- •1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
- •2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
- •3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
- •4. Класифікація локаційних антен
- •5. Дзеркальні антени та принципи їх будови (рис. 3.39, 3.40)
- •6. Фазовані антенні решітки, їх типи
- •7. Призначення, режими роботи, класифікація систем обертання антен (соа)
- •8. Вимоги до систем обертання антен (соа)
- •9. Відслідковуюча розімкнута система керування обертанням антен (рис. 6.38, 6.39)
- •10. Відслідковуюча система керування обертанням антен замкнутого типу (рис. 6.40)
- •11. Призначення та структурна схема радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.50)
- •12. Призначення та структурна схема преселектора радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.51)
- •13. Призначення та структурна схема основного тракту радіоприймача рлс. Призначення елементів (рис. 3.52)
- •14. Одноканальна система апч, її призначення (рис. 3.60)
- •15. Двоканальна система апч, її призначення (рис. 3.61)
- •16. Призначення і класифікація накопичувачів рлс
- •17. Визначення радіолокаційного пізнавання, необхідність пізнавання
- •18. Класифікація методів пізнавання (рис. 5.33, 5.34)
- •19. Показники якості пізнавання
- •20. Основні методи радіолокаційного пізнавання, основані на використанні вузько смугових сигналів
- •Система обробки і відображення рлі
- •1. Вимоги до динамічного діапазону приймача
- •2. Пристрої захисту від широкосмугових імпульсних перешкод (рис. 4.30, 4.33)
- •3. Пристрої захисту рлс від неспівпадаючих імпульсних перешкод (ніп) (неспівпадаючих з частотою повторення імпульсів рлс) (рис. 4.34)
- •4. Основні характеристики системи селекції рухомих цілей (срц)
- •5. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з еквівалентною внутрішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відео частоті (рис. 4.44)
- •6. Структурна схема пристрою системи селекції рухомих цілей (срц) з зовнішньою когерентністю з черезперіодним відніманням (чпв) на відеочастоті (рис. 4.46)
- •7. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) з однократним та двократним відніманням (рис. 4.53)
- •8. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на ультразвукових лініях затримки (улз) (рис. 4.54)
- •9. Пристрій черезперіодної компенсації (чпк) на потенціалоскопах (рис. 4.60)
- •10. Будова віднімаючого потенціалоскопа (рис. 4.58)
- •11. Системи обробки з фільтровою системою срц (рис. 4.71)
- •12. Системи обробки з цифровою системою срц (рис. 4.79)
- •13. Логічний виявляч радіолокаційних сигналів (рис. 5.11)
- •14. Призначення і класифікація індикаторних пристроїв
- •15. Узагальнена структурна схема індикатора (рис. 6.8)
- •16. Індикатори кругового огляду (іко) з системами відхилення що обертаються (рис. 6.12)
- •17. Індикатори кругового огляду (іко) з нерухомою системою відхилення (рис. 6.16)
- •18. Функціональна схема індикатора вимірювання висоти (рис. 6.26)
- •19. Одноканальна система передачі азимута (рис. 6.32)
- •20. Пристрій формування масштабних відміток азимута (рис. 6.34)
ПЕРЕДАВАЧ + АНТЕНИ
1. Типова структурна схема однокаскадного передавача, призначення елементів (Рис. 3.8)
Передавач призначений для формування високочастотних зондуючих імпульсів великої потужності
ДЖЕРЕЛО ЖИВЛЕННЯ – забезпечує анодною напругою ПІДМОДУЛЯТОР, випрямленою напругою МОДУЛЯТОР, напругою розжарювання ГЕНЕРАТОР СВЧ, напругою живлення СИСТЕМУ АПЧ.
ПІДМОДУЛЯТОР – формує зондуючі сигнали малої потужності
МОДУЛЯТОР – підсилює зондуючі сигнали до потрібної потужності
ГЕНЕРАТОР СВЧ – переносить сигнали в область високих частот
СИСТЕМА АПЧ – забезпечує високу стабільність частоти (напруга регулювання).
2. Структурна схема багатокаскадного передаючого пристрою, призначення елементів (Рис. 3.9)
Передавач призначений для формування високочастотних зондуючих імпульсів великої потужності
ЗБУДЖУВАЧ – формує високо стабільні зондуючі сигнали малої потужності
ПОПЕРЕДНІЙ ПІДСИЛЮВАЧ – здійснює попереднє підсилення сигналу
КІНЦЕВИЙ ПІДСИЛЮВАЧ – здійснює остаточне підсилення сигналу
МОДУЛЯТОРИ – забезпечують живлення підсилювачів (збуджувача)
3. Спрощена схема модулятора, призначення елементів. Осцилограми напруг на окремих вузлах (рис.3.13, 3.14)
Модулятор призначений для формування потужних модулюючих імпульсів, які живлять підсилювач потужності
Рис.3.13 Спрощені схеми модулятора
Сн - конденсатор, що накопичує енергію Rз – обмежувальний або зарядний опір
К – комутатор, зображений у вигляді вимикача Rг – опір СВЧ генератора
Lз – індуктивність, що накопичує енергію Е0 – живлення модулятора
Рис.3.14 Осцилограми напруг на окремих вузлах модулятора.
Жирна лінія – осцилограми напруг на окремих вузлах модулятора, що працює в режимі повного розряду
Тонка лінія – характер зміни напруги на накопичувальному конденсаторі
Пунктирна лінія – затухаючі коливання
0 – t1 = t2 – t3 = T/2 – час накопичення енергії
t1 – t2 = t3 – t4 – час живлення генератора СВЧ
4. Класифікація локаційних антен
Антенно-хвилеводні системи (АХС) призначені для передачі електромагнітної енергії зондуючих сигналів від передавача до антени, випромінювання її в простір, прийому відображених луна-сигналів і передачі їх енергії на вхід приймача. Іноді АХС називають антенно-фідерна система (АФС).
До складу АХС входять антенна система і хвилеводний тракт. Функції випромінювання і прийому електромагнітної енергії виконує антенна система, функції передачі енергії від передавача до антени і від антени до приймача виконує хвилеводний тракт.
У загальному випадку до складу антенної системи РЛС входять наступні антенні пристрої: передаючі і приймальні антени основних каналів радіолокації; передаючі і приймальні антени НРЗ; допоміжні антени придушення перешкод в основних каналах; компенсаційні антени для придушення перешкод і бічних відповідей НРЗ; антени контрольної апаратури.
Класифікація локаційних антен. Як основні ознаки класифікації антен звичайно використовують: діапазон довжин хвиль; ширина смуги пропускання антени; вид поляризації; направлені властивості антен і ін.
По діапазону довжин хвиль розрізняють антени наддовгих, довгих, середніх, коротких і ультракоротких (метрових, дециметрових, сантиметрових і міліметрових) хвиль, антени оптичного діапазону.
По ширині смуги пропускання антени ділять на вузькосмугові (ПА/fо 0.1), широкосмугові (0.1 ПА/fо 0.4), діапазонні (0.4 ПА/fо 1.3) і незалежні (ПА/fо > 1.3), де ПА - ширина смуги пропускання антени, fо - робоча частота.
По поляризації антени ділять на антени лінійної поляризації (вертикальної і горизонтальної), еліптичної і кругової поляризації.
За направленими властивостями антени ділять на гостронаправлені (з голчатою ДН), слабонаправлені і антени з віялоподібною ДН (з різною спрямованістю в ортогональних площинах).