Характеристики кислотно-основних індикаторів

Кислотно-основні індикатори характеризуються інтервалом переходу індикатора та показником титрування (табл. 5.1). Інтервал значень рН, у якому зі зміною рН помітно змінюється колір індикатора, називається інтервалом переходу індикатора. Він визначається наступним співвідношенням:

рН = рК_Інд.  1.

Індикатори, які змінюють забарвлення в кислому середовищі, називають сильними (наприклад, метилоранж), індикатори з інтервалом переходу при рН7 називають слабкими (наприклад, фенолфталеїн). У методі кислотно-основного титрування зручніше характеризувати індикатор показником титрування. Показник титрування (рТ) – це значення рН у межах інтервалу переходу індикатора, при якому спостерігається різка зміна його забарвлення. Величина рТ індикатора близька до рК_Інд. і знаходиться приблизно всередині інтервалу переходу цього індикатора.

Таблиця 5.1. Характеристики кислотно-основних індикаторів

Індикатор	рТ	Інтервал рН-переходу забарвлення	Масова частка у розчині, %	Розчинник
Метиловий оранжевий	4	3,1–4,4 червоне–жовте	0,1	вода
Метиловий червоний	5	4,4–6,2 червоне–жовте	0,1	60% етанол
Бромтимоловий синій	7	6,0–7,6 жовте–синє	0,1	вода
Феноловий червоний	7	6,4–8,0 жовте–червоне	0,1	20% етанол
Фенолфталеїн	9	8,2–10,0 безбарвне–малинове	0,1	60% етанол

Вимоги до індикаторів кислотно-основного титрування: видиме забарвлення індикатора за невеликої його кількості; забарвлення індикатора різко змінюється в невеликому інтервалі значень рН; зміна забарвлення індикатора повинна бути оборотною. Правила вибору індикатора: індикатор повинен бути таким, щоб його рТ був як можна ближчим до значення рН розчину у точці еквівалентності. Умови титрування: титрують завжди з одним і тим же індикатором; для титрування беруть завжди одну й ту ж кількість крапель індикатора (2–3 краплі); титрують завжди до одного й тогож кольору індикатора в усіх паралельних дослідах; дотримуються одного і того ж порядку титрування.

Випадки кислотно-основного титрування

У практиці кислотно-основного титрування використовують: 1) титрування сильної кислоти сильною основою (чи навпаки); 2) титрування слабкої кислоти сильною основою (або навпаки); 3) титрування слабкої основи сильною кислотою. У будь-якому випадку титрування його точність залежить від співвідношення між рТ індикатора та рН близько точки еквівалентності, а також характеру зміни величини рН розчину поблизу цієї точки. Різка зміна рН веде до значної зміни співвідношення концентрацій молекулярної та іонної форм індикатора, тобто до більш чіткої зміни його кольору.