14 Методика та змст роботи по розвитку гармонічного слуху учнів початкових класів.

Розвиток гармонічного, як найважливішого музичного хисту, не розглядається завданням лише одного якогось класу. Становлення його відбувається протягом багатьох років. Починаючи з молодших класів, діти вчаться співати пісні двоголосного складу. Але складність оволодіння двоголосними піснями не в співі цих голосів, а в слуханні їх. Тому підготовку до двоголосного співу треба починати з розвитком гармонічного слуху. Головною складністю при співі на 2 голоси є слухання мелодій, (звуків0,що одночасно звучать, тому суть полягає в умінні розподіляти увагу на різні об’єкти. Цьому і треба навчати дітей.

Існують спеціальні слухові вправи, які використовуються на підготовчому етапі до двоголосного співу:

- діти з’ясовують, один чи два звуки звучать одночасно;

- діти співають верхній звук, а вчитель - нижній; потім – навпаки;

- почерговий спів терцій основного тризвуку двома групами учнів («перекличка зозуль»)

Методи розвитку гармонічного слуху:

- акомпанемент не повторює мелодію

- використовувати вправи на кожному уроці

- починати з поліфонічного канону

- використання ручних знаків

- спів вголос – про себе – вголос

- партію одного голосу виконує сопілка

- повторення музичного матеріалу на слух

Форми роботи: групами, індивідуально.

15 Музичне сприйняття,смак є одним з провідних видів діяльності, який має використовуватися на кожному уроці музики.

Одне з основних завдань музичного виховання — вчити школярів сприймати мис­тецтво як невід'ємну частину їхньої духов­ності, тобто здатності до активного засвоєння і відтворення світу художніх цінностей. Адже в сучас­них умовах розрив між наявною художньою культу­рою учнів і справжніми цінностями мистецтва дедалі збільшується і загрожує відчуженням молоді від його світової скарбниці.

Тому формувати у школярів навичок музичного сприймання є на сучасному етапі актуальним завдання музич­ної педагогіки.Існує багато методик для розвитку музичного сприймання, тому, що пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже тільки власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків.Вміння сприймати музику не виникне само по собі. Його необхідно розвивати за допомогою активного музи­кування і систематичного прослуховування музичних тво­рів. Слід поступово розширювати уявлення учнів про вико­ристання засобів музичної виразності в творах різного ха­рактеру. Процес слухання музики не можна вважати ак­тивним, якщо вона не викликає у дітей співпереживання. Важливою якістю слухання є здатність реагувати на ритмічну, мелодичну, ладову побудову твору, усвідомлення структури (заспів, приспів, контраст частин, мажор, мі­нор тощо) „Справжнє, пережите і продумане сприймання – основа всіх форм залучення до музики, бо при цьому активізується внутрішній, духовний світ учнів, їх почуття і думки”, - писав видатний музикант і педагог Дмитро

Дмитрович Кабалевський. Методи формування музичного смаку.

Музыка как вид искусства открывает человеку возможность познавать мир и в процессе познания развиваться.

Возникновение в нашем сознании естественных, закономерных ассоциаций музыки с самой жизнью, другими жанрами искусства убеждает нас в огромных возможностях музыкального воспитания, которое фактически дает человеку ключ к восприятию, постижению образного мира прекрасного. Обладание таким ключом - это важная предпосылка формирования не только действительно прекрасного во всех отношениях человека, но, что немаловажно, - формирование вкуса.Учащиеся могут стать подлинными любителями серьезной музыки, но главное – они должны стать культурными слушателями, активно и с интересом воспринимающими настоящую музыку, способными иметь суждение о воспринимаемой ими музыке и определять свое отношение к услышанному.Если дети слышат высокохудожественную музыку, они накапливают опыт переживания и осознания ценных в художественном отношении интонаций музыки разных эпох и стилей, у них формируются основы музыкального вкуса.Приобретая определенные знания о музыке, умения и навыки, школьники приобщаются к музыкальному искусству. Нужно добиться того, чтобы в процессе музыкального воспитания получение этих знаний, умений и навыков способствовало формированию их предпочтений, интересов, потребностей, музыкального мышления, воображения, вкусов. Проблемой формирования музыкально вкуса занимались Б.А. Бечак, Л. В. Дмитриева, Н.М. Черноиваненко, Д.Б. Кабалевский, О. П. Радынова и др. ировой музыкальной культуры, сделать его своим духовным достоянием.

Проблема развития музыкального вкуса школьников привлекает внимание многих исследователей. Несмотря на многочисленные работы в этой области, она все еще продолжает оставаться актуальной.Проблема заключается в отсутствии музыкальной культуры подрастающего поколения, а значит и музыкального вкуса.Сейчас люди живут в такое время, когда музыку можно услышать практически везде. Этому способствуют радио, телевидение, а так появление множества легкодоступного музыкального материала (аудио кассеты, диски, видео записи).Вместе с этой легкодоступностью происходит обесценивание музыки. Она превращается в практически не воспринимаемый шум. Люди просто отвыкают слушать музыку всерьез.

