Поняття та класифікація методів криміналістики

Основою методології криміналістики є теорія пізнання, а її методи становлять багаторівневу систему, в якій чітко виділяються такі чотири рівні:

метод, заснований на філософії діалектичного розвитку;

загальнонаукові методи криміналістики;

спеціальні методи криміналістики;

комбіновані методи криміналістики.

Метод, заснований на філософії діалектичного розвитку, ще називають методом матеріалістичної діалектики. Цей метод є головним у криміналістичній науці. Метод, заснований на філософії діалектичного розвитку, охоплює проблему загальнолюдських цінностей. Його застосування супроводжується використанням таких принципів наукового мислення, як індукція і дедукція, аналіз і синтез, порівняння, спостереження. Метод, заснований на філософії діалектичного розвитку тотожно, цілком відповідно віддзеркалює зв'язки і відносини в природному і соціальному бутті невичерпного й нескінченного світу. Основа реальної матеріалістичної діалектики, в контексті методології криміналістики, полягає в тому, що вона справді є базою для всіх інших методів. Тобто метод матеріалістичної діалектики поширює чинність своїх найбільш загальних законів розвитку природи, суспільства і мислення на піднесення, удосконалення інших методів чотирирівневої системи пізнання в криміналістичній методології.

Загальнонаукові методи криміналістики віднесено до наступного рівня методології пізнання цієї науки. Загальнонауковими методами, зокрема, є: спостереження, вимірювання, опис, порівняння, моделювання, експеримент, а також такі методи, як математичний, кібернетичний.

Спеціальні методи криміналістики належать до третього рівня її методології пізнання. Залежно від свого призначення спеціальні методи криміналістики поділяють на три групи: техніко-криміналістичні; структурно-криміналістичні; практично-криміналістичні.

Техніко-криміналістичний і структурно-криміналістичний методи були запозичені з інших наук, а практично-криміналістичний метод сформувався в процесі слідчої практики. Практично-криміналістичними методами, зокрема, є: методи "системи координат", послідовність, орієнтації у просторі, застосування неусвідомлюваного "побутового" гіпнотичного впливу; ідентифікації за ідеальними слідами та ін.

Комбіновані методи криміналістики становлять наступний, четвертий рівень методології її пізнання. Ними є три попередніх методи в будь-якому їх співвідношенні. Наприклад, до комбінованих методів криміналістики віднесено ситуацію, коли здійснюється поєднання методів сучасної теорії пізнання, заснованих на філософії діалектичного розвитку, і спеціальних методів: системно-структурного, порівняльного, соціологічного та практично-криміналістичні методи.

Поняття криміналістичної ідентифікації

Криміналістична ідентифікація (лат. Шепіі/ісаге - ототожнення) - це вчення, сутність якого полягає в процесі встановлення індивідуальної тотожності об'єктів, що мають значення для розкриття злочину, його досудового та судового слідства. Криміналістична ідентифікація відповідно до її завдання, змісту має різноплановий характер, а конкретизація в кожному випадку залежить від обставин, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин. Криміналістичну ідентифікацію водночас необхідно розглядати в шести напрямах. Зокрема, як: криміналістичне вчення; спеціальне завдання; процес дослідження; продукт діяльності (наслідки); оцінку; додаткове дослідження і кінцевий результат.

Криміналістична ідентифікація як криміналістичне вчення - це сукупність систематизованих науково-теоретичних положень про закономірності встановлення тотожності об'єктів (що вони одні й ті самі в різний час), які використовуються для отримання доказів у кримінальній справі про злочин.

Завдання криміналістичної ідентифікації - це спланований обсяг роботи щодо встановлення тотожності об'єкта (що він один і той самий в різний час) з метою отримання доказів у кримінальній справі про злочин. Криміналістична ідентифікація як процес дослідження - це послідовне наукове вивчення певного об'єкта на предмет встановлення за окремими ознаками (характеристиками) наявності чи відсутності його тотожності, що він один і той самий - одиничний, і відомості про нього мають значення для обставин, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин.

Кінцевий результат ідентифікації - установлення (ототожнення) за ознаками і властивостями лише одного (окремого) об'єкта. Однак об'єкт, що розшукується, може і не мати ідентифікаційних ознак та властивостей, а з цих причин - не може бути виділений як одиничний. Це означає, що необхідно ототожнити групову належність об'єкта. Потрібно зазначити, що належність об'єкта до певної групи встановлюється також у тому разі, коли в сліді відбилася тільки частина ознак.

Значення криміналістичної ідентифікації можна визначити завдяки використанню результатів відповідних досліджень у процесі розкриття та розслідування кримінальних справ про злочини. Хоч і в меншому еквіваленті доказової сили, все ж є важливим для процесу розкриття і розслідування злочинів зміст установлених результатів групової належності об'єктів. Висновки криміналістичної ідентифікації застосовуються в практиці розслідування злочинів і розшуку злочинців.