50. Які вихідні дані необхідні для складання прогнозного звіту з прибутку?

Фінансові бюджети включають розробку певних прогнозних фінансових документів, зокрема Прогнозного звіту про прибутки і збитки, що являє собою робочий план формування і використання поточного грошового потоку, одержання чистого прибутку і його використання.

Прогнозний звіт прибутки і збитках – це форма фінансової звітності, складена на початок планового періоду, який означає результати планованої діяльності. Прогнозний звіт прибутки і збитках складається у тому, щоб знайти й врахувати виплату прибуток в відтоку коштів у бюджеті коштів.

Прогнозний звіт прибутки і збитках складається з урахуванням даних, які містяться у бюджетах продажів, собівартості реалізованої продукції і на поточних витрат, також додається інформація про інші прибутки, інших витрати і величину прибутків.

Плановий звіт прибутки і збитках містить у вузьке формі прогноз всіх прибуткових операцій підприємства міста і цим дозволяє менеджерам простежити вплив індивідуальних кошторисів на річну кошторис прибутків. Якщо кошторисна чистий прибуток незвичайно мала проти обсягом продажів чи власним капіталом, необхідні додатковий аналіз складових кошторису і його перегляд.

Для складання проектного розрахунку про прибутки і збитки використовується наступна інформація:

1. Бюджет продажів або виторгу,

2. Бюджет виробничої собівартості (Бюджет основних матеріалів, трудовий бюджет, бюджет виробничих накладних витрат, бюджет запасів на кінець періоду)

3. Бюджет комерційних і адміністративних витрат

З метою одержання більш детального бюджету необхідно здійснити декілька додаткових розрахунків.

Виторг	1	691 000
Собівартість реалізованої продукції	7	549 700
Валовий прибуток (gross margin)		141 300
Комерційні та адміністративні витрати	8	75 000
Операційний прибуток		66 300

51. Які припущення варто робити щодо статей активу та пасиву під час складання прогнозного балансу підприємства?

Одним із методів фінансового прогнозування, який застосовується в світовій практиці, є складання прогнозу за формою бухгалтерського балансу. Для цього використовують систему планових розрахунків усіх показників діяльності підприємства, а також динаміку співвідношень окремих статей балансу, зокрема поточних активів та поточних пасивів (короткострокових зобов’язань). Співвідношення саме цих статей балансу і визначає поточну платоспроможність підприємства, його фінансову стійкість.

Для складання прогнозного балансу необхідно:

• визначити прогнозовані залишки за статтями оборотних ак­тивів і пасивів

• визначити залишкову вартість основних засобів

Розробка бюджету по балансовому листу (ББЛ), чи прогнозного балансу активів і пасивів, є завершальним етапом бюджетування. Прогнозний баланс активів і пасивів являє собою звичайний бухгалтерський баланс, що постійно складає підприємство, але в укрупненому вигляді. Він складається з найбільш важливих з позиції фінансового обліку статей. Значення прогнозного балансу полягає в тому, що він дозволяє комерційним службам оцінити, як буде виглядати фінансовий стан підприємства після закінчення відповідного періоду (кварталу).

       Відмінна риса даного етапу бюджетування полягає в тому, що деякі статті бухгалтерського балансу мають місце в результаті розробки бюджету доходів і витрат та бюджету руху грошових коштів. Окремі необхідні показники знаходяться в прихованій формі (наприклад, прогноз руху матеріальних цінностей на складі). Однак для цілого ряду показників необхідні спеціальні розрахунки (наприклад, основних коштів, нематеріальних активів, податкових платежів тощо). Методика прогнозування показників для розробки балансу активів і пасивів на кінець планового періоду полягає в наступному. З спеціально складеного для цілей бюджетування бухгалтерського балансу виводять початкове сальдо по кожному рахунку окремо. Після цього по відповідному рахунку приводять спеціальні розрахунки, що показують рух грошових коштів по ньому і виводять загальний оборот і кінцеве сальдо.

