Об’єкти криміналістичної ідентифікації
Згідно з визначеною кримінально-процесуальною формою (ст. 65 КПК України) та положеннями теорії кримінально-процесуального права, доказами в кримінальній справі про злочин є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Тобто, будь-яка матеріальна дійсність буття, що потрапила в поле зору кримінального судочинства, фактично може бути об'єктом криміналістичної ідентифікації. Проте, такий об'єкт має бути наділений певною кількістю ознак і властивостей, з урахуванням яких його можна виокремити з матеріального світу у встановленому процесуальному порядку. Усю сукупність об'єктів матеріального буггя можна класифікувати на дві основні групи: ідентифікуючі та ідентифіковані. Ідентифікуючим об'єктом є об'єкт, за допомогою якого віршується завдання ідентифікації. Ідентифікований об'єкт - це той матеріальний об'єкт, установлення тотожності якого є головним завданням ідентифікації. Ідентифікуючі об'єкти класифікуються на шукані й ті, шо перевіряються, а ідентифіковані - на досліджувані й зразки для порівняння. Досліджуваними об'єктами (сліди) називають ще об'єкти невідомого походження, тоді як зразки для порівняння - об'єктами відомого походження.
Спробуємо розглянути зазначені поняття на такому прикладі. При огляді місця події - квартири, а також виявленого там з ознаками насильницької смерті трупа громадянки Р. слідчий побачив на підлозі комірки слід підошви спортивного взуття правої ноги підозрюваної особи. Слід мав загальні й окремі ознаки. У цьому випадку ідентифікованим об'єктом є слід взуття; за ознаками на ньому можна уявити шуканий ідентифікуючий об'єкт - взуття, яким був залишений даний слід. У процесі розслідування умисного вбивства було виявлено і вилучено по одній парі спортивного взуття в чотирьох підозрюваних, що вчинили вказаний злочин за попередньою змовою. Це означає, що на місці вчинення злочину кожним вилученим взуттям для правої ноги міг бути залишений слід. Указані об'єкти будуть ідентифікуючі, тобто ті, що перевіряються. Для порівняльного дослідження у взуття, що перевіряється, відбираються необхідні для експертного дослідження зразки -ідентифіковані зразки. Під час порівняльного дослідження встановлюється збіг загальних і окремих ознак досліджуваного та одного з експериментальних слідів. Так установлюється ідентифікуючий шуканий об'єкт - конкретне взуття правої ноги.
Таким чином, об'єкти криміналістичної ідентифікації - це ті предмети (речі), тварини, особи, установлення тотожності яких набуває істинного значення для кримінальної справи про злочин завдяки виконанню суб'єктами криміналістичної діяльності своїх процесуальних функцій.
Процес криміналістичної ідентифікації
Ідентифікація матеріальних об'єктів по їхніх слідах проходить у декілька етапів. Перший з них пошук джерел інформації про ототожнюється об'єкті. Найважливішими джерелами такої інформації служать різні зміни в обстановці місця події, що настали в результаті вчиненого злочину. Ними можуть бути матеріальні сліди, утворені людьми, предметами, тваринами, речовинами, а також образи людської свідомості. Для криміналістичної ідентифікації максимально значимі зміни в матеріальній обстановці місця події. Найбільш повну інформацію про сліди можна отримати, вивчаючи обстановку місця події як систему, що складається з ряду що входять до неї елементів, пов'язаних зі злочинним подією. Це різноманітні сліди, предмети, засоби вчинення злочину та ін
Всі елементи матеріальної обстановки пов'язані між собою. Це виражається через їх ознаки, властивості і відносини, які зазнають змін, викликаних діями злочинця і особливостями речовою обстановки місця події. Названа структура має досить чіткі просторові і часові межі, діслоціруясь в навколишньому середовищі, що не зазнала змін у ході злочинного посягання. Матеріальна обстановка детально аналізується в ході розслідування, що дозволяє отримати інформацію про механізм утворення слідів і скоєння злочину в цілому.
При вивченні структури матеріальної обстановки необхідно виявити всі її елементи, детально дослідити стан, форму, властивості, ознаки, взаємовідносини з іншими елементами кожного з них, а також способи і типи зв'язків між собою. Уявне відтворення механізму розслідуваної злочину вимагає аналізу дій злочинця, які зумовлені особливостями його особистості (стать, вік, навички і т.д.).
Другий етап. Відштовхуючись від міститься в слідах інформації про шуканому об'єкті, намічають сукупність об'єктів, серед яких має бути шуканий. Нерідко ця сукупність досить велика, і піддати її суцільної перевірки дуже важко. У деяких випадках такі перевірки проводяться за допомогою комп'ютера, наприклад перевірка слідів пальців рук, вилучених з місця крадіжки, за обліками осіб, раніше засуджених за скоєння аналогічних злочинів.
Третій етап. Подальше звуження вихідної сукупності об'єктів, що перевіряються проводиться у міру виявлення та перевірки ідентифікаційних ознак шуканого об'єкта.
Поняття ідентифікаційного ознаки має важливе значення для теорії та практики ідентифікації. Такі ознаки відображають ті властивості шуканого об'єкта, що необхідні для його ототожнення. Будь-який матеріальний об'єкт характеризується певною сукупністю властивостей та якостей. Сюди відносяться особливості зовнішньої та внутрішньої будови, що включають механічні, фізичні, хімічні, біологічні та інші параметри. Для ідентифікації значущі лише ті властивості шуканого об'єкта, які відобразилися в слідах, тому що саме за ними встановлюється його тотожність самому собі. Щоб стати ідентифікаційним, ознака об'єкта повинен володіти достатньою стійкістю, тобто не мінятися протягом ідентифікаційного періоду, а також обов'язково проявлятися на сприймає об'єкті при аналогічних умовах слідоутворення.
Використана література:
Скригонюк М.І. Криміналістика: підручник,- К. Атіка, 2005.- 496 с., 2005
Шепітько В. Ю. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,2001. — 684 с., 2001