2. Банківські гарантії та поручительства

Різниця між поручительством і гарантією полягає в силі зобов’язань, що поєднують кредитора з банком.

Поручительство обмежене розміром зобов’язання; крім того, передбачає право оскарження виплат та припиняє дію за умови погашення зобов’язання.

Гарантія є безумовним абстрактним зобов’язанням, що виконується на першу вимогу кредитора і може бути оскаржена лише за наявності серйозних порушень.

Мінімальна комісія – 0,1-0,5% гарантованої суми

Виділяють три основні види гарантій:

– гарантію пропозиції (конкурсна, або тендерна гарантія) – надається покупцеві і свідчить про обґрунтованість пропозицій продавця щодо можливості надання послуг чи виготовлення товарів та зобов’язання виконати угоду. Сума такої гарантії – 1–5 % від суми угоди;

– гарантію виконання – зміцнює відносини покупця та продавця і забезпечує виконання угоди щодо якості товару чи послуги, обумовленого терміну виконання замовлення, інших характеристик товару та умов постачання. Сума гарантії наближається до 10 % від договірної суми;

– авансову гарантію – надається покупцеві для закупівлі матеріалів чи деталей, обладнання, найму працівників тощо. Передбачається повернення авансу у випадку виконання угоди, проте при її розірванні аванс залишається продавцеві як покриття витрат організації.

3. Операції з пластиковими картками

Пластикова картка – це персоніфікований платіжний інструмент, що забезпечує безготівкову оплату товарів і послуг та отримання коштів у відділеннях банків і банкоматах.

Регулювання використання платіжних карток здійснюється постановою НБУ № 223 від 30. 04. 2010 р. “Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів”.

Є такі способи запису інформації на картку:

– графічний запис – передбачає об’ємне нанесення на картку прізвища, імені утримувача карти й інформації про емітента, що дає змогу ідентифікувати власника та уникнути підробок;

– штрих-кодування – використовувалося до появи магнітних стрічок, є аналогом до штрих-кодів виробників на товарах. Використання таких карток не набуло поширення через низьку надійність, проте вони популярні в спеціальних карткових програмах, де не потрібні розрахунки (знижки в мережах магазинів), що пов’язано з малими витратами на їхній випуск;

– магнітна стрічка, на якій у закодованому вигляді записується номер картки, термін її дії і ПІН власника картки. Такий вид карток є найпоширенішим, проте вже не забезпечує належного рівня захисту від шахраїв;

– смарт-картки (з інтегрованими мікросхемами) – їхньою перевагою є більші порівняно з магнітними стрічками обсяг та рівень захисту, а недоліком – висока вартість;

– картки оптичної пам’яті (тільки запам’ятовуючий пристрій).

4. Операції з банківськими металами

До групи банківських металів належать: золото, срібло, платина та паладій. Комерційні банки пропонують такі операції з банківськими металами:

– купівля та продаж банківських металів у злитках вагою 1–100 грамів і більше та конвертацію одного банківського металу в інший;

– продаж ювілейних монет із дорогоцінних металів;

– відкриття та обслуговування поточних рахунків у банківських металах;

– відкриття депозитних металевих рахунків зі сплатою відсотків у металі;

– кредитування банківськими металами виробників, які використовують їх у виробничому процесі.

Операціям із дорогоцінними металами притаманні й певні недоліки:

• купуючи метал і забираючи його з банку, треба врахувати, що продати його можна з відповідним сертифікатом лише в банк, де здійснювалася купівля і за нижчою ціною або як брухт у будь-якому банку із суттєвою втратою вартості. Крім того, доведеться оплатити хімічний аналіз металу;

• у разі відкриття рахунку в металах є обмеження щодо ваги початкового внеску – зазвичай, не менше 100 г;

• у випадку закриття рахунку отримані відсотки виплачуються не в грамах відповідного металу, а в грошовому еквіваленті за курсом НБУ на дату закриття рахунку.