
- •Поняття правопорушення, його соціальна сутність
- •1.2. Види правопорушень
- •1.3. Склад правопорушення і характеристика його елементів
- •2.1. Поняття латентної злочинності, її види
- •2.2. Засоби виявлення та наслідки латентної злочинності
- •3.1. Соціологічні теорії причин злочинності
- •3.2. Боротьба з правопорушенням: попередження правопорушень і юридична відповідальність
2.2. Засоби виявлення та наслідки латентної злочинності
Виявлення латентної злочинності – завдання складне, але все ж його можна вирішити. Як би вміло не був підготовлений і замаскований злочин, він залишає ті, чи інші сліди. При виявленні латентних злочинів обов’язково повинні братися до уваги їх специфіка, форма зовнішнього прояву, конкретні способи, місце і час їх вчинення, морально-психологічна характеристика можливої винної особи.
Кримінологія знає декілька методів і прийомів виявлення і вимірювання латентної злочинності. Їх умовно можна поділити на чотири групи:
соціологічні (масові опитування населення, анкетування, експертні оцінки, контент-аналіз матеріалів преси)
аналіз документів
економіко-правові методи
різні методи контролю за статистичним обліком документів.
Приблизне визначення рівня, так званої, загально кримінальної злочинності, що реєструється карним розшуком, можливе на підставі врахування кількості найменш латентних злочинів – убивств, умисних тяжких тілесних ушкоджень. Статистика цих злочинів часто використовується як своєрідний індикатор злочинності в Україні й окремих регіонах. Якщо збільшується число даних тяжких злочинів, то можна з упевненістю вважати, що піднявся рівень усієї злочинності, яка враховується карним розшуком(крадіжки, грабежі, хуліганство тощо), оскільки давно відомі статистичні закономірні зв’язки між цими злочинами[6,с.64].
Наявність латентної злочинності визначена наперед низкою причин і умов:
специфіка окремих видів злочинів, які за способом вчинення передбачають підвищену прихованість, що породжує труднощі їх виявлення;
наявність у суспільстві професійної і особливо організованої злочинності, суб’єкти (учасники) яких ретельно маскують свою злочинну поведінку,
злочинну діяльність, максимально додають їм видимості правомірних;
низький стан правосвідомості значних верств населення;
ухилення їх від своєчасного повідомлення правоохоронних органів про вчинені злочини;
порушення принципів і порядку ведення статистичного обліку;
слабка матеріально-технічна база реєстраційних служб правоохоронної системи;
недотримання режиму законності в діяльності правоохоронних органів.
Латентна злочинність здатна викликати негативні, серйозні наслідки, а саме:
перекручується дійсний стан злочинності в Україні;
неадекватно оцінюється робота правоохоронних органів;
порушуються основні засади законності (невідворотність покарання, справедливість);
погіршується психологічний клімат у суспільстві;
зменшується безпека людини, відчуття безкарності заохочує осіб продовжувати злочинну діяльність;
латентна злочинність, оскільки вона все ж помічається оточуючими, руйнує їх моральні засади, що штовхає інших осіб на злочинний шлях;
не враховується дійсна ціна злочинності;
деградує юстиція тощо.
З усього вище переліченого випливає висновок про те, що виявлення та зниження латентної злочинності в межах допустимого є актуальною проблемою кримінологічної науки і кримінальної політики. Держава, не спроможна реагувати на «невидиму» злочинність, стає беззахисною перед нею. Латентна злочинність, безсумнівно, - явище надто небезпечне.
РОЗДІЛ 3