16. Поняття та види референдумів, недійсність, організація.

З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми.

Референдум (від лат. referendum — те, що має бути повідомленим) — це прийняття рішень з найважливіших питань державного та громадського життя громадянами України шляхом голосування.

Розрізняють імперативний та консультативний, конституційний та законодавчий, а також обов’язковий і факультативний референдуми.

Відповідна комісія з референдуму може визнати результати референдуму недійсними через допущені в ході голосування або під час підрахунку голосів порушення «Закону про референдум».

Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених у списки для голосування, а референдум з питань довгострокового припинення повноважень Верховної Ради України та Президента України визнається таким, що не відбувся, якщо у ньому взяло участь менше двох третин від загальної кількості громадян, внесених у списки для голосування.

17.Види юридичної відповідальності за порушення проведення виборів і референдумів.

Ст. 186-4 Кодексу України про адміністративні порушення передбачає, що публічні заклики або агітація за бойкотування референдуму, перешкоджання членам ініціативної групи у збиранні підписів громадян під вимогою про проведення референдуму, а так само будь-яка агітація в день проведення референдуму; видача членом дільничної комісії з референдуму бюлетеня для голосування за іншу особу; втручання у роботу комісій з рефе­рендуму, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з підрахунком голосів або визначенням результатів референдумів, ‒ тягнуть адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу.

Ст. 160 Кримінального кодексу України передбачає, що перешкоджання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином, права брати участь у референдумі, вести агітацію у день проведення референдуму ‒ карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, чи штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, караються позбавленням волі на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років чи штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підроблення документів референдуму, приписування, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, караються позбавленням волі на строк від одного до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років чи штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

18.Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади, структура, склад, функції і повноваження.

Загальний кількісний склад Верховної Ради та її структура визначаються Конституцією України. Згідно з чинною Конституцією України (ст. 76) конституційний склад Верховної Рад України - 450 народних депутатів. Ця кількість обумовлена рядом факторів: кількістю населення (громадян) України і виборців, традиційною системою виборчих округів, однопалатністю парламенту та рядом інших причин.

Структура Верховної Ради України обумовлена її представницьким, колегіальним характером, функціями та компетенцією. Кількісний склад Українського парламенту ускладнює процес вироблення і прийняття рішень, вимагає розподілу народних депутатів по структурних ланках для вироблення колективних позицій і поєднання спеціалізації цих ланок із спільною роботою всіх парламентарів.

Очолює Верховну Раду України Голова, який обирається на строк повноважень парламенту з числа народних депутатів таємним голосуванням. Обирається також 1-й заступник і заступник Голови Верховної Ради України. З моменту набуття чинності Конституцією України 1996 р. ліквідовано Президію Верховної Ради України, а її повноваження розподілені між Верховною Радою в цілому, її Головою та іншими органами парламенту.

Органами Верховної Ради України є депутатські групи, фракції, Погоджувальна рада фракцій (груп), комітети Верховної Ради України, Рада голів комітетів, тимчасові спеціальні та слідчі комісії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Комітети зі свого складу можуть створювати підкомісії й робочі групи. Рахункова палата є самостійним органом і до складу Верховної Ради не входить.

Функції Верховної Ради:

1) законодавча;

2) представницька;

3) установча (державотворча, організаційна);

4) функція парламентського контролю;

5) бюджетно-фінансова функція;

6) зовнішньополітична функція.

19. Конституційний статус Президента України: обрання, повноваження.

Президент України є главою держави. Статус Президента, його повноваження та місце, яке він посідає в системі державних органів, визначаються, насамперед, нормами Конституції України. Як глава держави Президент виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності держави, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

Обрання

Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Принцип загальності виборів Президента передусім означає, що всі громадяни України, які на день голосування досягли вісімнадцяти років, мають право брати участь у його виборах. Не мають права голосу лише громадяни, що визнані судом не дієздатними.

Президентом може бути обраний громадянин України, що досяг 35 років, має право голосу, проживає на Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Повноваження

- представництво держави всередині країни і в міжнародних відносинах;

- призначення і оголошення виборів і референдумів як форм безпосередньої демократії та щодо формування і функціонування органів державної влади;

- розпуск парламенту за необхідності, що можуть здійснити глави держав у парламентських і напівпрезидентських (парламентсько-президентських або президентсько-парламентських) республіках;

- вплив на законодавчу та іншу діяльність Верховної Ради України. Пріоритетним серед них є право законодавчої ініціативи, тобто право вносити до Верховної Ради України законопроекти або пропозиції щодо прийняття законів;

- установчі повноваження щодо формування органів виконавчої влади: вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України, призначає голів місцевих державних адміністрацій;

- внесення до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

- призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України: призначення на посаду та звільнення з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

- призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань;

- здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

- очолює Раду національної безпеки;

- вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

- приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

- приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з подальшим затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

- присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини.