
- •Тема 7: Кредитування підприємств
- •Сутність кредиту та форми кредитування підприємств.
- •Класифікація кредитів
- •Методи кредитування.
- •Організація видачі та погашення кредиту.
- •Плата за кредит
- •Форми забезпечення кредиту.
- •Застава рухомого чи нерухомого майна.
- •Цінні папери.
- •Передача (переуступка) контрактів.
- •Передача (переуступка) дебіторської заборгованості.
Тема 7: Кредитування підприємств
Сутність кредиту та форми кредитування підприємств.
Слово “кредит” походить від лат. “creditum”, що означає “позика”, “борг”.
Кредит – це специфічний тип економічних відносин, що ґрунтується на взаємній довірі сторін цих відносин.
Кредитування – це акт передачі кредитором певної суми капіталу в тимчасове користування позичальнику на умовах повернення та оплати.
Кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення й оплати.
Необхідність кредиту для підприємств обумовлена:
існуванням товарно-грошових відносин;
розвитком спеціалізації (залежність між виробниками) та кооперування;
різною тривалістю кругообігу ресурсів на підприємствах;
коливаннями потреби підприємств в фінансових коштах на різних стадіях кругообігу;
сезонність багатьох виробників.
Сутність кредиту проявляється і його функціях:
Перерозподілу – за допомогою кредиту відбувається перерозподіл грошових капіталів на засадах повернення. Кредит виступає як форма передачі капіталу з одних рук в інші. З одного боку, відбувається нагромадження грошового капіталу за рахунок реальних заощаджень економічних агентів (грошових залишків на рахунках у банку, вивільнених із кругообороту капіталу; кошти цільового призначення (спеціальні фонди), амортизаційні відрахування, невикористаний прибуток) або особистих доходів та заощаджень населення, невикористаних бюджетних коштів, власних коштів банків тощо.
Емісійна (антиципаційна), тобто випуск грошей для обслуговування платіжного обороту. Суть цієї функції кредиту випливає із функції грошей як засобу платежу. Будь-яка емісія готівкових чи депозитних грошей – результат кредитної операції. Видача позики збільшує грошову масу в обороті, а погашення позики її зменшує. Саме методами кредитної експансії (розширення кредиту) та кредитної рестрикції (звуження кредиту) регулюється кількість грошей в обороті.
Контрольна – в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб'єктів кредитної угоди.
Класифікація кредитів
За кредиторами:
банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківські, лізингові);
підприємства (комерційний);
держава (державний, який надається через уповноважені банки);
міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через уповноважені банки).
З
а формами і видами:
банківський кредит – це економічні, кредитні відносини з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення.
комерційний кредит – це економічні, кредитні відносини, що виникають між підприємствами.
державний кредит - це економічні, кредитні відносини між державою та СГ.
лізинговий кредит - це відносини між СГ, які виникають за орендування майна.
За метою використання:
спрямовані на фінансування оборотного капіталу;
спрямовані на фінансування основних засобів.
За терміном надання:
короткострокові (до року) – витрати виробництва і обороту;
середньострокові (1-3 років) – поточні витрати, оплата обладнання, фінансування капітальних вкладень.
довгострокові (більше 3 років) – для формування основних засобів (реконструкція, модернізація, нове будівництво).
Залежно від забезпечення:
забезпечені – гарантуються певними видами активів (нерухомість, цінні папери, запаси, дебіторська заборгованість), а також: правами підприємств на інтелектуальну власність, землю; гарантіями (банків, коштами чи майном третьої особи); ін. (порука, поліс страхової компанії). Кредити, які надаються банками під заставу державних цінних паперів, називаються ломбардними.
бланкові – в межах простого позичкового рахунку видається довірчий або бланковий кредит без забезпечення. Отримують тільки фінансово стійкі підприємства на короткостроковий термін (1-10 днів).
Залежно від порядку надання:
прямі – кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором.
консорціальні - коли позичальнику потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений 1–м кредитором. В цьому випадку декілька кредиторів об’єднуються і кожен надає частину кредиту.
позики участі - банки передають частини позики іншим кредиторам.
Банківський кредит – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах належного забезпечення, повернення у визначений строк, оплати та цільового характеру використання.
Прямий банківський кредит надається безпосередньо тим позичальникам, які мають у цьому потребу, на підставі індивідуальних кредитних угод.
Непрямий банківський кредит надається через посередників (облік векселів, факторингові, фондові, гарантійні операції).
Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари, роботи, послуги.
Призначення – прискорення реалізації товарів, а також одержання додаткового прибутку у вигляд позичкового %, який включається в ціну проданих товарів. Покупець досягає тимчасової економії коштів, скорочує потребу в банківському кредиті.
Державний кредит – позичальником є держава, а кредитором – юридичні та фізичні особи. У сфері міжнародного кредиту держава може бути як позичальником, так і кредитором. Призначення –мобілізація грошових коштів для фінансування державних витрат (бюджетного дефіциту).
Для кредиторів державний кредит є формою заощадження або інвестування коштів у цінні папери, що дає їм додатковий гарантований дохід. Державні позики реалізуються розміщенням державних цінних паперів: облігацій, казначейських зобов'язань, ощадних сертифікатів.
Споживчий кредит – кредит, що надається тільки в національній валюті фізичним особам-резидентам на придбання споживчого товарів та послуг і який погашається поступово.
Прямі споживчі кредити – надають безпосередньо банки.
Непрямі споживчі кредити – через посередників, які продають товар споживачу під зобов'язання позичальника (прокат, ломбард).
Міжнародний кредит – це надання позичкових капіталів одних країн іншим у тимчасове користування на засадах оплати та повернення у домовлені строки.
Розрізняють фірмовий, банківський, урядовий (між урядами країн, МВФ,МБРР); фінансовий і комерційний.