- •1. Сучасні вимоги до музичного виховання.
- •5 Основні педагогічні ідеї в галузі муз. Виховання (м.Лисенко, м.Леонтович, к.Стеценко)
- •6 Особливості співочого голосу молодших школярів
- •8 Приблнзннй обсяг знань першокласника в області музичної грамоти.
- •12 Основні завдання виховання учнів у 2 класі
- •14 Методика та змст роботи по розвитку гармонічного слуху учнів початкових класів.
- •17. Сутність термінів „сприймання" та „виконання музики", „музична грамотність"
- •18 Приблизне проведення слухання музики в 3 класі (на самостійно підібраному матеріалі.
- •19 Псхиолого-пед. Основи побудови уроку музики: реалізація загальнодид. Принципів (особні, значений принцип» емоц. Та свідомого)
- •20 Коротка характеристика .Методичної літератури з питань муз, вих. Молодших школярів
- •22. Приблизний обсяг знань учнів 3-го класу в області муз, грамоти
- •23 Навчальні програми з предмету «Музичне мистецтво»
- •25. Методика розучування пісенного хорового репертуару у молодшому, середньому шкільному хорі.
- •26 Зміст програми музики для 4 класу
- •27 Микола Леонтович
- •30. Специфіка роботи з нечисто інтонуючими молодшими школярами
- •32 Методика розучування пісенного хорового репертуару у молодших класах 4
- •33 Види планування уроків музики, їх місце я організації процесу музичного виховання учнів
- •34 Особливості роботи з музичного розвитку учнів молодшого підліткового віку
- •35. Мускійська граматика м.Ділецького та її вплив на муз.Вих. В Україні в 17 ст.
- •38. Основна тематика уроків музики у 4 класі та її планування
- •39 Внесок українських сучасних композиторів у теорію і практику муз.-естет. Виховання учнів
- •40 Форми організації музичних занять в початкових класах
- •43 Система Золтана Кодая
- •46 Методика музичного виховання школярів 5-8 класів
- •48. Методика музичного виховання у 5 класі (перехідний план).
- •51 Коротка характеристика розвитку сприймання музики в 1-8кл.
- •55. Завданняі творчого розвитку дітей молодшого шкільного піку та їх вирішення
- •56. Типовий рівень музичного розвитку сучасного семикласника (його муз. Смаки)
- •57. Коротка характеристика абсолютної і відносної систем, її переваги та недоліки. Види відносних систем.
- •59 Проблема музичної грамотії в історичному аспекті
- •61. 0Соблнвості побудови дитячого голосового апарату на різних вікових етапах та співочі можливості учнів.
- •62. Значення розвитку навичок сприймання музики для формування музично-естетнчного смаку учнів 6-7 класів.
12 Основні завдання виховання учнів у 2 класі
Урок музичного мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі спрямований на пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва та розуміння учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини.
Одними з основних його завдань є формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять і термінології; формування здатності використовувати набуті музичні знання та вміння; формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори; розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості; збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних якостей творчої особистості; виховання музичних інтересів, смаків і потреб.
13 -- 31 Зміст і форми позаурочної діяльності учнів
Діяльність учителя музики та учнів у позаурочний час повинна здійснюватися на єдиних принципах і вести до мети музичної освіти, котра є загальною незалежно від форм і методів її досягнення.
Усі вимоги, що висуваються до уроку музичного мистецтва, відносяться і до позаурочних форм: дух живого образного мистецтва, атмосфера співпраці, співтворчості.
Що слід розуміти під змістом позаурочної діяльності? Наведемо положення з Комплексної програми художньо-естетичного виховання учнів в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах.
"Зміст художньо-естетичного виховання школярів у позаурочний час має спрямовуватися на узгодження системи цінностей суспільства, комплексу функцій мистецтва у формуванні духовного світу особистості з можливостями їх сприймання кожним індивідом у процесі інтерпретації. У позаурочний час створюються сприятливі умови для реалізації творчого потенціалу школярів у різноманітних формах: художніх гуртках і студіях, виконавських колективах (хори, музичні, танцювальні, фольклорні ансамблі), самодіяльних театрах, у формі клубів, які спрямовані на інтегрування різних напрямів мистецького життя. До традиційних виконавських форм залучення школярів до музичного мистецтва в позаурочний час належать - хор, ансамбль, гурток любителів музики. Участь школярів у музично-виконавчій творчості сприяє розвиткові музичних здібностей, активізує мистецьке спілкування й самовираження".
До цього слід додати, що позакласна діяльність більш, ніж навчальна, накопичує досвід творчої діяльності, оскільки дає можливість учням випробувати свої сили в різних її видах зміст і форми позаурочної діяльності учнів
Діяльність учителя музики та учнів у позаурочний час повинна здійснюватися на єдиних принципах і вести до мети музичної освіти, котра є загальною незалежно від форм і методів її досягнення. Усі вимоги, що висуваються до уроку музичного мистецтва, відносяться і до позаурочних форм: дух живого образного мистецтва, атмосфера співпраці, співтворчості. Що слід розуміти під змістом позаурочної діяльності? Наведемо положення з Комплексної програми художньо-естетичного виховання учнів в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. “Зміст художньо-естетичного виховання школярів у позаурочний час має спрямовуватися на узгодження системи цінностей суспільства, комплексу функцій мистецтва у формуванні духовного світу особистості з можливостями їх сприймання кожним індивідом у процесі інтерпретації. У позаурочний час створюються сприятливі умови для реалізації творчого потенціалу школярів у різноманітних формах: художніх гуртках і студіях, виконавських колективах (хори, музичні, танцювальні, фольклорні ансамблі), самодіяльних театрах, у формі клубів, які спрямовані на інтегрування різних напрямів мистецького життя. До традиційних виконавських форм залучення школярів до музичного мистецтва в позаурочний час належать - хор, ансамбль, гурток любителів музики. Участь школярів у музично-виконавчій творчості сприяє розвиткові музичних здібностей, активізує мистецьке спілкування й самовираження”. До цього слід додати, що позакласна діяльність більш, ніж навчальна, накопичує досвід творчої діяльності, оскільки дає можливість учням випробувати свої сили в різних її видах.