
- •Тести до екзамену з дисципліни «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг»
- •Укажіть демографічні чинники, що впливають на формування асортименту:
- •Під управлінням товарними запасами розуміють:
- •Укажіть місця створення товарних запасів готової продукції:
- •До організаторів оптового обороту відносяться:
- •До основної інфраструктури гуртового ринку належать:
- •До загальної інфраструктури гуртового ринку належать:
- •До ринково-організаційних функцій комерційних служб відносяться:
- •До реалізаційних функцій комерційних служб відносяться:
- •Види оптових підприємств:
- •Принципи діяльності оптового підприємства:
- •Які з перерахованих служб оптового підприємства здійснюють функції комерційної діяльності?
Тести до екзамену з дисципліни «Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг»
У чому полягає суть комерційної діяльності в торгівлі:
1. у торгівельній діяльності на ринку з метою отримання прибутку;
2. у купівлі-продажу товарів;
3. в усіх видах діяльності на ринку з метою отримання прибутку.
Елементами комерційної роботи є:
збирання комерційної інформації, укладення угод, стимулювання продажу товарів;
вивчення ринку, встановлення господарських зв’язків, формування асортименту, рекламна робота;
вивчення попиту і товарної пропозиції, укладення договорів і угод.
Об’єктами комерційної діяльності на ринку є:
люди, інформація, ідеї;
товари, послуги;
гроші, цінні папери, фірми.
Одна з вимог до товару як об’єкту комерційної діяльності:
задовольняти будь-яку потребу людини;
приносити прибуток при продажу;
володіти комплексом споживчих властивостей.
В перекладі з латинської мови «комерція» – це:
торгівля;
перепродаж товарів;
група товарів.
Елементами ринку, що мають безпосередній зв’язок з комерційною діяльністю є:
попит і пропозиція;
попит і ціна;
попит, ціна, пропозиція.
До суб’єктів комерційної діяльності відносять:
комерційні процеси і товари;
вільних підприємців, юридичних осіб комерційного типу, юридичних осіб комерційного і некомерційного типів;
товари і послуги.
Властивості товару групують по категоріях:
споживчі і товарознавчі;
споживчі, фізичні, хімічні і біологічні;
фізіологічні і ринкові.
До зовнішніх чинників розвитку комерційної діяльності відносять:
лібералізацію економіки, товарно-грошові відносини, рівень і структуру доходів, податкову систему, правову базу;
централізм, монополізм, адміністративність, корупцію;
об’єкт та об’єм діяльності, суб’єктів і методи діяльності, ціни, кваліфікацію комерційного апарату.
Товарна група – це . . .
укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення;
об’єднання товарів за призначенням, складом, статтю, віком;
об’єднання товарів повсякденного попиту.
Від товару послуга відрізняється:
вартістю;
якістю;
невідчутністю, невіддільністю, непостійністю, недовговічністю.
До джерел комерційної інформації відносять:
маркетингові дослідження, внутрішню звітність і документи підприємства, данні зовнішньої статистики та ЗМІ;
комерційна таємниця та комерційні секрети підприємства;
«ноу-хау», схеми, документи, технології, вироби, керівників фірм і підрозділів.
Консалтингові послуги надаються у вигляді:
інформації;
проектної документації;
усних або письмових консультацій.
Якість – це . . .
властивості та ознаки, що характеризують здатність товару задовольняти потреби і відповідати призначенню;
спроможність товару реально або потенційно задовольняти потреби краще, ніж аналогічний товар;
набір фізичних та хімічних властивостей товару.
До носіїв комерційної інформації відносять:
«ноу-хау», схеми, документи, технології, вироби, взірці;
керівників підприємств та підрозділів підприємств, спеціалістів;
маркетингові дослідження, внутрішню звітність підприємств, зовнішні данні статистики і ЗМІ, інформаційні бази даних.
Особливі об’єкти комерційної діяльності – це . . .
товари та послуги;
нерухомість, оренда, результати інтелектуальної праці;
якість та конкурентоспроможність.
Хайрінг – це . . .
