3. Виконання графічної частини проекту.

3.1.План будинку (типового поверху) виконується в такій послідовності:

• Викреслюється сітка координаційних вісей. У відповідності з ГОСТ 21.101-79 вісі будинку наносять тонкими штрихпунктирними лініями з довгими штрихами. Їх позначення записують у кружках діаметром 12 мм, які обводять безперервною тонкою лінією. Розмір шрифту для позначення координаційних вісей приймають в 1,5; 2,0 рази крупніше ніж цифри розмірних чисел, які застосовують в тих самих кресленнях.

• Координаційні вісі позначають арабскими цифрами, прописними літерами українського алфавіту, за виключенням літер З, Й, О, Х, Ь, Ч. Цифрами зазначають координаційні вісі, розташовані з боку будинку, який має більшу кількість вісей. Послідовністьть цифрових та літерних позначень координаційних вісей приймають за планом зліва направо і знизу вгору. Позначення координаційних вісей, як правило, наносять по лівому і нижньому бокам плану будинка. Поза габаритів плану поверха проставляють 3 ланцюжка розмірів:

1-й – прив’язка простінків і зовнішніх граней стін до координаційних вісей, розміри простінків і прорізів. Для проємів з чвертками розміри показують по найменшому значенню прорізу;

2-й - відстань між всіма координаційними вісями;

3-й – габаритні розміри будинку (відстань між крайніми координаційними вісями).

Для панельних, каркасно-панельних будинків проставляють другий ланцюжок розмірів. Розмірну лінію першого розмірного ланцюжка проводять від контуру плана на відстані 10 – 30 мм. Відстань між суміжними лаццюжками приймають 6 – 10 мм, останньою розмірною лінією і кружками – 5мм. Діаметр кружків для зазначення вісей приймають 8 – 10мм.

• Усередині плану поверха проставляють розміри: прив’язка стін і перегородок до координаційних вісей або поверхні стін, товщина стін і перегородок, розміри приміщень, розміри прорізів у внутрішніх стінах і стаціонарні перегородки. Розміри двірних прорізів в перегородках на планах не показують. Для обмеження розмірних ліній на їх пересіченні з лініями контуру, виносними, осьовими та іншими застосовують засічки у вигляді короткого штриха довжиною 2 – 4 мм, проведенного основною лінією з ухилом вправо під кутом 45° до розмірної лінії.

• На планах поверхів наносять і вказують: площі приміщень, в нижньому правому куті в кв.м. з точністю до двох десятичних знаків і підкреслюють безперервною товстою лінією; умовні марки віконних блоків (ОК1, ОК2 та т.ін.), типи заповнення прорізів дверей (в кружках діаметром 5 мм); типи перемичок. При нестачі місця для напису найменувань приміщень допускається приводити їх площі в експлікації приміщень (форма 2 ГОСТ 21.501-80, виключаючи останню графу). Номери приміщень проставляють на планах в кружках діаметром 7-8 мм або овалах. Контури перетину несучіх стін і колон обводять безперервною основною лінією, товщиною 0,5-1,4 мм. Контури перетину перегородок обводять основною лінією товщиною 0,6-1,0 мм. На перетинах наносять умовні позначки матеріалів, при цьому стіновий матеріал, який є для даного будинку переважним, умовними позначками не виділяють, додатковий матеріал штрихують. Вказують місце і напрямок розрізу.

• На кресленнях планів розміщують: відомості прорізів дверей (форма 3 ГОСТ 21.501-80), відомість перемичок (форма 4 ГОСТ 21.501-80), специфікацію елементів заповнення прорізів, специфікацію перемичок (форма 1 ГОСТ21. 104-79).

3.2. План першого поверху будинку виконується аналогічно плану 2-5 поверхів. Замість плана першого поверху для житлових будинків може бути виконан тільки фрагмент вхідного вузла з зазначенням координаційних вісей будинку, залізобетонної плити входу і вхідних сходинок.

3.3. Креслення перекриття включає в себе схему розташування панелей перекриття (для безкаркасних будинків) і схему розташування елементів перекриття (для каркасних будинків), вузли і специфікації збірних залізобетонних елементів. План зображують у вигляді горизонтального розрізу січною плоскістю, розташованої на рівні верху основної конструкції даного перекриття.

На схемі розташування збірних елементів конструкцій перекриття показують:

• координаційні вісі будинку, позначення цих вісей, відстань між ними та крайніми вісями;

• умовні або спрощенні зображення елементів збірних конструкцій будинів та зв’зи між ними;

• марки елементів збірних конструкцій, монолітні ділянки та з’єднувальні вироби;

• розміри отвірів ті їх прив’язку.

Допускається в схемах розташування застосовувати позиційні позначки елементів арабскими цифрами або спрощенні марки, які складаються з умовних літерних позначок найменувань елементів (ГОСТ23009, ГОСТ 26047-83) з додаванням порядкового номеру.

