Варіант № 1

I рівень 1. Визначіть хронологічні рамки Великої Скіфії як держави.б) УІ – ІІІ ст. до н.е.;

2. Позначте ім`я та прізвище відомого українського історика, котрий вважав племінні об`єднання антів предками українського народу:в) Михайло Грушевський;

3. Найдавніша літописна згадка назви „Україна” датується:в)1187 р.,

4. Запорожці, очолювані Іваном Сулимою, зруйнували фортецю Кодак у:г) 1635 р.

5. Коли Б.Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорізького?в) 1648;

II рівень:1.Встановіть відповідність:

а) 981 р.; - 1. Приєднання до Київської Русі Перемишля.

б) 988 р.; -3. Хрещення Київської Русі

в) 1019 р.; - 4. Битва на ріці Альта між Святополком та Ярославом

г) 1051 р.; - 2. Обрання першого митрополита русича Іларіона.

2. Встановіть відповідність:

а) П.Полуботок; - 4) 1722 – 1724

б) Д.Апостол; - 1) 1727 – 1734

в) К.Розумовський; - 2) 1750 – 1764

г) П.Калнишевський; - 3) 1765 - 1775

ІІІ рівень Загальна характеристика Гетьманщини: особливості державно-політичного і суспільного життя, хронологічні рамки існування, значення.

Гетьманщина (1649-1764) Гетьманщина.- українська козацька державана території Наддніпрянщини, Сіверщини та Східного Поділля, Переможні битви 1648—1649 pp., унаслідок яких значну частину українських земель було визволено з-під польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави — Гетьманщини.

Органи державної влади. Найвищим законодавчим органом держави стала Генеральна рада — загальна рада всього війська, скликалися вони зазвичай лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що незабаром її взагалі перестали скликати. Старшинська рада мала надзвичайно широкі повноваження. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо. Виконавча й судова влада зосереджувалися в руках гетьмана. Він, зокрема, скликав Генеральну і Старшинську ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансовою системою, за рішенням ради розпочинав війну, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил. Керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики гетьманові допомагав уряд — генеральна старшина. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.

Адміністративно-територіальний устрійГетьманщина складалася із земель колишнього Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств. На визволених українських землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано воєводства, повіти, а замість них створювалися полки зі своїм територіальним поділом. У 1649 р. всю територію Української держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі — 9, на Лівобережжі — 7). Кожен полк очолював полковник, обраний на полковій раді або призначений гетьманом. Полковник зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку.Територія полку поділялася на 10—20 і навіть більше сотень.Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали сотники. Існували сотенні військові канцелярії, сотенні суди тощо.

Гетьманська держава мала одну з найсильніших у тогочасній Європі армій. Основу козацьких полків становила піхота. Фінансова системаГрошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький. Судочинство. У козацькій державі діяла своя система судочинства. Вона складалася з Генерального суду, полкових і сотенних судів. Найвищою судовою установою був Генеральний військовий суд при гетьманові. Він розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана. До складу Генерального суду входили двоє генеральних суддів і судовий писар. Зміни в соціально-економічному житті. Утвердження Української козацької держави — Гетьманщини — відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво. Натомість формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю. У зв'язку з цим змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати й католицька шляхта, католицьке духівництво — ті верстви, що тримали у своїх руках владу до початку Національно-визвольної війни..Безперечним завоюванням козацької держави стала особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану. Переважна більшість селян покозачилася. ЗначенняНародження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою. В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. Гетьманська держава проіснувала півтора століття. Цього було досить для виникнення ментальності народу, який має свою державу. За цей час виникла своя національна політична еліта. Згуртованість народу навколо своїх керівників гідна поваги і сьогодні.

Варіант № 2

I рівень 1. Позначте ім`я царя, за часів правління якого Скіфія досягла найбільшого піднесення:б) Атей;

2. Любецький з’їзд князів відбувся у : а) 1097р

3. Князя Д. Галицького було короновано у Дорогочині в: в) 1253 р.

4. Процес закріпачення селянства на території тогочасної України остаточно завершив Третій Литовський статут у:в) 1588 р.;

5. Визначіть хронологічні рамки Руїни на українських землях:в) кін. 1657 – серед. 1687 рр.

IIрівень 1. Загибель відповідних державних утворень на українських землях спричинили:

а) Великої Скіфії; 2) сармати;

б) ряду античних міст-держав; 1) готи;

в) Антської держави; 4) авари

г) Київської Русі 3) монголо-татари;

2. Розташувати назви міст де уклали договори у хронологічній відповідності:

а) Зборів 2) 1649 р.

б) Біла Церква 3) 1651 р

в) Вільно 4) 1656 р. .

г)Бахчисарай 1) 1681р.

ІІІ рівень Остаточна ліквідація автономії Гетьманщини та Запорізької Січі, доля українського козацтва.

Певний час скасування автономії Січі гальмувалось зовнішні ми обставинами. Зокрема, у 1768–1774 рр. йшла російсько-турецька війна, і царату запорожці були потрібні, як військова сила. Після підписання у 1775 р. мирного договору між Туреччиною іРосією в Кучук-Кайнарджі загроза для існування Січі стала реальною. На Україні залишилась 66-тисячна російська армія генерала Текелія, яка несподівано рушила на Січ. 4 червня 1775 року Січ було взято в облогу. Серед запорожців стався заколот. Частина козаків вирішила стояти до кінця. Але настоятель Січової церкви архімандрит Володимир Сокальський, виступивши в ролі примирителя, умовив козаків не допустити даремного кровопролиття. У результаті частина козаків добровільно відмовилась від опору, а частина втекла за Дунай. Цариця жорстоко розправилася із запорожцями. Старшина на чолі з кошовим отаманом Калнишевським була заарештована, а Січ зруйнована. Січ закінчила своє існування 3 серпня 1775 р. В цей самий час вийшов маніфест Катерини ІІ, який юридично закріпив цей акт небаченого вандалізму. Отже, із зруйнуванням Січі закінчила своє існування остання твердиня справжньої народної демократії на українських землях. Завершив ліквідацію української автономії процес колонізації запорізьких земель російським самодержавством. Ці величезні

простори цариця роздарувала своїм численним фаворитам. Колишні піддані війська запорізького і навіть самі запорожці були переведені в категорію державних селян. Вони залишались особисто вільними і сплачували лише податок та відбували військову повинність. Друга частина населення, яка жила на землях, розданих поміщикам, стала кріпаками.

Варіант № 3