетерогенних системах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 1 Рівновага у гомогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Розрахунковий практикум 2 Рівновага у гетерогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 2 Якісний хімічний аналіз
- •Аналітична реакція
- •Хімічні реактиви
- •Системи якісного аналізу катіонів
- •Аналітична класифікація аніонів
- •Дробний та систематичний аналіз
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3 Кількісний хімічний аналіз. Гравіметрія
- •Проба, її добір та підготовка до аналізу
- •Гравіметричний аналіз
- •Основні операції гравіметричного аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 3 обчислення у гравіметричному аналізі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 4 титриметричний аналіз
- •Класифікація методів титриметричного аналізу
- •Способи вираження концентрацій розчинів
- •Розчини в титриметричному аналізі
- •Розрахунки в титриметрії
- •Запитання для самоконтролю
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 5 Кислотно-основне титрування
- •Індикатори в кислотно-основному титруванні
- •Характеристики кислотно-основних індикаторів
- •Випадки кислотно-основного титрування
- •Використання методу нейтралізації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6 Окисно-відновне титрування
- •Класифікація методів оксидиметрії
- •Індикатори в окисно-відновному титруванні
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Дихроматометрія
- •Переваги методів окисно-відновного титрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7 Методи комплексонометрії
- •Індикатори хелатометричного титрування
- •Методи хелатометричного титрування
- •Використання комплексонометрії
- •Інші методи
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8 Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Оптичні методи
- •Хроматографія
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаної літератури
Запитання для самоконтролю
1. Сформулюйте основні положення теорії електролітичної дисоціації. Поясніть, що таке сильні та слабкі електроліти.
2. Якими методами слід скористатися для визначення рН досліджуваного розчину?
3. Наведіть приклади буферних систем. Що таке буферна ємність?
4. Які з перелічених солей схильні до гідролізу:
а) K2SO4; б) FeCl3; в) Na2CO3; г) Ca(NO3)2 ? Наведіть відповідні рівняння реакцій.
5. Складіть вирази для констант нестійкості комплексних сполук:
а) K4[Fe(CN)6]; б) [Cu(NH3)4]SO4; в) Na3[Co(NO2)6]; г) K2[HgI4].
6. Що таке добуток розчинності? У чому полягає фізичний зміст цієї величини?
Розрахунковий практикум 1 Рівновага у гомогенних системах
Задача 1.1. Розрахувати концентрацію іонів [Н3О+] у 0,1 М розчині оцтової кислоти (CH3COOH), якщо її ступінь дисоціації у такому розчині складає 1,3%.
Розв’язування
1) Складаємо рівняння дисоціації оцтової кислоти у водному розчині:
СН3СООН + Н2О СН3СОО– + Н3О+
2) Розраховуємо вміст іонів [Н3О+], виходячи з даних про концентрацію (с) кислоти у розчині, а також її ступінь дисоціації (α):
(моль/л)
Відповідь: 1,310–3 моль/л.
Задача 1.2. Розрахувати концентрацію іонів [Н3О+] у 0,02 М розчині сульфітної кислоти (H2SO3), враховуючи лише перший ступінь її дисоціації (Кд = 1,710–2).
Розв’язування
1) Складаємо рівняння дисоціації сульфітної кислоти за першим ступенем:
Н2SО3 + Н2О НSО3– + Н3О+
2) Записуємо математичний вираз для константи дисоціації (Кд):
3) Припустимо, що в результаті дисоціації утворилося х моль/л іонів [Н3О+], тоді у розчині міститиметься така ж кількість іонів протилежного заряду, тобто:
[HSO3–] = [Н3О+] = х (моль/л)
4) Підставимо х у вираз для константи дисоціації (Кд) та розв’яжемо рівняння, вважаючи, що [H2SO3] = 0,02 моль/л:
x = (0,021,710–2)1/2 = 1,810–2 (моль/л)
Відповідь: 1,810–2 моль/л.
Задача 1.3. Визначити рН розчину, що містить в 1 л 0,1 г натрій гідроксиду (NaOH), вважаючи дисоціацію останнього повною.
Розв’язування
1) Складаємо рівняння дисоціації натрій гідроксиду у водному розчині:
NaOH Na+ + OH–
2) Розраховуємо молярну концентрацію с(NaOH), виходячи з даних про вміст цієї речовини у розчині:
(моль/л)
3) Встановлюємо концентрацію гідроксильних іонів [OH–] – у нашому випадку вона відповідатиме знайденій величині с(NaOH):
[OH–] = 2,510–3 (моль/л)
4) Визначаємо гідроксильний (рОН) та водневий (рН) показники для досліджуваного розчину:
рОН = –lg [OH–] = –lg (2,510–3) = 2,6
pH = (14 – pOH) = (14 – 2,6) = 11,4
Відповідь: 11,4.
Задачі для самостійного розв’язку
1. Якою буде концентрація іонів [Н3О+] у 0,1 М розчині нітритної кислоти (HNO2), константа дисоціації якої дорівнює 510–4 ? (Відповідь: 7,110–3 моль/л).
2. Визначити рН водного розчину нітратної кислоти (HNO3) з концентрацією 210–3 М, вважаючи дисоціацію останньої повною. (Відповідь: 2,7).
3. Визначити концентрації іонів [Н3О+] та [ОН–] у розчині, рН якого дорівнює 6,2. (Відповідь: 6,310–7 та 1,610–8 моль/л).
4. Розрахувати константу дисоціації оцтової кислоти (СН3СООН), знаючи, що у 0,1 М розчині вона дисоціює на 1,32%. (Відповідь: 1,810–5).
5. Знайти ступінь дисоціації ціанідної кислоти (HCN) у 0,05 М розчині, знаючи, що її константа дисоціації складає 410–10. (Відповідь: 910–3 %).
6. Якою буде концентрація іонів [Н3О+] у водному розчині мурашиної кислоти (НСООН) з константою дисоціації, рівною 1,810–4, якщо ступінь дисоціації кислоти в цьому розчині складає 5%? (Відповідь: 3,610–3 моль/л).