Воспитание детского музыкального вкуса – вопрос сложный и мало изученный. Наблюдая детей, легко убедиться в том, что одни из них предпочитают петь или танцевать, играть на музыкальных инструментах или слушать музыку. Это говорит о разнообразии детских вкусов, которые необходимо постоянно развивать и совершенствовать.Ребенок получает с детства самые разные музыкальные впечатления, привыкает к языку народной, классической и современной музыки, накапливает опыт восприятия музыки, различной по стилю, постигает «интонационный словарь» разных эпох.Для того чтобы музыкальное развитие шло наиболее успешно, необходимо использовать в работе с детьми полноценную в художественном отношении музыку - классическую и народную.

Проблема существенно видна, а значит, ей необходимо уделить больше внимания.Тема нашей дипломной работы: «Развитие музыкального вкуса у младших школьников»Целью нашего исследования является формирование музыкального вкуса и интереса школьников к высокохудожественной музыке, через знакомство с различной по стилю и направлению музыкой.

Объектом исследования служит организация музыкального воспитания школьников.Предметом данного исследования служит процесс развития музыкального вкуса школьниковАнализ отечественной и зарубежной музыковедческой, педагогической литературы по изучению проблемы развития музыкального вкуса позволил выдвинуть следующую гипотезу:

если проблема развития музыкального вкуса у школьников так значима, то необходимо построить так свою деятельность, чтобы суметь заинтересовать их высокохудожественной музыкой, через знакомство с различными стилями и направлениями музыки.

В работе поставлены и решены следующие задачи:изучить работы, научные исследования по данной проблеме ученых-теоретиков, психологов, физиологов, музыкантов-педагогов;путем эксперимента выявить уровень развития музыкального вкуса учащихся 4 классов общеобразовательной школы;провести работу по формированию интереса и вкуса школьников;доказать эффективность выдвинутой нами гипотезы.В работе использовались основные принципы дидактики:сознательности и активности;

доступности;наглядности.Специфика объекта и предмета исследования определили необходимость использования разнообразных методов:теоретический анализ педагогической, психологической литературы, связанной с кругом проблем, обозначенных задачами исследования;тестирование детей с целью диагностики уровня достижения катарсиса;

протоколирование высказываний и пояснений детей;В воспитании

16.-36 Методнка роботи по вихованню навичок багатоголосного співу на уроках музики.

Формування у дітей навичок багатоголосного співу починається з виховання у них уваги до свого виконання і виконання своїми товаришами пісень, з розвитку вміння сприймати на слух якість звуку (чистий, світлий, легкий, крикливий, зажатий тощо). Паралельно розвивається здібність слухання про себе (вн.слухом) окремих елементів простої одноголосної мелодії. Наприклад, учням пропонується заспівати про себе перший звук пісні або впізнати мелодію знайомої дитячої пісні по знакам ладових ступенів. Потім весь клас співає сильну долю про себе, слабку вголос, або навпаки тощо. Наступним кроком треба привчати слухати і чути двоголосні мелодії. Також, паралельно проводиться їх аналіз («Куди іде перший голос, куди другий», «Який голос головний?» тощо). Хорошою підготовкою до двоголосного співу є вивчення одноголосних пісень з супроводом, що не дублює мелодію. Починаючи роботу над двоголосними мелодіями необхідно добиватися того, щоб школярі вчились слухати обидва голоси, виконуючи один з них. Для цього використовується ряд вправ, за якими клас поділяється на 2 групи і кожна за вказівкою по черзі співає свою мелодію. Потім співають разом. Далі слід вивчати двоголосся, де один голос стоїть на місці, а інший рухається. При цьому варто мінятися голосами, щоб учні чули обидва голоси і вміли тримати і мелодію, і довгий звук. Після цього можна вивчати канони. Спочатку краще використовувати ритмічні канони (виконується ритмічний малюнок), а пізніше мелодичні. Робота над каноном теж має декілька етапів. Спочатку діти вивчають мелодію. Потім діляться на групи і співають її по черзі. Наступним етапом є спів з інструментом - 1 -й голос - хор, 2-й - інструмент (або вчитель). І вже на останньому етапі діти співають канон самостійно. Роботу над двоголосною піснею слід починати з аналізу руху і характеру кожного голоса. Починати розучування можна з будь-якого голосу, хоча краще спочатку вивчати все ж мелодію, оскільки так у дітей формується художнє сприйняття твору і він краще засвоюється дітьми. Для розвитку навичок гармонійного слуху можна використовувати і гру на інструментах. Так, той самий хоровий твір можна виконати на різних інструментах, щоб діти чули обидва голоси у своєму виконанні. Широко використовується спів з закритим ротом однієї з партій, що привчає, також, чути іншу. Використовується спів дуетами, групами дітей, спів з різною динамікою, на різні склади і голосні, проспівування окремих фраз внутрішнім слухом. Все це розвиває у дітей почуття ансамблю, привчає слухати звучання свого голосу і координувати його з голосом сусіда