Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Готовые шпоры 0,5.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
945.8 Кб
Скачать

43. Наведіть існуючі методи калькулювання собівартості продукції та вкажіть, що лежить в основі розподілу витрат за цими методами.

Калькулювання - це науково обґрунтована система обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт, послуг, матеріальних цінностей та основних засобів за елементами витрат. Для проведення калькулювання потрібно витрати, пов'язані з виробництвом продукції або покупкою цінностей, поділити на кількість одержаної продукції або куплених цінностей. На практиці використовують різні методи калькулювання собівартості продукції. Для обліку витрат і калькулювання собівартості продукції використовують різні методи. Під методом обліку розуміють сукупність способів і прийомів, за допомогою яких у бухгалтерському обліку відображають витрати і процес формування собівартості продукції. При цьому важливо забезпечити одержання інформації про ефективність використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів у розрізі об'єктів і статей витрат.

На промислових підприємствах використовують два методи калькулювання:

1) попроцесний;

2) позамовний.

Попроцесна калькуляція використовується в масовому виробництві однорідної продукції, що звичайно проходитьпослідовно декілька стадій обробки. Прикладами є хімічна, мукомельно-круп'яна, скляна і лакофарбна промисловості. Витрати акумулюються по підрозділу або процесу за певний період часу. Загальні витрати потім ділять на кількість вироблених одиниць для визначення питомих витрат.

Позамовная калькуляція застосовується в індивідуальному виробництві при виготовленні видів продукції, що не повторюються або мало повторюються. Позамовная калькуляція використовється в поліграфічній промисловості, кораблебудуванні, консалтингових компаніях.

Основні характеристики позамовної калькуляції:

  • безліч замовлень виконуються протягом періоду;

  • витрати на виробничі матеріали, оплату праці виробничих робітників і виробничі накладні витрати акумулюються по кожному замовленню;

  • позамовна картка є ключовим документом;

  • витрати списуються у міру завершення замовлення;

звітна калькуляція складається після закінчення робіт за замовленням.

44. Охарактеризуйте такий метод управління затратами як «Стандарт-кост» і наведіть спільні й відмінні риси системи обліку стандарт-кост і традиційного нормативного обліку затрат.

"Стандарт-кост"— це заздалегідь визначені або передбачені кошториси витрат на виробництво одного виробу або декількох виробів одного виду протягом певного звітного і попереднього періоду, з якими порівнюють фактичну собівартість.

Система "стандарт-кост", на відміну від інших систем обліку витрат, що застосовуються на практиці, має свої характерні особливості. По-перше, основою виявлення відхилень від стандартів у процесі витрачання коштів є бухгалтерські записи на спеціальних рахунках, а не їх документування. Перед менеджерами ставиться завдання не документувати відхилення, а не допускати їх. По-друге, не всі компанії відображають у бухгалтерському обліку виявлені відхилення, а лише ті з них, які використовують поточні стандарти. Третьою особливістю в частині відображення відхилень від стандартів є виділення спеціальних синтетичних рахунків для обліку відхилень за статтями калькуляції, за факторами відхилень.

Основною метою системи "стандарт-кост" є визначення неефективної роботи підприємства шляхом порівняння фактичних витрат з нормативними. Однак, незважаючи на суттєве покращення обліку з допомогою методу "стандарт-кост", його впровадженню перешкоджала велика кількість затрат, а отже, і відхилень, що мали місце в організації облікового процесу.

Історично система стандарт-кост є попередником вітчизняної системи нормативного обліку. При цьому обидва вказані методи передбачають узагальнення витрат у межах норм та обрахування повної собівартості виробів. Суттєва відмінність між вказаними методами полягає у тому, що в умовах стандарт-кост зміна норм у поточному обліку не передбачається, що можливо при нормативному методі. Крім того, в обліку за методом стандарт-кост витрати понад встановлені норми відносяться на винних осіб або на результати фінансово-господарської діяльності і не включаються до витрат на виробництво, на відміну від нормативного методу.