4. Календарний план роботи загальноосвітнього навчального закладу

План-календар роботи школи згідно з існуючим Положенням може складатися на місяць, навчальну чверть чи семестр. На нашу думку, най­більш оптимальним є складання плану на навчальну чверть.

План-календар є спільним витвором адміністрації, профспілкової та учнівської організації школи. Він є також чинником координації роботи шкільних організацій та позашкільних закладів. Складання плану-календаря роботи школи сприяє раціональній організації діяльності педаго­гічного та учнівського колективів.

У плані-календарі точно визначаються дати проведення засідань:

• педа­гогічних рад;

• профспілкових зборів;

• нарад при директорі;

• методичних за­ходів;

• занять предметних гуртків;

• гуртків художньої самодіяльності;

• спор­тивних секцій;

• відзначення знаменних дат;

• проведення засідань ради школи;

• загальношкільної конференції;

• батьківських зборів;

• засідань учнів­ських організацій;

• туристсько-краєзнавчої, екологічної, спортивно-масо­вої роботи тощо.

5. Основні вимоги до складання розкладу занять

Розклад уроків – це документ, який , на основі навчального плану, регламентує організацію навчально-виховного процесу в школі.

Розклад регулює щоденну працю десятків і сотень учнів, усіх учителів, адміністрації, навіть технічних працівників.

Від розкладу залежить чіткість виконання домашніх завдань, час проведення позакласних заходів, годин індивідуальних занять, суспільно корисної праці тощо.

Вміло складений розклад є важливим елементом раціональної організації праці колективу школи.

Оптимальна організація навчальної праці учнів забезпечує їх високу й стабільну працездатність.

При складанні розкладу традиційним способом слід враховувати низку чинників:

• години першої і другої змін не однакові з огляду на працездатність учнів і вчителів;

• найбільш продуктивним є другий урок першої зміни, коли учні вже встигли переключитися від домашніх вражень, але ще не втомилися;

• досить продуктивними є третій і четвертий уроки, які про­водяться звичайно після великих перерв і характеризуються значною пра­цездатністю учнів.

Тому саме 2-4 уроки бажано займати найважчими предметами (математика, фізика, хімія, українська, іноземна мови).

• уроки другої зміни менш продуктивні, ніж першої;

• не всі дні тижня характеризуються однаковою працездатністю учнів.

Найбільш продуктив­ними є вівторок, середа, четвер. Саме тому ці дні тижня найдоцільніше за­вантажувати.

До кінця тижня працездатність учнів досягає найнижчого рівня. Ось чому перспективним з погляду на об’єктивні показники є пе­рехід на п’ятиденний навчальний тиждень, особливо в 1-9 класах;

• оптимальним є чергування уроків гуманітарного та природничо-математичного циклів;

• не варто ставити після уроків фізичного виховання уроки, на яких доводиться систематично виконувати контрольні, практичні, лабора­торні робот;

• ні в якому разі не можна впродовж одного дня нагро­маджувати декілька предметів, які не потребують великого розумового навантаження (фізичне виховання, музика, трудове навчання, образотворче мистецтво), їх слід розміщувати рівномірно, віддаючи перевагу початку й кінцю тижня;

• рекомендується подвоювати уроки з одного предмета лише у 9-11 кла­сах, коли це передбачається певними дидактичними вимогами (написан­ня творів з літератури, виконання практичних робіт з фізики, хімії, про­ведення лекцій, семінарських занять, заліків);

• упродовж одного дня не варто, особливо в старших класах, ставити кілька предметів, які вимагають від учнів великої та серйозної домашньої підготовки, читання значної кількості текстів (одночасно українську та за­рубіжну літературу, історію тощо);

• якщо на вивчення предмета навчальни­ми планами передбачено 1навчальну годину, його не бажано ставити на початок чи кінець тижня, при 2 тижневих годинах між ними повин­на бути перерва не менше як два-три дні;

• для раціоналізації проведення виховних заходів доцільно мати роз­клад, у якому в 5-8 і 9-11 класах було б принаймні один-два дні з одна­ковою кількістю уроків.;

• у паралельних класах упродовж одного дня по­винна бути, як правило, однакова кількість уроків.

З метою раціоналізації праці вчителя, забезпечення його високої пра­цездатності упродовж усього тижня розклад уроків має задовольняти певним вимогам:

• Кожен учитель повинен мати приблизно однакову кількість уроків щодня (при тижневому навантаженні в 20 годин і п’ятиденному навчальному тижні учитель на день матиме 3-5 уроків).

Виняток можна зробити для сумісників або в разі особливої потреби вчителя.

• При тижневому навантаженні в 18-24 години вчитель може, як пра­вило, мати додатковий вільний від уроків день (при шестиденному навчальному тижні) для методичної роботи.

• Слід до мінімуму звести неви­правдані «вікна» в розкладі.

Але якщо вчитель має, припустімо, п’ять го­дин упродовж одного дня, варто йому зробити «вікно» після трьох-чотирьох проведених уроків. «Вікна» вчитель також потребує для підготовки до уроку з іншого фаху, якщо він викладає різні предмети.

• Якщо вчитель має кілька паралельних класів, уроки в них потрібно, по можливості, ставити в один день тижня.

При роботі, наприклад, у двох сьомих і двох восьмих класах бажано поставити уроки спочатку в одній паралелі, потім у другій. Це особливо важливо для тих предметів, з яких виконуються практичні, лабораторні роботи, використовуються громіздкі засоби навчання (трудове навчання, фізвиховання).

• Якщо вчитель працює в дві зміни, бажано, щоб щодня він проводив уроки лише в одній зміні (понеділок - перша зміна, вівторок - друга, середа - перша тощо).