вид оренди;
послуга;
одиниця довжини, що дорівнює 911,4 мм.
Товари широкого вжитку служать . . .
для перепродажу;
для виробництва інших товарів;
для задоволення особистих і сімейних потреб.
Під господарськими зв’язками суб’єктів ринку розуміють:
1. підписання договорів;
2. підписання і виконання договорів;
3. систему економічних відносин з розподілу, обміну і споживання, що виникають між учасниками просування товарів від виробника до споживача.
Угода – це . . .
1. різновид господарського договору, в якому акцент зміщено на якість, певні умови, права чи обов’язки;
2. різновид договору купівлі-продажу;
3. різновид договору надання послуг.
Договір контрактації . . .
1. укладається на основі державних замовлень на поставку державі сільгосппродукції;
2. є різновидом договору консигнації;
3. передбачає виконання певних юридичних дій від імені і за рахунок іншої сторони по зобов’язанню.
Організаційно-правове регулювання взаємодії суб’єктів комерційної діяльності – це. . .
1. втручання держави в їх діяльність;
2. система суспільних відносин та нормативних документів, що регулюють ці відносини;
3. Цивільний Кодекс України.
Контракт – це . . .
1. різновид договору, в якому акцент переноситься зі строків і характеру виконуваної операції на об’єкт операції (кількість, якість, умови переходу права власності);
2. різновид трудового договору;
3. різновид договору поставки.
Ефективність прямих зв’язків виражається в . . .
1. скороченні часу на поставку товару;
2. зменшенні витрат на вантажні роботи;
3. закупівлі товарів у виробників за більш низькими цінами за рахунок скорочення кількості посередників.
Функціями господарського договору є:
1. закріплення юридичних відносин, встановлення порядку виконання зобов’язань, передбачення способів забезпечення виконання зобов’язань;
2. встановлення прав і обов’язків постачальника;
3. встановлення прав і обов’язків покупця.
Господарський договір – це . . .
1. письмова домовленість;
2. цивільно-правовий документ, призначенням якого є закріплення відносно постійних взаємних економічних обов’язків між незалежними суб’єктами господарювання;
3. цивільно-правовий документ, що регулює підприємницькі відносини на ринку.
Прямі договірні зв’язки раціонально встановлювати:
1. на товари нового асортименту;
2. на товари простого асортименту і швидкопсувні товари;
3. на товари складного асортименту і швидкопсувні товари.
Формування асортименту – це . . .
1. процес завезення товарів в магазин;
2. процес підбирання і встановлення номенклатури товарів за різними ознаками, спрямований на задоволення попиту населення і забезпечення прибутковості;
3. процес відбору товарів, що гарантують прибутковість магазину.
Товарна підгрупа об’єднує:
1. однорідні за виробничим походженням товари;
2. однакові товари різного призначення;
3. однорідні за сировиною і споживчим призначенням товари.
Документом, що сприяє формуванню і контролю за асортиментом є:
1. договір поставки;
2. специфікація;
3. асортиментний перелік.
На якому з етапів формування асортименту товарознавець вперше вступає в контакт із представниками підприємств-виробників продукції?
1. при визначенні структури асортименту;
2. під час пошуку і відбору товару для закупівель;
3. при контролі за асортиментом і регулюванні надходження товарів.
Асортимент магазину «Сири» повинен бути:
1. широким;
2. глибоким;
3. різноманітним.
Контроль за товарними запасами – це . . .
1. їх перевірка на відповідність асортиментному переліку;
2. перевірка їх фізичного об’єму;
3. система економіко-організаційних заходів, спрямованих на встановлення і підтримання оптимального обсягу і структури товарних запасів.
Асортиментна політика – це . . .
1. вид маркетингової стратегії;
2. комплекс заходів щодо управлінням асортименту;
3. комплекс заходів щодо формування асортиментом.
Для кожного конкретного підприємства асортиментні переліки розробляються . . .
1. Верховною Радою України чи Кабінетом Міністрів України;
2. відповідним міністерством чи відомством;
3. самим підприємством.