Елементи перекриття – панелі, балки, площадки, козирьки, монолітні ділянки наносяться на кресленнях безперервною основною лінією, а контури шахт, каналів, отворів, несучі стіни, колони, балки – безперервною тонкою лінією.

3.4. Схема розташування панелей (елементів) покриття цивільних будинків виконується аналогічно схемам перекриття (3.3.).

3.5. План покрівлі (даху) виконуєтьсяґ згідно ГОСТ 21.501-80, на плані покрівлі наносять:

• - крайні координаційні вісі з зазначенням відстані між ними, вісі у деформаційних шви, у водозливних лійок;

• - марки парапетних плит, елементів металевих огороджень покрівлі (даху), пожежні дробини, іншіх устроїв і елементів;

• - єндови, коньки, водоприємні воронки (безперервні тонкі лінії товщиною S/2);

• - виходи на дах, ліфтові і вентиляційні шахти, труби;

• - координаційні вісі в місцях уступів в плані і перепадів висот.

3.6. При використанні крокв’яного даху необхідно виконати план даху і схему розташування крокв.

На схемі розташування крокв показують:

• крайні координаційні вісі і відстань між ними;

• розташування основних, діагональних крокв, нарожників, кобилок, прогонів, мауерлати і їх перетини;

• відстань між кроквами;

• місця розташування слухових вікон.

При виконанні плану крокв необхідно враховувати місця проходження ліфтових і вентиляційних шахт і т.ін.

На плані даху вказують:

• крайні координаційні вісі будинку і відстань між ними;

• координаційні вісі, що проходять біля водозливних труб, прив’язку водозливних труб до координаційних вісей;

• слухові вікна;

• труби, шахти та т.ін.

3.7. Порядок виконання схеми розташування елементів фундаментів:

• з плану будинку перекреслюють сітку координаційних вісей і переносять без змін іх позначення;

• до координаційних вісей прив’язують розміри ширини подошви фундаментних подушок;

• викреслюють лінії края фундаментних подушок;

• викреслюють лінії края фундаментних подушок з урахуванням прив’язки до координаційних вісей і обводять їх безперервною основною лінією, товщиною 0,8-1,0мм;

• вздовж поперечних і повздовжних координаційних вісей розкладають фундаментні подушки в залежності від їх довжини;

• показують монолітні ділянки між фундаментними подушками (якщо вони є), проставляють розмір монолітної ділянки.

Уступи в місцях перепаду відміток закладання підошви фундаментів зображають штрихпунктирною лінією товщиною 1,2-1,5 мм і прив’язують до ближньої координаційної вісі.

Показують положення і зазначення лінії перетину фундаментів і стін підвалу. Перетин зазначають арабскими цифрами. Таке саме зазначення наносять на кресленні перетину.

На схему розташування елементів фундаментів наносять маркировку фундаментних плит на полиці-виносці (типа ФЛ1, ФЛ2, та т.ін.) і наносять висотні відмітки підошви фундаментів під полицею лінії-виноски.

Складають специфікацію збірних залізобетонних і бетонних елементів за формою 1 ГОСТ 21.104-79. Масу менш 50кг і елементи монолітних конструкцій не вказують.

Поперечний перетин фундаментів виконують в масштабі 1:50. Контури перетину обводять безперервною основною лінією товщиною 1,2-1,5мм і наносять умовні графічні позначення материіалів. Гідроізоляцію зображають умовно безперервною лінією товщиною до 2мм, супроводжують надписом з зазначенням її конструкції.

На кресленні перетину проставляють позначки координаційних вісей, ширину підошви фундаменту, товщину фундаментних стінових блоків і стіни будинку з прив’язкою розмірів до координаційних вісей, наносять знак висотних відміток і проставляють відмітки підошви фундаменту, обрізу, рівня підлоги першого поверху, рівня планування грунту, горизонтальної ізоляції, відмостки, її склад.

3.8. При виконанні розрізу будинку положення уявної вертикальної площини розрізу приймають звичайно з таким розрахунком, щоб до зображення попадали прорізи вікон, входи до будинку, сходинкова клітина.

Лінію перетину вказують на кресленні плану. Положення січної плошини зображають розомкнутою лінією товщиною 1 – 1,5мм.

При складному розрізі штрихи проводять також біля перегибів лінії перетину. Початковий і кінцевий штрихи не доводять на 2 – 8мм до контуру зображення при наявності розмірних ліній – на 15 – 30мм. На відстані 2 – 3мм від кінця на початковому і кінцевому штрихах проставляють стрілки, які вказують направлення погляду. Біля стрілок з зовнішньої сторони по відношенню до відповідних контурів зображення проставляють одну і туж арабську цифру або прописну літеру алфовіту. Над розрізом розміщують надпис по типу «1-1», «Розріз А-А».

З видимих елементів на розрізіх зображують тільки елементи конструкцій будинку, які знаходяться безпосереньо за уявною площиною розрізу.

