
- •Токар а.В., Киприч в.В. Аналітична хімія
- •Тема 1 теоретичні основи аналітичної хімії Рівноваги у розчинах слабких електролітів
- •Сильні електроліти
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Гідроліз солей
- •Розчини комплексних сполук
- •Рівноваги у гетерогенних системах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 1 Рівновага у гомогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Розрахунковий практикум 2 Рівновага у гетерогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 2 Якісний хімічний аналіз
- •Аналітична реакція
- •Хімічні реактиви
- •Системи якісного аналізу катіонів
- •Аналітична класифікація аніонів
- •Дробний та систематичний аналіз
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3 Кількісний хімічний аналіз. Гравіметрія
- •Проба, її добір та підготовка до аналізу
- •Гравіметричний аналіз
- •Основні операції гравіметричного аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 3 обчислення у гравіметричному аналізі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 4 титриметричний аналіз
- •Класифікація методів титриметричного аналізу
- •Способи вираження концентрацій розчинів
- •Розчини в титриметричному аналізі
- •Розрахунки в титриметрії
- •Запитання для самоконтролю
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 5 Кислотно-основне титрування
- •Індикатори в кислотно-основному титруванні
- •Характеристики кислотно-основних індикаторів
- •Випадки кислотно-основного титрування
- •Використання методу нейтралізації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6 Окисно-відновне титрування
- •Класифікація методів оксидиметрії
- •Індикатори в окисно-відновному титруванні
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Дихроматометрія
- •Переваги методів окисно-відновного титрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7 Методи комплексонометрії
- •Індикатори хелатометричного титрування
- •Методи хелатометричного титрування
- •Використання комплексонометрії
- •Інші методи
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8 Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Оптичні методи
- •Хроматографія
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаної літератури
Розчини в титриметричному аналізі
Розчини в титриметрії поділяють за способом їх приготування та за призначенням розчинів. За способом приготування розрізняють первинні стандартні розчини (розчини з приготовленим титром) і вторинні стандартні розчини або стандартизовані (розчини зі встановленим титром).
Первинні стандартні розчини готують розчиненням точної наважки первинної стандартної речовини і розбавлянням одержаного розчину до певного об’єму, тобто одержують розчин з точно відомою концентрацією реагенту. Первинні стандартні розчини готують з речовин: Na2B4O710H2O, Na2CO3, K2Cr2O7, KCl, NaCl, Na2C2O4, (CH2COOH)2 тощо.
Вторинні стандартні розчини містять речовини, концентрацію яких установлюють за первинними стандартними розчинами. Вторинні стандартні розчини готують з речовин: HCl, H2SO4, NaOH, KOH, Ba(OH)2, NH3H2O тощо. Іноді для стандартизації використовують вторинні стандартні розчини, тобто стандартизовані розчини речовин, які взаємодіють з титрантом.
Стандартизація – це процес знаходження концентрації активного реагенту у розчині, який здійснюється титруванням відомої кількості речовини. Розчин з точно відомою концентрацією хімічно активної речовини або з точно відомим титром називається стандартним.
За призначенням розчини є установочні (для стандартизації) та робочі (для визначення концентрації невідомої речовини). У практиці титриметричного аналізу використовують “стандарт-титри“ (фіксанали) – це розчини або тверді речовини, які містять 0,1 моль речовини еквівалента у скляній ампулі й розраховані для приготування розчинів об’ємом 1 л з молярною концентрацією речовини еквівалента 0,1 моль/л.
Розрахунки в титриметрії
Як відомо, титрування здійснюють двома методами: методом піпетування та окремих наважок. За методом піпетування здійснюють титрування декількох, частіше за все трьох, рівних порцій досліджуваного розчину (аліквот Va), які відбирають аналітичною піпеткою з мірної колби певного об’єму (Vk), де міститься розчинена наважка досліджуваної речовини. Результатом титрування (VT) є середнє арифметичне результатів паралельних титрувань. Масу досліджуваної речовини у наважці обчислюють за рівнянням закону еквівалентів:
.
У розрахунку також використовують молярну масу еквівалента досліджуваної речовини (МЕ) і вводять коефіцієнт 10–3 для узгодження одиниць об’єму. За результатами прямого титрування:
де СТ, VT – концентрація і об’єм розчину титранта.
За результатами зворотного титрування:
(г)
За методом окремих наважок декілька наважок досліджуваної речовини (m1, m2 і т.д.), зважених на аналітичних терезах, розчиняють у певних об’ємах (10–20 мл) розчинника і виконують титрування кожного розчину. За цим методом кількість речовини у кожній наважці буде еквівалентна кількості титранта і дорівнюватиме СТVT. Порівнюючи обидва методи, слід відзначити, що метод окремих наважок вважають більш точним, проте і більш трудомістким.
В цілому, говорячи про титриметричний метод аналізу, слід зазначити його головні переваги, що полягають у достатній швидкості виконання аналізу, простоті та доступності обладнання, що робить титриметричний аналіз зручним і ефективним у кількісних визначеннях.