52.Чи потрібно, якщо так, то навіщо управляти процесом бюджетування?

Так,потрібно,адже,Зважаючи на посилену конкуренцію на ринку, для успішної роботи компаніям доводиться випереджати своїх конкурентів не тільки за рівнем технологій і показниками основної операційної діяльності, але й за якістю систем управління, що забезпечують швидку реакцію компанії на ринкові зміни. Запорука оперативного реагування будь-якої системи - це своєчасне отримання інформації про ринок та положення на ньому керованого об'єкта. Забезпечити керівників компанії своєчасною фінансовою інформацією можливо при застосуванні технології бюджетного управління.

Бюджетування - це найважливіший елемент системи управління підприємством, а не просто інструмент фінансового менеджменту. За змістом бюджетування являє собою технологію планування, обліку, контролю й аналізу фінансових, інформаційних і матеріальних потоків, а також отриманих результатів. Ця технологія охоплює всі функціональні сфери діяльності підприємства: маркетинг, адміністрування, управління персоналом, виробництво, закупівлі, контроль якості, дослідження, продаж.

За допомогою бюджетного управління можна вирішити наступні завдання:

• cтворити ефективну систему управління фінансами;

• перетворити компанію в "фінансово-прозору", тим самим підвищити її інвестиційну привабливість;

• оптимізувати доходи й витрати як в цілому по компанії, так і по окремим її структурним підрозділам;

• отримувати консолідовану звітність;

• розраховувати й оцінювати показники ліквідності та рентабельності компанії;

• підвищити ефективність управління компанією в цілому.

53.Опишіть основні стратегії бюджетування.

Метою стратегічного бюджету є вирішення стратегічних завдань, втілених у стратегії певного типу, шляхом зосередження уваги на фінансуванні робіт по:

А) створенню (освоєнню) нових ринків;

Б) розвитку нових напрямів діяльності;

В) проведенню стратегічного моніторингу;

Г) організації ефективного функціонування підсистем стратегічного управління.

Перевагами стратегічного бюджетування є те, що засоби при його застосуванні адресно виділяються для виконання стратегічних робіт, а розділення бюджету на дві частини (стратегічну та поточну) дозволяє зберігати баланс інвестицій у конкурентоспроможність організації та доходів у довгостроковому періоді.

54.Розкрийте сутність «відхилень» та визначте за рахунок чого вони виникають?

Складений бюджет відображає показники, що їх має досягти підприємство. Проте в процесі господарської діяльності можуть мати місце відхилення, що являють собою різницю між фактичними показниками та показниками, передбаченими бюджетом. Для своєчасного виявлення таких відхилень та відповідного реагування на них здійснюється бюджетний контроль.

Відхилення від плану або бюджету, відображені у “Звіті про виконання бюджету” можуть бути сприятливими (позитивними) або несприятливими (негативними).

Несприятливими (негативними) є відхилення у випадку, коли фактичний дохід є меншим від запланованого, або фактичні витрати перевищують витрати, передбачені планом (бюджетом).

Сприятливими (позитивними) є відхилення, коли фактичний дохід перевищує запланований, або фактичні витрати є меншими від тих, що передбачені планом (бюджетом).

В залежності від причин виникнення відхилення поділяються на дві групи: відхилення внаслідок планування та відхилення внаслідок діяльності.

Відхилення внаслідок планування пов’язані з помилками та прорахунками у процесі складання прогнозів, визначення функцій витрат та доходів, калькулювання нормативної (планової) собівартості продукції та встановлення цін на неї.

Відхилення внаслідок діяльності є результатом дій персоналу або певних подій (зміни попиту на продукцію, коливання цін на ринку тощо).

