
- •Токар а.В., Киприч в.В. Аналітична хімія
- •Тема 1 теоретичні основи аналітичної хімії Рівноваги у розчинах слабких електролітів
- •Сильні електроліти
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Гідроліз солей
- •Розчини комплексних сполук
- •Рівноваги у гетерогенних системах
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 1 Рівновага у гомогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Розрахунковий практикум 2 Рівновага у гетерогенних системах
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 2 Якісний хімічний аналіз
- •Аналітична реакція
- •Хімічні реактиви
- •Системи якісного аналізу катіонів
- •Аналітична класифікація аніонів
- •Дробний та систематичний аналіз
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3 Кількісний хімічний аналіз. Гравіметрія
- •Проба, її добір та підготовка до аналізу
- •Гравіметричний аналіз
- •Основні операції гравіметричного аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •Розрахунковий практикум 3 обчислення у гравіметричному аналізі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 4 титриметричний аналіз
- •Класифікація методів титриметричного аналізу
- •Способи вираження концентрацій розчинів
- •Розчини в титриметричному аналізі
- •Розрахунки в титриметрії
- •Запитання для самоконтролю
- •Розв’язування
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Тема 5 Кислотно-основне титрування
- •Індикатори в кислотно-основному титруванні
- •Характеристики кислотно-основних індикаторів
- •Випадки кислотно-основного титрування
- •Використання методу нейтралізації
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6 Окисно-відновне титрування
- •Класифікація методів оксидиметрії
- •Індикатори в окисно-відновному титруванні
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Дихроматометрія
- •Переваги методів окисно-відновного титрування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7 Методи комплексонометрії
- •Індикатори хелатометричного титрування
- •Методи хелатометричного титрування
- •Використання комплексонометрії
- •Інші методи
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8 Фізико-хімічні методи аналізу
- •Електрохімічні методи
- •Оптичні методи
- •Хроматографія
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Додатки
- •Список використаної літератури
Тема 4 титриметричний аналіз
Як і гравіметрія, титриметричний метод аналізу відноситься до розряду класичних хімічних методів, що характеризуються певною специфікою. Титриметричний аналіз ґрунтується на точному вимірюванні об’єму розчину реагенту точно відомої концентрації, який витрачається в реакції з еквівалентною кількістю речовини, яку визначають. Розчини, що містять активний реагент, за допомогою якого проводять титрування, називають титрантом, а розчин речовини, що визначається – розчином-аналітом. Операція, під час якої розчин титранта доливають до розчину-аналіту, називається титруванням. Момент титрування, коли кількості взаємодіючих речовин хімічно еквівалентні, називається точкою еквівалентності. Для її встановлення у досліджуваний розчин додають індикатор – речовину, яка змінює свої фізико-хімічні властивості залежно від умов реакційного середовища. Титрування з індикатором приваблює простотою методики і не потребує складного обладнання. Застосовують також інструментальні методи індикації точки еквівалентності, які ґрунтуються на встановленій функціональній залежності вимірюваної властивості від об’єму титранта. Погрішність визначення вмісту речовини при цьому не перевищує 0,2%.
Класифікація методів титриметричного аналізу
Методи титриметричного аналізу класифікують:
за прийомами виконання операцій (пряме титрування, обернене титрування, титрування залишку і замісника);
за типом аналітичної реакції (кислотно-основне титрування, метод осадження, окисно-відновне титрування, метод з використанням реакцій комплексоутворення);
за способом виконання операцій (піпетування та окремих наважок).
Вимоги до реакцій у титриметричному аналізі: велика швидкість та необоротність, стехіометричність, взаємодія речовин за кімнатної температури, а також наявність способу виявлення точки еквівалентності. Переваги титриметричного аналізу полягають у швидкості кількісного визначення речовин, а також достатній точності визначення. Остання залежить від точності встановлення концентрації титранта, об’єму титранта в одиночному титруванні та дотримання умов проведення реакцій. До основних операцій титриметричного аналізу належить приготування розчинів стандартної речовини та речовини, яку аналізують, титрування та обчислення результатів.
Способи вираження концентрацій розчинів
У титриметрії вміст речовини у розчині позначають через молярну концентрацію еквівалента речовини (традиційна назва – нормальна концентрація, Секв., моль/л або н.) і титр (Т, г/мл). Молярна концентрація еквівалента речовини – це відношення кількості речовини еквівалента у розчині до об’єму цього розчину:
.
Титр розчину – це маса речовини, що міститься в 1 мл розчину:
.
У практиці виробництва при масових аналізах титр робочого розчину виражають за аналізованою речовиною: Т(Y/X), г/мл. Це маса визначуваного компоненту (X), яка еквівалентна масі титранту (Y), що міститься в 1 мл розчину.