На розрізах будинку без підвалу грунт і елементи конструкцій, які розташовані нижче фундаментних балок і верхньої частини стрічкових фундаментів, не зображають.

При виконанні розрізів житлових будинків бажано, з навчальною метою, схематично показувати конструктивне рішення підпілля або підвалу. Перетин фундаментів виконують згідно п.2.10.

Підлогу на грунті зображують одною суцільною лінією товщиною 1 – 1,5мм; підлогу на перекритті і покрівлю зображують одною суцільною тонкою лінією незалежно від кількості шарів та їх конструкції.

Склад і товщину шарів покриття вказують у виносних надписах. Якщо в декільках розрізах зображають покриття, які не відрізняються по складу, виносний надпис надають тільки на одному з розрізів, в інших надають посилання на розріз, який містить повний виносний надпис.

3.9. Графічно розріз оформлюється наступним чином:

• проводяться вертикальні координаційні вісі капітальних стін, колон, ув’язаних з місцем проходження січної площини – по плану будинку;

• перпендикулярно координаційним вісям наносять горизонтальну лінію рівня підлоги першого поверху (відмітка 0.000);

• від лінії рівня підлоги першого поверху уверх відкладають висоти поверхів і проводять горизонтальні лінії рівней підлоги всіх поверхіх, верха дахового перекриття, парапетів та т.ін.;

• у відповідності з прив’язкою стін до координаційних вісей (по плану) вказують товщину зовнішніх і внутрішніх стін;

• від лінії рівня підлоги вниз відкладають розміри товщини підлоги, пенелей перекриття і проводять горизонтальну лінію стелі поверху;

• позначають в зовнішніх і внутрішніх стінах віконні та дверні прорізи за раніше підібранними розмірами. Відстань від підлоги до низу вікон приймають, як правило, в межах 770 – 970мм в залежності від висоти поверху і призначення будинку.

Після попереднього розрахунку приступають до побудови розрізу сходинкової клітини: наносять поверхові та міжповерхові площадки, сходинкові марши, огородження сходинкових маршів.

На кресленні розрізу будинку наносять всі розміри і відмітки, які необхідні для визначення положення будь-якого конструктивного елементу. Усередині габаритних контурів розрізу проставляють:

• відмітки чистої підлоги поверхів та площадок;

• відмітку низу плит покриття верхнього поверху для багатоповерхових будинків;

• товщину стін та їх прив’язку до координаційних вісей будинку;

• марки елементів, не замаркерованих на планах і фасадах;

Поза габаритних контурів розрізу проставляють:

• відстань між всіма координаційними вісям;

• відмітку верху стін, карнизів, уступів стін;

• розміри і прив’язку (по висоті) прорізів в стінах.

Для прорізів з чвертями розміри вказують по найменшому значенню.

На кресленнях розрізів житлових та громадських будинків проставляють:

• - відстань від верху прорізу верхнього поверху до верху парапету або карнізу;

• відмітки площадок зовнішних сходив;

• верх вентиляційних шахт, конька даху.

3.10. Креслення фасадів будинків виконують у відповідності до ГОСТ 21.501-80 і ГОТС 21.502-78. Вихідними даними для компоновки фасаду є плани і розрізи будинку. Всі попередні побудування виконуються тонкими лініями.

За планами і розрізами визначають розміри габаритного прямокутника фасаду і розміщують його в масштабі над планом будинку. На нижній габаритній стороні прямокутника відмічають положення характерних координаційних вісей, віконних та дверних прорізів і простінків. Через отримані точки проводять вертикальні прямі. На вертикальній стороні габаритного прямокутника во висотним розмірам і відміткам, знятим з розрізу бединку, проставляють відмітки низу і верху віконних та дверних прорізів, низу і верху плит балконів та лоджій, цоколю, парапету і т.ін. Бубудована сітка вертикальних і горизонтальних прямих визначає основні контури фасаду, проємів балконів, лоджій та т.ін. Послідовно на фасаді наносять віконні рами, двері, огородження лоджій і балконів, вентиляційні, димохідні труби, парапетні огородження, лінії розрізи стіни на крупні блоки і панелі.

Товщину ліній креслення приймають:

• контур землі – 0,6 – 0,8мм;

• контури фасаду, розрізів, огороджень та плит балконів та лоджій, цоколю, сходинок та т.ін. – 0,4 – 0,6мм;

• заповнення прорізів, розрізка стін, деталі оздоблення фасаду – 0,2 – 0,3мм.

На фасадах наносять і вказують:

• координаційні вісі будинку, які проходять в характерних місцях фасадів (крайні, біля деформаційних швів, в місцях уступів та перепадів висот);

• відмітки рівня землі, вхідних площадок, верху стін, низу і верху прорізів;

• типи заповнення віконних прорізів, якщо вони не входять до складу елементів збірних конструкцій;

• зовнішні пожежні та евакуаційні сходи.