Тема 8: зарубіжні системи менеджменту

8.1 Особливості японської системи менеджменту

8.2 Особливості німецької системи менеджменту

8.3 Особливості шведської системи менеджменту

8.4 Особливості фінської системи менеджменту

8.1 Особливості японської системи менеджменту

Основи матеріального стимулювання становлять такі елементи:

1) Заробітна плата (їй належить більше місце, оскільки фірми витрачають 85% коштів)

2) Премії (2рази на рік)

3) Залежність заробітної плати від терміну служби та віку

4) Оптимальна диференціація заробітної плати

5) Використання розгалуженої системи пільг для усіх постійних працівників

6) Виплата допомоги при звільненні у розмірі 70- 80 місячних зарплат

7) Використання матеріальних (натуральних) оплат

Нематеріальне стимулювання:

1. Просування за службовою ієрархією залежно від терміну роботи, освіти і віку, що стимулює працівника постійно підвищувати свою кваліфікацію.

2. Принцип пожиттєвого найму який гарантує стабільне становище працівника у фірмі - запорука розвитку особистості

3. Організовування розваж. заходів

4. Надання працівникам роботи відповідно до їхнього потенціалу

Стрімкі темпи економічного розвитку Японії було досягнуто завдяки застосуванню системної взаємодії 3складових: 1-капітал, 2-менеджмент, 3-праця.

Дбаючи про збереження своїх позицій на міжнародному ринку японці наполегливо переглядають попередні концепції управління , орієнтуючись на наукові досягнення та успішні дії світових компаній.

8.2 Особливості німецької системи менеджменту

До 2 св.в. був авторитарний тип управління.

Німецька система смертних гріхів Вольфганта Хоєра:

1. Відмовитися від особистої відповідальності.

2. Перешкоджати підвищенню кваліфікації та розвитку талановитих підлеглих

3. Здійснювати тиск на підлеглих

4. Ставити на неправильні позиції

5. Забувати про важливість прибутку

6. Керувати всіма підлеглими однаково

7. Зосереджуватись на цілях, а не на проблемах

8. Бути начальником, а не товаришем

9. Не дотримуватись загальних правил

10. Вичитувати співробітників

11. Допускати неувагу

12. Високо оцінювати роботу тільки кращих працівників

13. Маніпулювання людьми

Основні положення, на яких грунтується модель Гарцбурга:

1. Можливість самореалізації та забезпечення самостійності працівників на певних робочих місцях під час конкретних робіт

2. Оцінювання індивідуального внеску кожного працівника. Чим кращі результати працівника, тим більше його шанси просування та отримання фінансової винагороди

3. Свобода у прийнятті рішень відповідно до наданих повноважень.

4. Можливості творчого розвитку.

5. Застосування консультативного механізму, завдяки якому працівники беруть участь у прийнятих рішень, що дає їм змогу виявити власні знання, довід, навички і на цій основі підвищує самооцінку, самоповагу.

6. Застосування колегіального співробітництва, що задовольняє потреби працівників у повазі, спілкуванні, взаємодопомозі та причетності тощо.

Переваги моделі Гарцбурга зводиться до таких положень:

1. Можливість здійснення самостійних дій та маневрування кожним працівником у межах реалізації принципу делегування повноважень.

2. Чітка ідентифікація працівника з місією підприємства.

3. Посилення можливостей застосування трудової мотивації.

4. Встановлення атмосфери співробітництва на всіх рівнях підприємства, що зменшує витрати на забезпечення діяльності координації керівників, робітників за інших працівників.

5. Наявність чітких положень, правил, інструкцій, що забезпечує коректну поведінку працівників.

6. Прозорість діяльності організації.

7. Можливість контролю за діяльністю кожного працівника.

8. Чітке усвідомлення працівниками місії та цілей організації, своїх завдань, сфери компетенції та відповідальності.

Ця модель ефективна лише в умовах суворої дисципліни, кваліфікації персоналу, використання структурованих завдань та використання сучасних техніки та технології.