Запитання для самоконтролю

1. Назвіть марки хімічних реактивів в залежності від ступеня їх чистоти. Які з них мають найбільш широке застосування?

2. Що лежить в основі поділу катіонів та аніонів на аналітичні групи?

3. Назвіть катіони та групові реактиви кожної аналітичної групи за кислотно-лужною системою класифікації катіонів.

4. Охарактеризуйте аніони кожної аналітичної групи та результат дії відповідних групових реактивів. Складіть рівняння реакцій.

5. Чому катіони першої та аніони третьої аналітичних груп не мають групових реагентів? Відповідь поясніть.

6. Чим дробний аналіз принципово відрізняється від систематичного? Назвіть основні переваги та недоліки цих методик проведення аналітичних визначень.

Тема 3 Кількісний хімічний аналіз. Гравіметрія

Предметом кількісного аналізу є вивчення методів визначення кількісного складу речовини та науково-теоретичне обґрунтування цих методів. Завданням кількісного аналізу є визначення масового (вагового) співвідношення елементів, які входять до складу аналізованої системи (хімічної сполуки, суміші речовин тощо). Кількісний аналіз – це основний засіб визначення якості речовини та матеріалів, яка залежить від кількості основних компонентів, домішок та ін.

У кількісному аналізі використовують хімічні, фізичні та фізико-хімічні методи. Хімічні методи ґрунтуються на хімічних аналітичних реакціях. У фізичних методах хімічні реакції не використовуються або їх використання має другорядне значення. У фізико-хімічних методах вимірюють фізичні властивості речовин або продуктів їх хімічної взаємодії. При цьому інтенсивність фізичних властивостей пропорційна концентрації речовини. Тому, вимірюючи інтенсивність властивості, можна визначити кількість речовини.

Проба, її добір та підготовка до аналізу

Проба – це частина аналізованого матеріалу, яка відображає його хімічний склад. У пробі розрізняють визначувану речовину або кілька визначуваних речовин і основу. Види проб: первинна (генеральна), лабораторна (паспортна), аналітична.

На першому етапі дослідження від великої маси матеріалу відбирають генеральну пробу і зменшують її до розмірів лабораторної, наприклад, методом квартування. Для цього первинну пробу подрібнюють, перемішують і розкладають рівним шаром у вигляді квадрату. Потім квадрат ділять по діагоналі на чотири частини, дві протилежно розміщені частини відкидають, а дві інші знову перемішують і квартують до одержання необхідної маси лабораторної проби. Остання залежить від вмісту визначуваної речовини та чутливості методики аналізу. Чим чутливіша методика аналізу, тим менша маса лабораторної проби. Підготувавши лабораторну пробу для проведення окремих аналізів, з неї відбирають аналітичні проби, які зважують.

Перед відбором генеральної проби визначають її представництво. Представництво проби – це відповідність складу проби середньому складу матеріалу, який аналізують. Якщо матеріал неоднорідний, одержанню представницької проби приділяють велику увагу, щоб результати аналізу відповідали дійсному складу матеріалу. Результат аналізу може бути правильним лише тоді, коли проба точно відображає склад матеріалу, з якого вона відібрана.

Підготовка проби до аналізу. Головна операція цієї стадії – розчинення, суть якого полягає в обробці твердої речовини підібраним неорганічним (вода, кислота, луг) чи органічним розчинником, а також усунення заважаючого впливу сторонніх іонів маскуванням або відокремленням.