2. Встановіть відповідність:

1) березень 1654 р. - в)укладення “Статей” Б.Хмельницького

2) 1655 р.- а) Битва під Охматовим та Городком, облога Львова

3) жовтень 1656 р - б) Віленське перемир'я московитів з поляками

4). січень 1657 р. - д)створення антипольської коаліції

5) липень 1657 р. - г) смерть Б.Хмельницького

ІІІ. 1. Гетьманування І.Виговського: причини суспільно-політичної кризи, Гадяцький трактат 1658 р. та українсько-московське протистояння.

Після смерті Б. Хмельницького козацька старшина обрала гетьманом генерального писаря Запорозького війська Івана Виговського. Виговський уклав союз із Швецією та Кримом, розпочав переговори із Польщею, розірвав союз з Москвою, сповістивши про це маніфестом. Під Гадячем у вересні 1658 р він уклав договір із Польщею, за яким Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства входили до складу Речі Посполаитої. Народ договору не підтримав. Не прийняли його й запорізькі козаки. Все це призвело до конфлікту з Росією весною 1659 р., в результаті якого російська армія на чолі з князем Трубицьким була розгромлена під Конотопом. Поляки пропонували піти на Москву, проте після придушення повстання козаків позиція Виговського була хиткою. Він втратив авторитет.

Прорахунки гетьмана спричинили те, що з жовтня 1657 р. в Україні розпочалися козацькі заворушення, які очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Керівники повстанців звернулися по допомогу до московського уряду, який офіційно у події в Україні не втручався, але стосунки з повстанцями підтримував і матеріально допомагав.

Для придушення повстання Виговський вперше в історії України використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини. Під час кровопролитних боїв, які точилися у травні—червні 1658 р. між прихильниками і противниками гетьмана, в Україні загинуло близько 50 тис. осіб, серед яких і керівники повстання. Фактично ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії його також називають добою Руїни

Варіант 20

І 1. Який київський князь остаточно розгромив печенігів? в)Ярослав Мудрий.

2. Хто продовжив політику Володимира Мономаха, спрямовану на зміцнення влади великого київського князя? б) його син Мстислав Володимирович

3. Коли Б.Хмельницького обрано гетьманом на військовій раді Запорізької Січі? б) 1648 р.

4. . Союзниками Б.Хмельницького у боротьбі проти Речі Посполитої у 1656-1657 рр. були: в) семигородський князь і шведський король

5. Між якими державами було підписано Андрусівське перемир’я? а)Річчю Посполитою і Російською державою

ІІ 1. Встановіть відповідність:

1.) Перун - в) бог блискавки та грому

2) Дажбог - а) бог сонця

3) Сварог - г) бог неба і небесних світил

4) Стрибог - б) бог вітрів

5) Берегиня - д) богиня краси та домашнього затишку

2. Встановіть відповідність:

1) вересень 1651 р. - в)Білоцерківський мирний договір

2) травень 1652 р. - г)Битва під Батогом

3) вересень-грудень 1653 р. - а)облога Жванця

4) серпень 1649 р. - б)Зборівський мирний договір угоди

5) січень 1654 р - д)Переяславська Рада

ІІІ. 1. Діяльність останніх гетьманів по збереженню автономії України в складі Російської імперії (П.Полуботок, Д.Апостол та К.Розумовський).

Павло Полуботок (1722-І724). Полуботок негайно вживає енергійних заходів, щоб стати на заваді Малоросійській колегії, повторюючи прохання про вибори нового гетьмана. Роздратований його наполегливістю цар відповідає, що всі гетьмани виявилися зрадниками і виборів не проводитимуть доти, доки не знайдуть вартого довіри кандидата. Але відважний Полуботок не відступався. Якраз коли Петро І вів війну в Ірані, наказний гетьман добився того, що імперський Сенат віддав колегії розпорядження, аби та знайомила гетьмана зі своїми планами й узгоджувала свої дії з українською адміністрацією. Оскільки колегію було створено нібито для розгляду скарг українців на адміністрацію й особливо на корумповану систему судочинства, Полуботок вирішує сам розв'язувати ці справи, а не лишати їх на розсуд росіян. Він реорганізовує суди на засадах колегіальності, забороняє хабарі та призначає інспекторів для нагляду за виконанням його наказів. Щоб зменшити кількість скарг від селян, він тисне на старшину, аби вона пом'якшила визиск своїх підданих. Петро І ув'язнює Полуботка й усіх, хто підписав петицію. Лише смерть царя у 1725 р. рятує їх від заслання до Сибіру. Більша частина старшини повернулася додому, окрім Полуботка: за кілька місяців до смерті Петра І він помирає в Санкт-Петербурзі у камері Петропавловської фортеці. Данило Апостол (1727-1734) Гетьманом обирають 70-річного миргородського полковника Данила Апостола. Апостол зосередив діяльність на поліпшенні соціально-економічних умов у країні. Він продовжив реформу системи судочинства й заснував скарбницю, що забезпечила Гетьманщині перший річний бюджет. Оскільки між 1729-1731 рр. серйозно вичерпався фонд громадських та рангових земель, Апостол провів їх ретельну ревізію та відновив велику частину втрачених земель. Особливо ефективно він обстоював інтереси української торгівлі, захищаючи українських купців від нерівноправного суперництва з росіянами, скоротивши обтяжливі експортні мита, накладені російськими чиновниками. Він навіть здобув кілька політичних перемог. Відвоювавши право призначати Генеральну канцелярію та полковників, Апостол різко зменшив кількість росіян і чужинців у своїй адміністрації. Він також поставив під свою юрисдикцію Київ, що довго перебував під владою російського губернатора. Вражаючим прикладом зміцнення Гетьманщини стало повернення навесні 1734 р. під владу Росії запорожців, які з 1708 р. жили у вигнанні на території кримських татар. Апостол не дожив до цієї .події, бо вмер у січні 1734 р.

Кирило Розумовський (1750-17$4). За Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії. Проводячи більшу частину часу в Санкт-Петербурзі, де він брав активну участь у придворній політиці, Розумовський також підтримував тісні контакти з Лівобережжям. Розуміючи, що суспільство Гетьманщини стало надто складним, щоб старшина могла виконувати в ньому судові, адміністративні та військові функції, Розумовський починає організовувати окрему систему судочинства. У 1763 р. після тривалої підготовки Гетьманщину було поділено на 20 повітів, кожен із власними судами, які розглядали карні, цивільні та межові (земельні) справи. Суддів обирали звичайно з маєтної знаті. Як і раніше, міщани судилися власними судами. Розумовському ще раз удалося підпорядкувати Київ і запорожців. Планувалося заснувати університет у давній столиці Мазепи Батурині, а також охопити початковою освітою всіх козацьких синів. Проте політичні події перешкодили здійсненню цих планів. Усе ж гетьманові вдалося надати Глухову європейської витонченості, прикрасивши його грандіозними палацами, англійськими парками й театром, де виступали оперні трупи навіть з Італії. У місті було багато кав'ярень, а знать поголовне захоплювалася французькими модами. Оскільки гетьман часто їздив до столиці імперії, країною на власний розсуд правила старшина. Саме за гетьманування Розумовського козацька верхівка нарешті домоглася свого, завершивши почате ще наприкінці XVII ст. перетворення з корпусного офіцерства на типове дворянство. Тепер вона стала називати себе шляхтою, тобто дворянством.