Тема 2: розвиток теорії та практики управління за кордоном та в україні.

2.1.Внесок школи наукового управління в розвиток управлінської думки.

2.2.Класична (адміністративна) школа управління.

2.3.Школа психології та людських стосунків.

2.4.Внесок кількісної школи в розвиток теорії та практики управління.

2.5.Етапи розвитку управлінської науки в Україні.

2.1.Внесок школи наукового управління в розвиток управлінської думки.

1885-1920 – період розвитку школи наукового управління.

Засновники: Фредерік Тейлор, Т. Гант, Френк та Ліліан Гілбрет

Засновники школи вважали, що використовуючи спостереження, заміри,логіку та аналіз можна вдосконалювати операції ручної праці добиваючись більш ефективного виконання робіт.

Головні ідеї в галузі менеджменту сформулював Тейлор у вигляді принципів наукового управління:

1.Розробка оптимальних методів виконання роботи на основі наукового вивчення витрат часу, рухів та зусиль робітників.

2.Підбір та навчання співробітників, надання їм робочих місць, на яких вони можуть принести найбільшу користь.

3.Оплата за результатами праці.

4.Використання функціональних менеджерів, які аналізують роботу підприємства та здійснюють контроль за спеціалізованими напрямами.

5.Підтримка дружніх стосунків між робітниками та менеджерами.

2.2.Класична (адміністративна) школа управління.

1920-1950 – період розвитку класичної школи управління.

Засновники: А.Файоль, Д. Муні, А. Слоун, Т. Емерсон.

Засновники школи вперше описали функції менеджменту, а Анрі Файоль розробив 14 принципів управління, від яких залежить успішне управління будь-якою організацією:

1.Розподіл праці.

2.Влада.

3.Дисципліна.

4.Єдність розпорядництва (виконання розпоряджень лише 1 керівника і підзвітність лише 1 керівнику).

5.Єдність керівництва або напрямів (1 керівник і 1 план).

6.Підпорядкування індивідуальних інтересів спільним.

7.Винагорода персоналу.

8.Централізація чи децентралізація.

9.Скалярний ланцюг (означає чітку послідовність, її побудову, від керівництва до підлеглих).

10.Порядок.

11.Справедливість.

12.Стабільність персоналу

13.Ініціатива.

14.Корпоративний дух.

2.3.Школа психології та людських стосунків.

30-ті рр. 20 ст- сьогоднішній день – період розвитку школи психології та людських стосунків.

Засновники: М. Паркер, Е. Мейо, А. Маслоу.

Дана школа базується на досягненнях наук про людську поведінку, тобто соціології та психології. Характерною ознакою школи є перенесення центру уваги в управління з його завдань на людину.

Основні ідеї школи:

1.Управління- не економічний, а соціальний процес.

2.В основі управління знаходиться людина, неповторна особистість з її інтересами, потребами та мотивами.

3.Людина – це соціальна істота, яка підпорядковується законам розвитку колективу.

4.На продуктивність праці виконавця впливає на матеріальні та моральні фактори.

5.Керівники повинні встановлювати та підтримувати лояльні стосунки з неформальними робочими групами та їх лідерами.

2.4.Внесок кількісної школи в розвиток теорії та практики управління.

60 рр. 20 ст - сьогоднішній день – період розвитку кількісної школи управління.

Засновники: С. Бір, Д. Екман, А. Етховень.

Засновники школи розглядають управління як логічний процес, який можна виразити математично. Дана школа стала наслідком розвитку кількісних методів обґрунтування рішень. Вона передбачає використання в управлінні математики, кібернетики, теорії ймовірностей, статистики,комп'ютерних наук.

В 60-ті 20 ст. розпочалась розробка концепцій управління, які базуються на використанні математичного апарату. В цей час з’являються нові елементи внутрішньо фірмового планування:

1.Імітаційне моделювання рішень.

2.Методи аналізу в умовах невизначеності.

3.Математичне обґрунтування управлінських рішень.

Внесок в управління представників школи кількісних методів полягає в наступному:

1.Поглиблення розуміння складності управлінських проблем, завдяки застосуванню різних математичних моделей.

2.Розвиток та використання кількісних методів для надання допомоги менеджерам, які приймають рішення у складних і кризових ситуаціях.