МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
„ЗАТВЕРДЖЕНО”
на методичній нараді
кафедри загальної хірургії №1
Завідувач кафедри
Професор __________О.І. Дронов
„_____”______________2008р.
Методичні рекомендації
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Догляд за хірургічними хворими (практика) |
Модуль №
|
1 |
Змістовний модуль № |
1 |
Тема заняття №3 |
Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов'язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка |
Курс |
|
Факультет |
II, III медичні, ФПЛЗСУ, медико психологічний |
Київ 2008
1.Актуальність теми:
Післяопераційний період починається з моменту закінчення операції. При неускладненому післяопераційному перебігу раньового процесу є зміни, що відбуваться в організми зумовлені психологічним стресом, наркозом, біллю в ділянці післяопераційної рани, наявністю некротичних та травмованих тканин в ділянці післяопераційної рани, примусове положення пацієнта, його переохолодження, порушення природнього харчування.
Післяопераційний період поділяється на три періоди: ранній (від 3 до 5 діб), стаціонарний (до виписування пацієнта з відділення), і віддалений (до відновлення працездатності).
Механічні та метаболічні зміни, що відбуваються в організмі пацієнта, вимагають проведення контролю стану основних органів та систем, корекції виявлених змін, та проведення заходів профілактики можливих ускладнень.
Своєчасна профілактика та корекція післяопераційних порушень, що виникають в післяопераційному періоді, передбачає:
боротьбу з біллю;
реабілітацію функції серцево-судинної системи та мікроциркуляції;
попередження та лікування дихальної недостатності;
корекція водно-електролітного балансу;
дезінтоксикаційна терапія;
збалансоване харчування;
контролювання функцій екскреторних систем.
Знання основних принципів ведення хворих в післяопераційному періоді є суттєвим для лікарів-хірургів різного фаху.
2.Конкретні цілі:
Аналізувати основні принципи ведення післяопераційних хворих, профілактику та діагностику післяопераційних ускладнень, основні заходи щодо їх застосування та лікування.
Пояснювати основи гігієни тіла та білизни стаціонарного хворого, елементи догляду за хірургічними хворими, які знаходяться у різному по важкості стані.
Запропонуй іти виявляти фізіологічні відхилення в організмі в відповідь на операційну травму і ускладнення в післяопераційному періоді, формулювати комплекс заходів , які направлені на профілактику ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень.
Класифікувати основні трансфузійнІ препарати, які використовуються при проведенні Інтенсивної терапії у важкохворих (знеболюючі, кардіотонічні препарати, дихальні аналептики, антихолінестеразні препарати, антибіотики, відхаркуючи, вітаміни, гормональні, ранозагоюючі та антиоксидантні препарати).
Трактувати:
фази післяопераційного періоду;
найбільш імовірні ускладнення раннього післяопераційного періоду;
основні післяагресивні реакції в ранньому післяопераційному періоді;
профілактичні заходи ускладнень післяопераційного періоду;
ознаки кровотечі після операції та обрання тактики її корекції;
види переломів кісток та іммобілізації пацієнта на догоспітальному етапі;
можливості хірургічної корекції переломів кісток в залежності від їх локалізації та рівня ушкодження;
особливості анатомічних співвідношень сечостатевих органів;
нормальну анатомію кісток та суглобів;
основні клінічні прояви переломів;
основи остеогенезу трубчастих та плоских кісток;
основи десмургії;
анатомічні особливості кровообігу нижніх кінцівок;
аннатомічні особливості інервації нижніх кінцівок;
можливості хірургічної корекції функції уражених органів;
питання деонтології післяопераційного періоду.
Малювати схеми розвитку патологічних станів та їх оперативної корекції, графіки динаміки показників життєво важливих функцій різних органів та систем. Проаналізувати особливості перебігу післяопераційного періоду, що починається з моменту закінчення операції. При неускладненому післяопераційному перебігу раньового процесу є зміни, що відбуваються в організми зумовлені психологічним стресом, наркозом, біллю в ділянці післяопераційної рани, наявністю некротичних та травмованих тканин в ділянці післяопераційної рани, примусове положення пацієнта, його переохолодження, порушення природного харчування.
Післяопераційний період поділяється на три періоди: ранній (від 3 до 5 діб), стаціонарний (до виписування пацієнта з відділення), і віддалений (до відновлення працездатності).
Механічні та метаболічні зміни, що відбуваються в організмі пацієнта, вимагають проведення контролю стану основних органів та систем, корекції виявлених змін, та проведення заходів профілактики можливих ускладнень.
Скласти план профілактичних заходів та корекції післяопераційних порушень, що виникають в післяопераційному періоді:
боротьбу з біллю;
реабілітацію функції серцево-судинної системи та мікроциркуляції;
попередження та лікування дихальної недостатності;
корекція водно-електролітного балансу;
дезінтоксикаційна терапія;
збалансоване харчування;
контролювання функцій екскреторних систем.