За неможливості виконати цю умову потрібно до мінімуму скоротити розрив між уроками першої та другої змін.

• Кожен учитель повинен, як правило, працювати в одному навчальному кабінеті.

Якщо такої можливості немає, це потрібно зробити для кожного навчального дня.

• Слід враховувати сумісництво вчителів, профільне навчання учнів старших класів, суб’єктивні чинники (заочне навчання вчителів, сімейні обставини, виконання важливих громадських доручень тощо).

• Необхідно також врахувати в розкладі єдині методичні дні, які встановлюються ба­гатьма рай(міськ)методкабінетами для вчителів певного фаху, необхідність проведення уроків фізики, хімії, біології тощо у відповідних навчальних кабінетах і т. ін.

Складання розкладу уроків – це складний громіздкий процес, який потребує сер­йозної підготовки, досвіду, високої кваліфікації завуча.

Зауважимо, що відповідно до вказівок Міністерства освіти і на­уки України кабінетну систему навчання варто впроваджувати почина­ючи з 8 класу;

• Починають з трудового навчання. Заносять у розклад уроки в 10—11 кла­сах, які в багатьох школах проводяться в попередньо визначені дні у між­шкільному навчально-виробничому комбінаті, потім — уроки в інших класах.

• Після цього розставляють години фізвиховання. Якщо, наприклад, у понеділок по­ставили уроки в 5-А, 5-Б, 5-В, 7-А, 7-Б, 7-В класах, наступні години в цих класах бажано поставити в четвер.

• Потім проставляємо години іноземної мови, адже при вивченні цього предмета класи з кількістю учнів 27 і більше, при можливості, поділяються на дві групи; окрім того, серед учи­телів цього фаху багато сумісників, що значно ускладнює складання розкладу.

• Проставляють уроки з предметів, на які відводиться одна-дві тижневі години, потім уроки фізики, хімії, біології (враховуючи необхідність роз­міщення їх у відповідних навчальних кабінетах), математики, української мови та літератури тощо. Розподіляючи уроки біології, враховують, крім того, що вчителям цього фаху часто доводиться вести уроки сільськогос­подарської праці в 5—7 класах.

• Останніми заносять у розклад уроки музики, креслення, образотвор­чого мистецтва.

Враховують можливість надання вчителям додаткового вільного дня (за потреби), пропускну спроможність навчальних кабінетів, навчально-виробничих майстерень, спортивного залу.

Складання розкладу уроків потрібно закінчити не пізніше 27-29 серп­ня, ознайомити з ним учителів, вислухати й, по можливості, врахувати їхні пропозиції (якщо це не суперечить основним вимогам, які ставляться до розкладу).

Після затвердження розкладу директором школи та узгодження з головою профспілкового комітету його двічі переписують (копіюють) на великих ар­кушах паперу у звичайному для вчителів і учнів вигляді (тобто із зазначен­ням предметів кожного дня для кожного класу).

Один примірник розкладу уроків вивішують в учительській, а другий - для ознайомлення з ним учнів та їхніх батьків. З цього моменту розклад починає функціонувати на перший семестр, зміна його впродовж цього часу без особливих потреб небажана.

На початку січня до розкладу вносять необхідні корективи у зв’язку з мож­ливою зміною кількості навчальних годин з окремих предметів на другий се­местр.

З метою оптимізації роботи із заміни уроків (у разі хвороби вчителів, інших причин) завуч повинен додатково мати розклад уроків кожного навчального кабінету (якщо в школі запроваджена кабінетна система на­вчання або якщо навчальні кабінети з фізики, хімії, біології, математики тощо функціонують у школі).

Факультативні заняття, індивідуальні консультації, позакласні заходи слід планувати на дні з найменшою кількістю уроків, з обов’язковою пе­рервою після основних занять.

Розклади уроків у 1—4 класах складаються, як правило, класоводами, а коригує їх завуч, ураховуючи необхідність використання наявної на­вчально-матеріальної бази для проведення уроків фізвиховання, трудового навчання, музики, а також викладання окремих предметів у цих класах спеціалістами, вчителями старших класів.

При малій наповнюваності класів учнями (малокомплектна школа) можуть використовуватися різні варіанти розкладу залежно від комплектування класів. Наприклад, під керівництвом одного вчителя в одному приміщенні навчаються учні двох або трьох класів (1 і 2 класи, чи 1 і 3 класи, чи 1, 2 і 3 класи тощо).

При цьому практика підказує два підходи: поєднання уроків різно-предметного або однопредметного змісту.

В суміжних класах доцільно по­єднувати однакові предмети, вчителеві легше планувати урок, переклю­чаючи свою увагу з одного виду занять на інший.

Так, зручно проводити однотемні заняття (на уроках читання, природознавства, музики, фізично­го виховання, трудового навчання). Однак вести, скажімо, математику од­ночасно в трьох класах дуже важко.

Досить поширений такий принцип складання розкладу в класах-комплектах: перші два уроки вчитель прово­дить з одним класом, наступні два, більш легких для сприймання, з двома класами одночасно, два останніх уроки знову з одним класом.

Цінні по­ради щодо складання розкладу уроків у школі І ступеня, різні варіанти розкладу наведено в посібнику Савченко О.Я., Суворової Г.Ф. «Навчально-виховний процес у малокомплектній школі» (К., 1988).

Слід нагадати, що найдоцільніше, психологічно та педагогічно виправ­дано проводити заняття з кожним класом окремо незалежно від кількості учнів у ньому (наказ Міністерства освіти України № 103 від 09.04.93 p.), якщо дозволяє наявність педагогів та фінансування школи з місцевого бюджету.