Урок 20 Ліплення з пластиліну ( снігу) фортеці.
Мета: Ознайомити учнів із традиційними українськими іграми та забавами; з’ясувати значення гри у житті дитини; поглиблювати знання про форму і будову об’ємних об’єктів ліплення; удосконалювати уміння ліпити вироби з окремих частин, з’єднувати їх накладанням, примазуванням; формувати бажання і уміння гратися, узгоджувати свої дії з іншими учасниками гри. Викликати у дітей уміння й бажання гратись у старовинні ігри.
Обладнання: Ілюстрації, малюнки на тему зимових розваг дітей, вироби з пластиліну ( зразки готових дитячих робіт), пластилін, стеки.
Хід уроку
І. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Хто з вас любить гратися з друзями? У які ігри ви граєтесь? А чи потрібно дітям гратись у різноманітні ігри?
ІІІ. Робота над темою уроку.
1. Бесіда про традиційні українські зимові ігри та забави.
Як весело на вулиці взимку, коли навколо багато снігу! Можна покататися на ковзанах, санчатах, лижах, зліпити сніговита, збудувати велику снігову фортецю і погратися в сніжки.
Однією з найпоширеніших колись в Україні зимових розваг для дітей було ковзання на кудлах (дерев’яних ковзанах) по льоду. Їх робили з дерев’яних дощечок, підбитих знизу дротом, а до взуття прив’язували шнурком. Діти, які не мали щудлів, каталися просто у чобітках.
У наш час діти катаються переважно на заводських ковзанах, дуже часто влаштовуються хокейні ігри. А випаде сніг – грають у сніжки. Діляться на два гурти і воюють, аж «курява» іде.
Колись взимку хлопці робили на льоду карусель. Вибирали серед озера місце, де був чистий та гладенький лід, прорубували ополонку, вставляли туди жердину і залишали на ніч, щоби замерзло. Наступного дня викорчовували старе колесо, настромлювали його на кілок-осердя, а до самого колеса прив’язували довгу палицю з причепленими санками. У спиці закладали дрючки і крутили. Кілька хлопців крутять колесо, а решта сідають на санки й катаються. «Карусель» була однією з найулюбленіших дитячих ігор.
2. Декламування віршів.
Гра в сніжки
Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки.
І почався білий бій
Закрутився у сувій,
Закрутився, покотився
Під горою зупинився.
Зверху сніг і знизу сніг,
І ніхто впізнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой весела гра у сніжки
(П.Воронько)
Снігобуд
Снігобуд! Снігобуд!
Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд!
Носить сніг дітвора –
У дворі росте гора.
З снігу робимо цеглини –
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!
(Г.Бойко)
3. Перегляд демонстраційного матеріалу ( з коментарем вчителя).
4. Поетапне ліплення вчителем снігової фортеці з пластиліну.
ІV. Фізкультхвилинка.
Ой, ялинко зелененька, Біля тебе ми, ялинко,
Ти була колись маленька, Заспіваєм пісню дзвінку,
А тепер ти ось така: Візьмем руки у бочок,
І висока, і струнка. Затанцюєм гопачок.
Ось така, ось така: У бочок, у бочок –
І висока, і струнка. Затанцюєм гопачок.
5. Практична діяльність учнів.
V. Підсумок уроку.
1.Відгадування кросворду «Зимові розваги»
По горизонталі
Надворі горою, а в хаті водою.
Початок спортивних змагань.
Льодовий майданчик.
Спортивне знаряддя для гри в хокей.
Прив’яжемо – підуть, відв’яжемо – залишаються.
По вертикалі
З неї діти катаються на санчатах.
У зимову веселу пору
Ми – кращі друзі дітвори.
Вивозять діти нас на гору,
А ми веземо їх з гори.
3. Що за диво? Все село
Білим пухом занесло.
Дива зовсім тут нема:
Це в село прийшла…
2.Перегляд і демонстрування дитячих робіт.
Урок 21 Малювання композиції «Красива хатка»
Мета: Ознайомити учнів з елементами народних розписів в Україні; розвивати навички розпису пензлем (способом примокування); виховувати любов до творів декоративно-прикладного мистецтва; вчити дітей виконувати посильні композиції на основі перегляду творів майстрів українського розпису.
Обладнання: Таблиці, малюнки, ілюстрації із зображенням елементів настінного розпису традиційного народного розпису; гуаш, м’який круглий пензель.
Хід уроку
І. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІІ. Робота над темою уроку.
Перегляд ілюстрацій із зображенням традиційного українського житла (з коментарем вчителя).
2. Вступна бесіда.
У селах деяких районів нашої країни люди охоче прикрашають стіни своїх домівок розписом. Погляньте, як гарно можуть виглядати прикрашені візерунком хати в сільських місцевостях. Чи не в одній з таких жили дід з бабою з казок «Колобок», «Кривенька качечка», «Курочка ряба» та інших?
Давні українські хати… На увесь світ уславилися вони своєю ошатністю, кольоровим оздобленням стін, мистецькими обладунками.
З давніх-давен людина прикрашала розписами своє житло. Оздоблені малюнками, такі хати мали вигляд чарівних казкових картин. Осередком народного настінного розпису – «кальовки» - стало село Петриківка на Дніпропетровщині.
Петриківський розпис – самобутня галузь українського мистецтва. Названо його так давно, бо мешканці села Петриківка з незапам’ятних часів розписували стіни своїх хат яскравими узорами. Як фарби використовували чудові квіти. З часом узори розвивалися, спліталися в орнаменти.
Традиційно хата прикрашалася орнаментом. Різноманітні квіти, листя, грона винограду, ягоди калини майстри зображували не такими, як вони виглядають насправді, а стилізовано, декоративно. Такі розписи хат поширювались у сусідніх селах і навіть на Полтавщині. З покоління в покоління передавалися його особливості і, як бачите, ця традиція збереглася до наших днів. Неважко зрозуміти, чому петриківський орнамент рослинного характеру. Досить побачити потопаючу в садах Петриківку: тут уся земля в квітах! Петриківський розпис – то їх образи, створені людьми. А вчилися вони у природи.
У деяких регіонах України селяни і сьогодні охоче прикрашають стіни своїх домівок розписом. Погляньте, як гарно можуть виглядати прикрашені візерунками хати в сільських місцевостях.
