- •3. Поняття та ознаки правової держави.
- •4. Поняття джерел права та їх загальна характеристика.
- •5. Поняття та структура системи права.
- •6 . Галузі права, їх загальна характеристика.
- •7. Загальна характеристика правових норм, класифікація.
- •8. Конституційне право – провідна галузь національного права України.
- •1) Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
- •10.Джерела конституційного права, загальна характеристика.
- •13. Політичні права і свободи, обов’язки громадян.
- •14. Закон України "Про звернення громадян".
- •15. Основні принципи виборчого права, види виборчих систем застосовуваних в Україні.
- •16. Поняття та види референдумів, недійсність, організація.
- •17.Види юридичної відповідальності за порушення проведення виборів і референдумів.
- •18.Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади, структура, склад, функції і повноваження.
- •20. Статус Кабінету Міністрів України: обрання, повноваження.
- •24. Адміністративна відповідальність неповнолітніх.
- •25. Предмет і джерела сімейного права.
- •26. Порядок і умови укладання шлюбу.
- •28. Взаємні обов’язки батьків і дітей.
- •29. Поняття та джерела кримінального права, кримінальний кодекс України.
- •30. Поняття суб’єктивної і об’єктивної сторони злочину.
- •34. Обставини, що пом’якшують та обтяжують кримінальну відповідальність.
- •35.Співучасть у вчиненні злочину, стадії вчинення злочину.
- •36. Місце та завдання адвокатури в правоохоронній системі.
24. Адміністративна відповідальність неповнолітніх.
Неповнолітні несуть адміністративну відповідальність з 16 років. У разі, якщо проступок скоєно особою до 16 років під впливом дорослих, то відповідальність (здебільшого - штраф) несуть дорослі.
Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядаються суддями районних (міських) судів.
За вчинення адміністративного правопорушення до неповнолітнього віком від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі заходи впливу.
а) зобов'язання публічно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
б) застереження;
в) догана (сувора догана);
г) передача неповнолітнього під нагляд батьків або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
При накладенні адміністративного стягнення до неповнолітніх враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують (обтяжують) відповідальність, а також обставини, які таку відповідальність виключають.
25. Предмет і джерела сімейного права.
Сімейне право ‒ сукупність правових норм, які регулюють особисті і пов’язані з ними майнові відносини громадян, що виникають в результаті укладення шлюбу і створення сім'ї, відносини між батьками і дітьми, іншими членами сім'ї, питання опіки та піклування, усиновлення.
Основними джерелами сімейного права є Конституція України та Сімейний кодекс України. Так, ст. 51 Конституції зазначає: "Шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою".
Сімейний кодекс України є найважливішим нормативним актом сімейного законодавства. Він був прийнятий 10 січня 2002 року. Має 7 розділів.
26. Порядок і умови укладання шлюбу.
Шлюб – це сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Особи, що бажають зареєструвати шлюб, подають заяву до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. У випадку наявності поважних причин заява може бути подана представником особи (представник повинен мати нотаріально засвідчене доручення). Така заява обов'язково посвідчується нотаріусом і є чинною протягом 3-х місяців з дня її подання.
Особи, що подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одна одну про стан свого здоров'я. Приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Але якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого та прихованням обставин, що мають істотне значення (тяжка хвороба, судимість тощо), затрати не підлягають відшкодуванню.
Шлюб реєструється урочисто після спливу одного місяця від подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. Але за наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу і до спливу місячного терміну.
У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви.
Як правило, шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану, але за заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці.
Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Державна реєстрація шлюбу засвідчується свідоцтвом про шлюб.
27.Припинення шлюбу і визнання його недійсним.
Згідно із законодавством шлюб припиняється внаслідок:
1) Смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.
2) Розірвання шлюбу.
Шлюб припиняється внаслідок розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду.
Через державні органи реєстрації актів цивільного стану шлюб розривається на підставі:
1.Заяви подружжя, яке не має дітей. В цьому випадку державний орган реєстрації актів цивільного стану виносить постанову про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви.
2.Заяви одного з подружжя, якщо другий з подружжя:
- Визнаний безвісно відсутнім.
- Визнаний недієздатним.
- Засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше, як 3 роки. В усіх цих випадках шлюб розривається державними органами реєстрації актів цивільного стану незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Шлюб припиняється у день винесення державним органом реєстрації актів цивільного стану відповідної постанови.
Недійсність шлюбу
Якщо порушуються вимоги, встановлені законодавством щодо укладення шлюбу, то такий шлюб є недійсним. Недійсність шлюбу може бути встановлена органом державної реєстрації актів цивільного стану та судом.
Державний орган реєстрації актів цивільного стану визнає недійсним шлюб, зареєстрований:
- з особою, яка перебуває в іншому шлюбі;
- між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, між рідним братом та сестрою;
- з особою, яка визнана недієздатною.
У цих випадках орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб за заявою заінтересованої особи. За рішенням суду визнається недійсним шлюб:
- зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.
- у разі його фіктивності, тобто якщо шлюб укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав і обов'язків подружжя.
Може бути визнаний недійсним шлюб за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
- між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною;
- між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
- з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і їхніх нащадків;
- з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб. Але при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним у вище зазначених випадках, суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, а також тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.