У випадку наявності значних відхилень фактичних показників від показників, передбачених планом (бюджетом), та у залежності від причин, що їх спричинили, можливі такі альтернативні рішення:

1) коригування або перегляд бюджету, якщо результати контролю свідчать, що подальше його виконання є недоцільним;

2) внесення відповідних коректив у поточну діяльність з тим, щоб забезпечити досягнення поставленої мети.

Відхилення від планів і завдань виникають тому, що процесдосягнення цілей не легкий. Причинами відхилення можуть бути різ-ного роду непередбачені ситуації, які виникають в процесі виконанняплану, ігнорування виконавцями необхідних дій з причин недбалості,стомленості, некомпетентності, недобросовісності, зловживання

55.За якими способами відбувається оперативне управління та розкрийте його зміст.

Найважливішою метою підприємства є покращення рентабельності, забезпечення ліквідності і підвищення ефективності роботи. Щоб досягти цієї мети, на виробництві необхідно систематично використовувати інструменти оперативного управління. Керівники усіх рівнів повинні більш ефективно використовувати оперативний інструментарій.

Зміст будь-якої системи контролінгу полягає у ЇЇ орієнтації на мету, майбутнє і "вузькі місця". За допомогою оперативних методів можна своєчасно виявити відхилення від накресленого курсу. Таким чином керівники усіх рівнів можуть проводити цілеспрямовані заходи в різних галузях діяльності, щоб забезпечити досягнення становлених цілей.

До оперативних методів контролінгу слід віднести такі види:

• облік результатів;

• аналіз результатів;

• планування результатів (середньо- і короткострокове);

• управління результатами;

• контроль результатів;

• "вузькі місця "результатів діяльності;

• мотивація для досягнення результатів;

• пошук та прийняття до уваги граничних величин. Охарактеризуємо дещо детальніше суть кожного із наведених вище оперативних методів контролінгу.

Метою оперативного управління є створення системи управління для досягнення поточних цілей підприємства, а також своєчасне вживання заходів по оптимізації співвідношення витрат та результатів.

Змістом оперативного управління виробництвом є встановлення місця і часу виготовлення виробів, складальних одиниць, деталей; облік фактичного ходу виробничого процесу; визначення відхилень від заздалегідь встановленого плану і регулювання ходу виробництва, здійснюваного для того, щоб ліквідувати наслідки небажаних відхилень і забезпечити своєчасне виконання основних задач оперативного управління.

56.Розкрийте зміст факторного аналізу відхилень орієнтованого на минуле та на перспективу.

Факторний аналіз відхилень - це методика комплексного і системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативного показника за допомогою факторного аналізу реалізується мета аналізу господарської діяльності, А саме виявлення резервів підвищення ефективності функціонування підприємства за всіма напрямками діяльності.

Факторний аналіз заснований на принципі елімінування (виключення), який передбачає виключення впливу ряду факторів і зосередження уваги в кожному конкретному моменті аналізу на зміна тільки одного з них. Прийоми факторного аналізу інакше називаються прийомами елімінування.

До спеціальних прийомів відноситься прийом ланцюгових підстановок:

* Повний;

* Скорочений (прийом абсолютних різниць);

* Прийом різниці в рівнях показників (прийом процентних або відносних різниць)

Мета методу полягає у визначенні та оцінюванні причини відхилень фактичних показників витрат від нормативних (планових). Аналіз відхилень вважається основним інструментом оцінювання діяльності центрів витрат (прибутковості). Відхилення обчислюють за кожним місцем виникнення витрат та за кожною їх групою. Відхилення може виникнути в результаті дії трьох основних факторів:

— зміни обсягів виробництва продукції;

— зміни цін на ресурси;

— зміни норм витрат на одиницю продукції.

Факторний аналіз відхилень характеризується двома головними недоліками.

1. Враховуються лише внутрішні співвідношення між плановими та фактичними показниками, оскільки базою для порівняння є результати діяльності одного підприємства.

2. Період, в якому виникли відхилення, не збігається з періодами, коли здійснюється аналіз та настає відповідна реакція на відхилення.