Лекція № 4

НЕ 1.4.

Планування роботи загальноосвітнього навчального закладу План.

1. Основні вимоги до планування роботи загальноосвітнього навчального закладу.

2. Перспективне планування роботи загальноосвітнього навчального закладу.

3. Річний план роботи загальноосвітнього навчального закладу.

4. Календарний план роботи загальноосвітнього навчального закладу.

5. Планування роботи керівників загальноосвітнього навчального закладу.

6. Основні вимоги до складання розкладу занять.

Основні поняття до теми: планування, перспективний план, річний план, календарне планування, розклад занять, тижневий план роботи керівника ЗНЗ.

Основна:

1. Закон України «Про загальну середню освіту» //Освіта України.- 1999.- 23 червня.

2. Березняк Є. С, Черпінський М. В. Керівництво роботою школи.- К.: Рад. школа, 1970.

3. Кондаков М. И. Теоретические основи школоведения.- М.: Педагогика, 1982.

4. Наука управляти: з історії менеджменту: Хрестоматія / Пер. з рос.- К.: Либідь, 1993.

5. Підвищення ефективності управління національною загальноосвітньою школою: Методичні рекомендації.- Черкаси, 1996.

6. Пикельная В. С. Теоретические основы управления.- М.: Высш. школа, 1990.

7. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи // Вибрані твори: В 5 т. - К.: Рад. школа, 1977.- Т. 4.

8. Управление развитием школы: Пособие для руководителей образовательных учреждений / Под ред. М. М. Поташника и В. С. Лазарева.- М.: Новая школа, 1995.

Додаткова:

9. Крижко В. В., Павлютенков Е. М. Основи менеджмента в образовании: теория, практика и психология успешного управления.- Запорожье: Просвіта, 2000.

10. Терентьев В. К. Истины управления //Директор школы.- 2002.- № 3.

11. Фишман Л.И., Фишман И.С. Управление и руководство школой: алгебра и гармония //Директор школы.- 2001.- № 7.

12. Управление современной школой / Под ред. М М. Поташника.- М.: АППЦИТП, 1992.

13. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи.- К.: Основи, 2001.

1. Основні вимоги до планування роботи загальноосвітнього навчального закладу

Керівництво такою складною динамічною системою, як школа, ви­магає ретельного планування.

Глибоко продуманий, змістовний, чіткий, конкретний, з близькою, середньою та віддаленою перспективою, план роботи школи є тим документом, що визначає обличчя, стиль школи та, як маршрутна карта, відображає систему діяльності шкільного колективу.

Планування буде лише тоді ефективним, коли всі його складові будуть утворювати певну систему.

Планування роботи школи як система передбачає:

1. Створення певного системного об’єкту (річного плану роботи школи);

2. Перехід від нього до аналізу й планування складових:

   • планування методичної роботи;

   • планування роботи учнівських організацій та батьківських комітетів;

   • планування виховної роботи;

   • планування зміцнення навчально-матеріальної бази;

   • розподілу обов’язків між членами адміністрації;

   • планування роботи кожним учителем, класним керівником тощо.

На практиці це означає, що керівник складає річний план роботи школи, який повинен:

• охоплювати всі ділянки шкільного життя;

• враховувати перспективну тему, над розв’язанням якої працює педагогічний колектив;

• орієнтуватися на нормативні і директивні документи;

• враховуючи результати роботи за минулий на­вчальний рік;

• брати до уваги шкільне оточення, інтереси вчителів, учнів та їхніх батьків, розуміючи сутність кінцевої мети,

Планування роботи школи повинно здійснюватися на основі таких підходів:

• цілеспрямованості;

• науковості;

• комплексності;

• поєднання перспективного й щоденного планування;

• доцільності;

• врахування специфічних особливостей даної школи.

Принцип цілеспрямованості передбачає забезпечення високого світоглядного рівня викладання навчальних предметів, формування особистості школяра, його активної життєвої позиції, виховання національ­ної свідомості, любові до України, спрямування діяльності школи на реалізацію законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти у XXI столітті.

Слід наголосити, що цей принцип, виходячи з настанов директивних та нормативних документів про школу, забороняє здійснювати пропаган­ду ідей та ідеологій будь-яких партій та угрупувань, згідно із Законом «Про свободу совісті й релігійного спрямування».

Принцип науковості передбачає організацію втілення в життя досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду. Необ­хідно забезпечити оптимальне співвідношення теоретичного й прак­тичного матеріалу щодо оволодіння необхідними навичками пізна­вальної діяльності.

На основі цього принципу повинні комплектуватися класи - комплекти, впроваджуватися інтегровані курси, формуватися варіативна частина навчальних планів, структура й зміст діяльності самої школи.

Принцип комплексного підходу до планування реалізується в науково обґрунтованому змістовому й часовому поєднанні всіх складових навчально-виховного процесу, в тому числі педагогічно доцільної взаємодії школи, сім’ї та громадськості з метою формування особистості громадянина відповідно до природних даних дитини та соціально-побутових умов, оточення.

Принцип поєднання перспективного та щоденного планування базується на вмінні використовувати дані прогнозування розвитку міста (села) на десять, п’ять років, на три роки, на наступний рік, на чіткому визна­ченні місця освіти в цьому процесі, отже, передбачає формування зав­дань, методів, тривалості, термінів, форм діяльності кожного учасника процесу на перспективу (близьку, середню, далеку) та на кожен день.

Принцип доцільності планування передбачає врахування цілей і завдань школи, конкретних заходів з кожного напряму, кожної ланки (класний колектив, предметна, позакласна та позашкільна роботи, методична робота, рада школи тощо).

Принцип урахування специфічних особливостей школи полягає в тому, щоб при плануванні враховувалися місцезнаходження школи, навчально-матеріальна, побутова база, кадровий та учнівський склад, його профе­сійний, інтелектуальний, фізичний потенціал, культурні та соціальні можливості міста (села), наявність «повних» шкіл у сусідніх селах, мік­рорайоні, їхні особливості, перспективи.

Саме на цьому помиляються керів­ники шкіл, намагаючись вкласти у план роботи «модні» напрямки, теми без урахування можливостей їх втілення, а звідси план - сам по собі, суб’єкти діяльності - самі по собі, робота - «як буде».

План має бути конкретним, чітким, оперативним. Повинно бути вка­зано хто, коли, де, з ким буде виконувати ту чи іншу роботу, як буде здій­снюватися перевірка виконання заходу.

Обов’язковим при плануванні є врахування наслідків роботи за минулий період.

У планах повинно мати місце наступність досягнутого, аналіз недоліків і конкретні заходи щодо їх усунення.

У загальноосвітніх школах України відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №240 від 23.06.2000 року встановлено таку систему планування:

1. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази, кад­рового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвіт­нього навчального закладу.

2. План роботи школи на поточний навчальний рік.

3. Плани навчально-виховної роботи педагогів (календарні, поурочні плани, плани роботи класних керівників, вихователів, педагогів-організаторів, шкільних психологів, соціальних педагогів).

4. Плани роботи методичних об’єднань.

5. Плани роботи учнівських гуртків, об’єднань, спортивних секцій.

6. Плани роботи шкільної бібліотеки.

7. Особисте тижневе планування роботи керівників школи.

8. Плани роботи ради загальноосвітнього навчального закладу.

9. Плани роботи піклувальної ради, батьківського комітету (якщо такі створені).

10. План-календар роботи школи на поточний місяць, навчальну чверть чи семестр.

11. Розклади уроків, факультативів, індивідуальних консультацій, позакласних заходів.