4. Кінцеві шнури, адаптери і подовжувачі
Кінцеві шнури, адаптери і подовжувачі застосовуються при підключенні до СКС мережевого обладнання і формально не входять у сферу дії стандартів СКС. У силу цього чинні нормативні документи докладно їх не специфікують і дають тільки загальні рекомендації щодо їх побудови та застосування. Необхідність більш детального ознайомлення з конструктивними особливостями і функціональними можливостями цих елементів виникає з двох причин:
• по-перше, кінцеві шнури, адаптери і подовжувачі досить часто входять у список обладнання, що поставляється компанією - системним інтегратором, яка реалізує СКС;
• по-друге, вдалий вибір цих елементів дозволяє істотно розширити список додатків, які можуть використовувати СКС в якості середовища передачі своїх сигналів, тобто безпосередньо визначають техніко-економічну ефективність створюваної кабельної системи.
Кінцеві шнури призначені для підключення до СКС різних видів мережевого обладнання на робочих місцях і в кросових. Цей пристрій детально не специфікується діючими редакціями стандартів СКС, які фактично задають тільки тип їх роз’єму і визначають деякі загальні обмеження по довжині. У більшості випадків кінцевий та комутаційний шнури з вилками модульних роз’ємів мають однакову конструкцію і, у разі збігу довжин, є взаємозамінними. Для виготовлення цього елемента використовується відрізок кабелю для шнурів, по кінцях якого встановлюються восьмиконтактні вилки модульних роз’ємів. Такі шнури відповідно до стандартів класифікуються за категоріями від 3 до 5, на ринку доступні також шнури категорій 5е, 6 і 7. Шнури можуть бути неекранованими і екранованими. Останні виготовляються з екранованого кабелю для шнурів 8ТР, 8/17ТР або 8/8ТР і вилок для екранованих витих пар.
У деяких ситуаціях екрановані системи будуються за схемою з одностороннім заземленням, згідно з якою екран елементів, що утворюють горизонтальну підсистему, з'єднується з контуром робочого (телекомунікаційного) заземлення в кросовій. Для реалізації такої схеми призначені екрановані шнури, у яких екран однієї з вилок гальванічно розв'язаний від екрану кабелю. Розв'язка може бути виконана за двома схемами. Згідно з першою з них екран кабелю має розрив в безпосередній близькості від однієї з вилок. Для забезпечення правильного підключення такого шнура передбачається спеціальне маркування цієї вилки. Недоліком такого підходу є можливість неправильного підключення в процесі експлуатації, що призводить до різкого зниження ефективності екранування.
Адаптери, як і кінцеві шнури, не є складовою частиною СКС і використовуються для підключення мережевого обладнання. Згідно стандарту в цю групу поєднуються елементи, які виконують щонайменше одну з наступних функцій:
• підключають один до одного роз’єми несумісних розмірів або типів (перехідник);
• змінюють схему розведення провідників;
• розподіляють один багатопарний кабель на кілька кабелів з меншою кількістю пар (перехідник);
• з’єднують кабелі один з одним.
Подовжувачі виконують в СКС ті ж самі функції, що й звичайні побутові подовжувачі в мережі силового електроживлення. Застосовуються в тих випадках, коли відсутні кінцеві шнури необхідної довжини, а підключене до кабельної системи мережеве обладнання не пред'являє високі вимоги до ширини смуги пропускання тракту передачі сигналу.
Практично аналогічно побутовим аналогам подовжувачі СКС конструктивно можуть оформлятися за двома різними варіантами. У першому з них з’єднувальний шнур з вилкою модульного роз’єму є складовою частиною приладу. На другому кінці шнура встановлюється корпус з розеткою.
Другий варіант подовжувача іноді називається розподільником і передбачає застосування для підключення до розетки СКС звичайного кінцевого шнура. Конструктивно цей пристрій являє собою корпус з п'ятьма розетками модульних роз’ємів, одна з яких використовується для з'єднання з розеткою СКС. Таким чином, розподільник на відміну від класичного подовжувача являє собою багатопортовий пристрій. Розподільник може бути виконаний для обслуговування як однакових, так і різних пристроїв.