- •Токар а.В., Киприч в.В. Аналітична хімія
- •Тема 1 теоретичні основи аналітичної хімії Рівноваги у розчинах слабких електролітів
- •Сильні електроліти
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Гідроліз солей
- •Розчини комплексних сполук
- •Рівноваги у гетерогенних системах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 1 Рівновага у гомогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Розрахунковий практикум 2 Рівновага у гетерогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 2 Якісний хімічний аналіз
- •Аналітична реакція
- •Хімічні реактиви
- •Системи якісного аналізу катіонів
- •Аналітична класифікація аніонів
- •Дробний та систематичний аналіз
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3 Кількісний хімічний аналіз. Гравіметрія
- •Проба, її добір та підготовка до аналізу
- •Гравіметричний аналіз
- •Основні операції гравіметричного аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 3 обчислення у гравіметричному аналізі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 4 титриметричний аналіз
- •Класифікація методів титриметричного аналізу
- •Способи вираження концентрацій розчинів
- •Розчини в титриметричному аналізі
- •Розрахунки в титриметрії
- •Запитання для самоконтролю
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 5 Кислотно-основне титрування
- •Індикатори в кислотно-основному титруванні
- •Характеристики кислотно-основних індикаторів
- •Випадки кислотно-основного титрування
- •Використання методу нейтралізації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6 Окисно-відновне титрування
- •Класифікація методів оксидиметрії
- •Індикатори в окисно-відновному титруванні
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Дихроматометрія
- •Переваги методів окисно-відновного титрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7 Методи комплексонометрії
- •Індикатори хелатометричного титрування
- •Методи хелатометричного титрування
- •Використання комплексонометрії
- •Інші методи
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8 Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Оптичні методи
- •Хроматографія
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаної літератури
Характеристики кислотно-основних індикаторів
Кислотно-основні індикатори характеризуються інтервалом переходу індикатора та показником титрування (табл. 5.1). Інтервал значень рН, у якому зі зміною рН помітно змінюється колір індикатора, називається інтервалом переходу індикатора. Він визначається наступним співвідношенням:
рН = рКІнд. 1.
Індикатори, які змінюють забарвлення в кислому середовищі, називають сильними (наприклад, метилоранж), індикатори з інтервалом переходу при рН7 називають слабкими (наприклад, фенолфталеїн). У методі кислотно-основного титрування зручніше характеризувати індикатор показником титрування. Показник титрування (рТ) – це значення рН у межах інтервалу переходу індикатора, при якому спостерігається різка зміна його забарвлення. Величина рТ індикатора близька до рКІнд. і знаходиться приблизно всередині інтервалу переходу цього індикатора.
Таблиця 5.1. Характеристики кислотно-основних індикаторів
Індикатор |
рТ |
Інтервал рН-переходу забарвлення |
Масова частка у розчині, % |
Розчинник |
Метиловий оранжевий |
4 |
3,1–4,4 червоне–жовте |
0,1 |
вода |
Метиловий червоний |
5 |
4,4–6,2 червоне–жовте |
0,1 |
60% етанол |
Бромтимоловий синій |
7 |
6,0–7,6 жовте–синє |
0,1 |
вода |
Феноловий червоний |
7 |
6,4–8,0 жовте–червоне |
0,1 |
20% етанол |
Фенолфталеїн |
9 |
8,2–10,0 безбарвне–малинове |
0,1 |
60% етанол |
Вимоги до індикаторів кислотно-основного титрування: видиме забарвлення індикатора за невеликої його кількості; забарвлення індикатора різко змінюється в невеликому інтервалі значень рН; зміна забарвлення індикатора повинна бути оборотною. Правила вибору індикатора: індикатор повинен бути таким, щоб його рТ був як можна ближчим до значення рН розчину у точці еквівалентності. Умови титрування: титрують завжди з одним і тим же індикатором; для титрування беруть завжди одну й ту ж кількість крапель індикатора (2–3 краплі); титрують завжди до одного й тогож кольору індикатора в усіх паралельних дослідах; дотримуються одного і того ж порядку титрування.
Випадки кислотно-основного титрування
У практиці кислотно-основного титрування використовують: 1) титрування сильної кислоти сильною основою (чи навпаки); 2) титрування слабкої кислоти сильною основою (або навпаки); 3) титрування слабкої основи сильною кислотою. У будь-якому випадку титрування його точність залежить від співвідношення між рТ індикатора та рН близько точки еквівалентності, а також характеру зміни величини рН розчину поблизу цієї точки. Різка зміна рН веде до значної зміни співвідношення концентрацій молекулярної та іонної форм індикатора, тобто до більш чіткої зміни його кольору.
