3.Виробники скловиробів в Україні.

З розвитком ринкових відносин в Україні створюються умови для повного задоволення потреб населення товарами високої якості різноманітного асортименту при мінімальних витратах підприємств на їх виробництво. Це безпосередньо стосується формування споживчого ринку скляних побутових товарів, який забезпечується як вітчизняними, так і зарубіжними виробниками.

За даними Українського державного інституту скла, в Україні сьогодні нараховується 37 підприємств, що виробляють скло або ж мають до скловаріння безпосереднє відношення. Серед них більше 20 склозаводів, які займаються виробництвом скляних побутових товарів: Київський завод художнього скла, Львівське виробниче об'єднання "Райдуга", яке включає такі заводи (Львівський, Жовківський, Самбірський, Пісочанський,), Романівський, Бережанський, Стрийський, Артемівський, Лисичанський, Херсонський, Керченський,

10

Константинівський та інші. Значну долю скловиробів на ринку України становить продукція закордонних виробників: Чехія, Словакія, Німеччина, Франція, Італія, Росія тощо, яка є досить конкурентоспроможною переважно завдяки високим естетичним властивостям скляних виробів. Проблема технічного переобладнання підприємств скляної промисловості є найважливішою передумовою виробництва високоякісних та конкурентоспроможних товарів вітчизняного виробництва. Вирішення технічного переоснащення і реконструкції скляних заводів на основі світових досягнень науково-технічного прогресу розпочала Українська державна корпорація "Укрбудматеріали", куди входять підприємства, які виробляють скляні побутові товари.

Виробництво скляних товарів в Україні, порівняно з закордонними виробниками, є надто енергомістким. Введення нових сучасних технологій, нового устаткування на склозаводах дозволить зменшити кількість відходів та дасть можливість різко зекономити паливо і енергоресурси, а отже знизити собівартість продукції.

З метою вдосконалення структури асортименту скляних виробів вітчизняного виробництва на споживчому ринку України необхідно розширити номенклатуру (видовий асортимент) виробів з урахуванням їх призначення, розробити принципово нові сучасні форми виробів, розширити методи і прийоми їх декорування, передбачивши випуск скляних виробів з національними особливостями. Перспективними методами обробки скляних виробів є використання лазерного декорування, впровадження автоматичного гранування та кислотного полірування, які широко застосовуються при виробництві скловиробів у Англії, Німеччині, Бельгії та ін.

Враховуючи попит споживача, сьогодні необхідно збільшити випуск комплектного посуду (сервізи чайні та кавові, подарункові набори тощо) та виробів-новинок з кольорового скла та кришталю, декорованих живописом золотом, сріблом, платиною, люстровими і силікатними фарбами.

Це дасть можливість вітчизняним скляним виробам стати конкурентоспроможними і зайняти достойне місце як на вітчизняному, так і на зовнішньому ринку.

4.Дефекти скляних виробів.

Споживні властивості скляних побутових товарів формуються в процесі одержання скломаси та виготовлення з неї готових виробів. При порушенні технологічних процесів в скляних виробах можуть виникати дефекти, які поділять на три групи: дефекти скломаси, дефекти виробки і дефекти обробки.

Дефекти скломаси. Основними дефектами скломаси є:

повітряні і газові включення у вигляді "мошки" (діаметр до 0,8 мм) і пузирів (більше 0,8 мм). Пузирі можуть бути прозорі і непрозорі. Ці дефекти понижують естетичну цінність виробів, а також міцність і термостійкість, вони утворюються в

11

результаті недостатнього просвітлювання скломаси. Крім того, в цю групу входять

кристалічні включення у вигляді нерозчинних піщинок (шихтний камінь), закристалізованих новоутворень ("рух"), викришених кусочків вогнетривів (шамотний камінь).

Кристалічні включення— це кристали або сукупність кристалів різних сполук, форми і розмірів, які порушують однорідність скломаси. Ці включення непрозорі і псують зовнішній вигляд, різко знижують термостійкість, механічну міцність, створюють внутрішню напругу в склі, що може бути причиною биття в процесі експлуатації і при транспортуванні скляних виробів.

Скловидні включення у вигляді ниткоподібних хвилястих ліній або смуг іншого складу, ніж скломаса (свіль), чи прозорих або ж з відтінками згустків скла у вигляді бугорків чи крапель (шлір). Свіль і шлір псують зовнішній вигляд виробів, знижують термостійкість, механічну міцність та оптичну однорідність скла.

Недостатнє знебарвлення скломаси призводить до появи зеленуватих, голубуватих або інших відтінків у скляних виробах, що впливає негативно на прозорість скла та погіршує зовнішній вигляд виробу. Недопустимими у виробах дефектами цієї групи є замутнення, продавлювання пузирі і "рух".

До дефектів виробки належать різноманітні відхилення від нормативів, що виникають при формуванні виробів. Це

деформація виробу чи його частини (деталі), нерівномірна товщина стінок і дна виробу, несиметричність ручок, викривлення ручок і ніжок, зазор між корпусом і кришкою, скривлення виробу та ін.

Специфічними дефектами пресованих виробів є кованість (нерівності у вигляді дрібної хвилястої поверхні),

облой і залишки (виступи скла з роз'ємних прес-форм). Кованість утворюється у зв'язку з використанням при формуванні виробу зношених прес-форм, що є недопустимим дефектом.

Зморшки, складки на поверхні скловиробів виникають тоді, коли скло прилипає до дуже гарячих форм.

Подряпини, риски на поверхні псують зовнішній вигляд виробів, але ледь помітні допускаються.

Дефекти, які різко знижують довговічність та естетичні якості скляних виробів, не допускаються.

До них належать: овальність корпусу і дна виробів більше 2% зовнішнього діаметра, прилепи скла, тонкі тріщини на стінках виробу, продутість стінок, недопресування та ін.

Дефекти обробки виникають на виробах на завершальному етапі виробництва. Такі дефекти як:

12

переплавлений край, риски від абразивного матеріалу, сліди кислотної поліровки (хвилястість, залишок "солей"), шви на ніжках виробів допускаються в посуді, якщо не псують товарний вигляд.

Дефекти, які погіршують не лише зовнішній вигляд, але й довговічність виробів, їх ергономічні властивості та безпеку, недопустимі.

До них належать такі дефекти:

осипання краю; незаплавлені щербини і сколення; похитування виробів на горизонтальній площині; недополірування поверхні виробу; неоплавлені (гострі, ріжучі) краї верху і дна виробу.

Дефекти декорування скляних виробів:

Несиметричність, недоведення і переведення лінії малюнка;

"заовальність" алмазних граней; забруднення; розтріскування; вигорання; потемніння і неміцне закріплення силікатних, люстрових фарб, плівок золота, срібла.

Зазначені дефекти різко знижують естетичні властивості виробів і переважно не допускаються.